Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Передала синові генератор до хати – а туди вся сімейка переїхала. Тепер мій дім нагадує готель!

Передала синові генератор до хати – а туди вся сімейка переїхала. Тепер мій дім нагадує готель!

Viktor
2 Лютого, 20262 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Передала синові генератор до хати – а туди вся сімейка переїхала. Тепер мій дім нагадує готель!

Ніколи не думала, що моє добро для рідних стане великою проблемою. І не знаю, що робити далі, чесно.

Отож, я вже 20 років на заробітках у Польщі. Просто у селі для мене не було нормальної робити. Спершу зарплата чоловіка покривала наші витрати, але цього дуже не вистачало. І коли синові виповнилося 7 рочків, я вирішила поїхати у Варшаву. Якраз наша сусідка казала, що там гарно платять, є нормальні умови, директор хороший і дає кімнату в гуртожитку. 

Я намагалася частенько приїздити додому, бо від Львівської області до Варшави, по суті, не так далеко. Мій чоловік гарно займався господарством. Він добудував другий поверх, окрему літню кухню та ще гараж. Вдома поставив всі нові меблі, котел для гарячої води, супутникове телебачення провів та інтернет. 

І от у мого сина є вже дружина, Оля. Дуже гарна та привітна жінка, ми з нею одразу знайшли спільну мову. Ще вона народила двох прекрасних діток – онук Ігор та внучка Іванка. У них була своя квартира у Львові, дві кімнати, хороша робота. Я часто приїздила до них у гості, аби з малюками побачитися. 

Однак, ви самі розумієте, яка зараз ситуація у країні. У квартирі Ореста живуть наші родичі з Маріуполя. Ми на початку не брали з них ні копійки за комунальні послуги чи оренду. Але вони пері запропонували платити символічні 5 тисяч гривень, бо знайшли роботу у Львові. Тому Орест та Ольга живуть зараз у нашому будинку. 

І я нічого не маю проти, чоловікові якраз весело буде. Та і він собі грається з онуками, бо садки зараз взагалі не працюють, а Ольга та Орест мають їздити на роботу. Дім зараз просто гуде від сміху онуків. 

От зараз у містах часто вимикають світло, воду чи опалення. А в нас вдома є великий камін, криниця. Я ще з Польщі передала генератор, аби світло було в хаті. І десь місяць тому до мене телефонує син. Помітила, що голос у нього так тремтів, ніби чогось боявся:

– Мамо, тут така справа. Пані Галина, мама Олі до нас приїхала. Вона каже, що побуде декілька днів. 

Я погодилась, нехай сваха погостює, з онуками побачиться. Але ввечері до мене зателефонував чоловік та сказав, що вона підозріло багато речей привезла на 3 дні. Однак велика валіза та ще 4 пакети. 

Не дарма я хвилювалася – сваха взяла за моду жити у нас. Вона розлучна, ніде не працює. Якраз так сталося, що вона звільнилася рівно перед, тим як до нас приїхати. Ну це точно не збіг обставин! 

Вдома пані Галина взагалі не допомагає. Ні Олі з дітками, ні на кухні. Тільки дивиться телевізор або з кимось голосно говорить по телефону. Мій чоловік та Орест якось намагалися з нею поговорити, пояснити, що так не можна поводитися. 

– Я тут в гостях! Я вам не хатня робітниця! – дорікала пані Галина. 

Ще й Оля почала маму захищати. І через це Орест з нею також посварився. 

– У мами світла та води днями нема. А ти її хочеш прогнати? Тоді я також піду геть і дітей заберу, – сварилася Оля. 

Вже все село знає про наші родині баталії, мені сусідка розказала. 

І от знаєте, я таких нахабних гостей геть не люблю. Ну можна якось на кухні допомогти. Вдома два чоловіки та діти малі, постійно хочуть їсти!  

Однак, я не хочу, аби через сваху Орест та Оля далі сварилися. Я дуже люблю свою невісточку та не хочу, або мій син втратив таку хорошу жінку. Але та пані Галина – то цирк на дроті інакше не назву..

Навігація записів

Чоловік зупинився перед дверима квартири і незграбно спробував дістати ключі з внутрішньої кишені півпальто.
Роки йшли, подруги одна за одною виходили заміж, вже мали дітей, а Олена все шукала того самого. Їй було вже тридцять два і я бачила, як вона іноді сумувала, дивлячись на щасливі пари. Але вона не здавалася. “Моя людина десь там, я знаю”, – говорила вона, сміючись, і продовжувала вірити в кохання…

Related Articles

Стара батьківська хата на околиці маленького райцентру давно перестала бути домом. Вона стала пасткою. У ній пахло не просто яблуками, сирістю й ліками — у ній пахло втомою, жалістю та чужим життям, яке роками повільно висмоктували з однієї людини.

Viktor
18 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Стара батьківська хата на околиці маленького райцентру давно перестала бути домом. Вона стала пасткою. У ній пахло не просто яблуками, сирістю й ліками — у ній пахло втомою, жалістю та чужим життям, яке роками повільно висмоктували з однієї людини.

Маленький Тимофій знову заплакав о третій ночі. Анна відкрила очі й зрозуміла, що чоловік навіть не поворухнувся — Олег спав, після важкого робочого дня. Вона встала, підійшла до ліжечка й узяла сина на руки.

Viktor
18 Травня, 202618 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Маленький Тимофій знову заплакав о третій ночі. Анна відкрила очі й зрозуміла, що чоловік навіть не поворухнувся — Олег спав, після важкого робочого дня. Вона встала, підійшла до ліжечка й узяла сина на руки.

У мого чоловіка дуже велика родина. І якщо чесно — спочатку мені це навіть подобалося.

Viktor
18 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до У мого чоловіка дуже велика родина. І якщо чесно — спочатку мені це навіть подобалося.

Цікаве за сьогодні

  • Стара батьківська хата на околиці маленького райцентру давно перестала бути домом. Вона стала пасткою. У ній пахло не просто яблуками, сирістю й ліками — у ній пахло втомою, жалістю та чужим життям, яке роками повільно висмоктували з однієї людини.
  • Маленький Тимофій знову заплакав о третій ночі. Анна відкрила очі й зрозуміла, що чоловік навіть не поворухнувся — Олег спав, після важкого робочого дня. Вона встала, підійшла до ліжечка й узяла сина на руки.
  • У мого чоловіка дуже велика родина. І якщо чесно — спочатку мені це навіть подобалося.
  • – Мені дуже погано. Мати не приїхала. В мене температура під сорок. За хвилину телефон задзвонив. Голос у чоловіка був схвильований: – Алло, викликай швидку. Зараз же! – А діти? – спитала вона сумно. – Їх із ким залишити? Швидка, куди їх визначить? У дитбудинок? – Я подзвоню своїй мамі. Нехай приїжджає. – Твоя мати до нас за три роки сімейного життя жодного разу не приїхала. На честь чого вона зараз зірветься? Я просто вип’ю ліки, і мені стане легше.
  • – В тебе що два чоловіки? Один дома, один на дачі – інакше ніяк? – Не всі мене зрозуміють, та до такого дивного рішення я дійшла не відразу
  • Як я виходила заміж знову, я взагалі не пам’ятаю, все відбувалося, як уві сні. Другий чоловік, Олександр, був старший за мене на двадцять шість років. Він був компаньйоном вітчима Петра. Це тепер я зрозуміла, що неспроста я втратила першого чоловіка і дитину
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes