Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Палиці, сокира та зброя. Масштабна сутичка з поліцейськими сколихнула місто: погрози та розтрощене авто

Палиці, сокира та зброя. Масштабна сутичка з поліцейськими сколихнула місто: погрози та розтрощене авто

admin
4 Червня, 20204 Червня, 2020 Коментарі Вимкнено до Палиці, сокира та зброя. Масштабна сутичка з поліцейськими сколихнула місто: погрози та розтрощене авто

Вчора в Краснокутському районі Харківської області група чоловіків напала на авто з копами.

Машину з правоохоронцями, які перебували у службових справах на території району, оточили громадяни, які назвали себе поселенцями Слобожанської Січі, повідомляє прес-служба Нацполіції Харківської області.

Як зазначається, чоловіки тримали в руках палиці, сокиру та зброю. Агресивно налаштовані молодики погрожували правоохоронцям, порізали колеса та розбили вітрове скло в автівці, а також зробили один постріл зі зброї у бокове скло.

Відомості за фактом правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) та за ст. 348 (посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання передбачає ув’язнення до 15 років або довічне позбавлення волі.

Окрім того встановлено, що напередодні ці ж особи погрожували керівнику одного з відділів поліції та перешкоджали його вільному пересуванню. Інцидент стався 2 червня близько 15:00 у сквері поблизу вулиці Жон Мироносиць. Потім конфлікт продовжився у фойє адмінбудівлі обласного главку поліції.

Слідчі відкрили за даним фактом кримінальні провадження за ч. 1 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) та ч. 1 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) Кримінального кодексу України.

Досудове розслідування триває, з’ясовуються усі обставини.

Навігація записів

Їхала до Полтави. Поряд сидів чоловік із Краматорська. Заговорив російською. Сказала, що не спілкуюсь нею. Спочатку зневажливо подивився, а потім взяв і зробив це …
“Я буду, як тато, стримуючи сльози промовив синочок” -вчора, прощаючись з 38-річним полковником , небо захлиналося від сліз.

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Я досі не можу змусити свої руки перестати тремтіти.
  • — Матвій Сергійович? Доброго ранку, — голос Ніки звучав спокійно й діловито. — У мене до вас термінова розмова. — Ні, справа в іншому. Ви місяць тому говорили, що ваш племінник переїхав до міста і шукає житло. — Була така історія. Хлопець мучиться в хостелі, платить подобово. А твій Денис почав викручуватися, мовляв, маємо право жити тут до кінця року.
  • — Ви мені тепер абсолютно чужі люди. Я помилилася щодо сім’ї
  • Здалеку показалися рідні ворота, і молодий чоловік раптом помітив, що трава давно не скошена. Це здалося Гриші дуже дивним, оскільки батько ніколи не допускав, щоб ділянка заростала. Підійшовши до хвіртки, хлопець штовхнув її. У дворі теж все виглядало недоглянутим, а на дверях висів замок. Схвильований Григорій позадкував і вийшов через ворота. Він підійшов до сусіднього будинку і постукав у вікно. – Гришко, це ти? – ахнула баба Рая, виглянувши з-за фіранки. – Невже з армії повернувся?
  • Через пів години, коли малюка викупали, а сама Олена теж привела себе до ладу, вона сиділа на кухні з Антоніною та її онуком, пила гарячий чай і, бажаючи виговоритися, розповідала про себе все, не приховуючи від старенької жодних подробиць. І найгірше те, що у мене не буде дітей, а я так хотіла, щоб у мене був ось такий самий синочок.
  • – Я вісімнадцять років жила для вас, – сказала я. – І далі виконуватиму обов’язки дружини та матері. Але ці гроші були мої! – Лише моїми. І я витратила їх на те, що зробить моє життя легшим. І якщо вам це не подобається, це ваші проблеми, а не мої!
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes