Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Пaрaсюк Волoдимир тeрмінoво повідoмив з передoвої: на 100-й день повнoмaсштабного нaступу доля нам всім зрoбила «подaрунок»…

Пaрaсюк Волoдимир тeрмінoво повідoмив з передoвої: на 100-й день повнoмaсштабного нaступу доля нам всім зрoбила «подaрунок»…

admin
4 Червня, 20224 Червня, 2022 Коментарі Вимкнено до Пaрaсюк Волoдимир тeрмінoво повідoмив з передoвої: на 100-й день повнoмaсштабного нaступу доля нам всім зрoбила «подaрунок»…

Вчора було 100 днів від повномасштабного наступу, бо насправді війна з росією в нас йде вже віками.

Ось на цей 100 день наступу доля нам зробила «подарунок». Ми зараз, напевне, в найгарячішому місці на планеті: російська артилерія і авіація працюють безперервно. Ворог лізе і лізе. І в цьому пеклі ми стоїмо і тримаємо позиції.

Я ще раз переконався в героїчності моїх побратимів. Це великі люди. Не припиняю захоплюватись їхньою жертовністю і вмінням шукати мотивацію там, де її нема. Про комардира нашого можна годинами розказувати: молодий, професійний і дуже розумний.

Те, що тут робиться, важко витримати морально, але згодом просто звикаєш. Та й страх кудись зникає. Тут якось все інакше, не зрівняти з Київщиною чи Харківщиною. Здається, що вже готовий до всього, бо за 100 днів побачив і відчув багато, але ні, тут все не так!

Є багато лайна, про яке хочеться написати, але я це зроблю згодом, коли повернусь. Зараз просто абстрагуєшся від цієї інформації. Зрадоньку розганяти в своїй голові, це те саме, що в цю голову пустити кулю.

Не можу нічого сказати про місцевих, бо просто їх не бачу. Ховаються в підвалах. Та й нема часу тут про щось говорити.

Ще одна парадоксальна ситуація: Старлінк з інтернетом є, а питної води нема. Палива нема. Та й розказували хлопці, які тут довше, що і волонтери сюди не їздять. Небезпечно

Може й хочеться на щось поскаржитись, але кому і на що? Хтось має зробити цю роботу. Ми самі на неї підписались. Це наш обов’язок!

Як сказав мій хороший друг: «У вас тут одне завдання – вижити!»

Все буде добре! Відчувається.

Писати буду мало, але як буде можливість, то щось напишу.

Володимир Парасюк

Навігація записів

Залужнuй: нoрвeзькi гaубиці М109А3 уже знuщyють вoрoга на передoвій. Фото
Російські окyпантu кuдають всі свої резeрви на захoплення Сєвєрoдoнецька

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • — Я просто не очікував, що ти стільки їси. Знаєш, скільки коштує твоя вечеря? Майже дві тисячі! А ще кажуть, що утримувати жінку недорого. Надя відчула, як обличчя заливає рум’янець. Не від сорому — від гніву та розчарування. Перед нею сидів не той чоловік, за якого вона збиралася заміж. Не той, хто казав, що «кохана жінка не повинна ні в чому мати потреби».
  • – Ось так! Дивіться документи. – Іван пішов до машини і дістав папку. – Тут один власник, це я. Все зроблено ще до весілля. Пам’ятаєте новосілля, як ви сварилися з моїми? Адже вони мали рацію. У гості можна, але на запрошення. Мені спокій сім’ї дорожчий. – Головне тепер папки не переплутати. Червона для твоїх, синя для моїх. Не думав, що всі захочуть не лише у гості.
  • Мамо! Ти що, серйозно поїдеш до чужого чоловіка в село? — запитав її син Павло, коли вона за вечерею ошелешила його цією новиною. — Покинеш місто заради якогось хутора? А квартира?
  • — Що? Катя, ти в порядку? Може, тобі лікаря викликати? — Зі мною все добре, просто… — вона ковтнула слину, все ще тремтячи. — Зрозумієш ближче до обіду. Лізо, я серйозно. Не виходь завтра з дому. Взагалі. Скажи, що захворіла, придумай що завгодно, але не ходи на роботу. Ми стояли одна навпроти одної у вузькому передпокої, і я вперше добре роздивилася сусідку. Зазвичай вона виглядала дуже спокійною. А зараз була розгубленою й наляканою.
  • Марина завжди знала: власна квартира — це не просто стіни, це свобода. Свобода зачинити двері й опинитись у світі, де не треба виправдовуватись, перепрошувати, догоджати. Особливо коли живеш зі свекрухою.
  • – І нащо мені такий старий? Замість меблів? – Степан дивився на мене ошелешений. Такого він точно не чекав
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes