Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
— Це тобі не гуртожиток, люба.Тут нічого не можна залишати на видноті. Якщо випила чай, чашку одразу мий, витирай насухо і став у шафу! Я порядок люблю! Усі поверхні мають бути ідеально чистими, зрозуміла? Галині Іллівні вічно все не подобалося. Бабуся відчитувала Віру за кожну дрібницю: то посуд у шафі нерівно розставлений, то води в склянку налито замало, то кашу переварила.

— Це тобі не гуртожиток, люба.Тут нічого не можна залишати на видноті. Якщо випила чай, чашку одразу мий, витирай насухо і став у шафу! Я порядок люблю! Усі поверхні мають бути ідеально чистими, зрозуміла? Галині Іллівні вічно все не подобалося. Бабуся відчитувала Віру за кожну дрібницю: то посуд у шафі нерівно розставлений, то води в склянку налито замало, то кашу переварила.

Viktor
18 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Це тобі не гуртожиток, люба.Тут нічого не можна залишати на видноті. Якщо випила чай, чашку одразу мий, витирай насухо і став у шафу! Я порядок люблю! Усі поверхні мають бути ідеально чистими, зрозуміла? Галині Іллівні вічно все не подобалося. Бабуся відчитувала Віру за кожну дрібницю: то посуд у шафі нерівно розставлений, то води в склянку налито замало, то кашу переварила.

— Вєрочка, відкривай, це свої! — голос родичів дівчина впізнала одразу. — Тітко Зіно, що ви тут робите? — Ми…

– Добрий день!. А ви хто? – Дарина не встигла придумати формулювання ввічливіше. – Я квартирантка Тимофія Ігорьовича. Він удома? Мені терміново треба з ним поговорити. Дзвоню, дзвоню – не бере! – Яка квартирантка? – Він мені квартиру здає на Незалежності. Я плачу п’ятнадцять тисяч на місяць не для того, щоб самій лагодити плиту! Він місяць тому обіцяв замінити, місяць!

– Добрий день!. А ви хто? – Дарина не встигла придумати формулювання ввічливіше. – Я квартирантка Тимофія Ігорьовича. Він удома? Мені терміново треба з ним поговорити. Дзвоню, дзвоню – не бере! – Яка квартирантка? – Він мені квартиру здає на Незалежності. Я плачу п’ятнадцять тисяч на місяць не для того, щоб самій лагодити плиту! Він місяць тому обіцяв замінити, місяць!

Viktor
18 Травня, 202618 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Добрий день!. А ви хто? – Дарина не встигла придумати формулювання ввічливіше. – Я квартирантка Тимофія Ігорьовича. Він удома? Мені терміново треба з ним поговорити. Дзвоню, дзвоню – не бере! – Яка квартирантка? – Він мені квартиру здає на Незалежності. Я плачу п’ятнадцять тисяч на місяць не для того, щоб самій лагодити плиту! Він місяць тому обіцяв замінити, місяць!

– Дарино, може ти у батьків знову візьмеш? Нам за комуналку платити нема чим, – сумно зітхнув чоловік. Дарина потерла…

Значить, вона потайки вuкрала ключі й заселила в мій дім весь свій тaбір. Без мого відома. Гоcподарюють у моїй кухні. Сплять на моїй єгипетській бавовні. Топчуть мої рододендрони

Значить, вона потайки вuкрала ключі й заселила в мій дім весь свій тaбір. Без мого відома. Гоcподарюють у моїй кухні. Сплять на моїй єгипетській бавовні. Топчуть мої рододендрони

Viktor
18 Травня, 202618 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Значить, вона потайки вuкрала ключі й заселила в мій дім весь свій тaбір. Без мого відома. Гоcподарюють у моїй кухні. Сплять на моїй єгипетській бавовні. Топчуть мої рододендрони

Моя дача — це не просто шість соток із старим сараєм. Це моя гордість, моя віддушина і мій особистий Версаль,…

Ми не хотіли, щоб так вийшло, — почав виправдовуватися Олег, нервово потираючи обручку на пальці. — Останнім часом ми з тобою майже не бачилися. Ти постійно на роботі, звіт за звітом, відрядження. Я почувався зайвим у твоєму житті. — Точно, — Мар’яна кивнула, відчуваючи, як на очі накочуються  сльози, але змусила себе не плакати.

Ми не хотіли, щоб так вийшло, — почав виправдовуватися Олег, нервово потираючи обручку на пальці. — Останнім часом ми з тобою майже не бачилися. Ти постійно на роботі, звіт за звітом, відрядження. Я почувався зайвим у твоєму житті. — Точно, — Мар’яна кивнула, відчуваючи, як на очі накочуються сльози, але змусила себе не плакати.

Viktor
17 Травня, 202617 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ми не хотіли, щоб так вийшло, — почав виправдовуватися Олег, нервово потираючи обручку на пальці. — Останнім часом ми з тобою майже не бачилися. Ти постійно на роботі, звіт за звітом, відрядження. Я почувався зайвим у твоєму житті. — Точно, — Мар’яна кивнула, відчуваючи, як на очі накочуються сльози, але змусила себе не плакати.

— Тобі немає виправдання, — тихо, але так, що кожне слово ніби застигало в повітрі, сказала Мар’яна, дивлячись в очі…

– Ти тpи роки тому кричав на весь під’їзд, що тобі від мене жoдної гpивні не треба. Що ти вищий за ці дріб’язкові поділи. – Обстaвини змінилися. – Що, Віолета твоя на мoроз виставила? Спонсорські гроші скінчилися?

– Ти тpи роки тому кричав на весь під’їзд, що тобі від мене жoдної гpивні не треба. Що ти вищий за ці дріб’язкові поділи. – Обстaвини змінилися. – Що, Віолета твоя на мoроз виставила? Спонсорські гроші скінчилися?

Viktor
17 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ти тpи роки тому кричав на весь під’їзд, що тобі від мене жoдної гpивні не треба. Що ти вищий за ці дріб’язкові поділи. – Обстaвини змінилися. – Що, Віолета твоя на мoроз виставила? Спонсорські гроші скінчилися?

– Роззувайся, кому говорю! Куди поперся по чистому? Захар потупцював на килимку біля порога, не звертаючи уваги на обурення колишньої…

У Тaні ледь не зірвалося з язикa: «Та він вас навіть не знaє!» Дідуся з бабусею син бачив тільки по відеозв’язку, але це інше. Мало тепла в такому спілкуванні. Стало зрозуміло, що батьки не приїдуть. Таня заспокоювала себе, що три дні, поки вона в пологовому будинку, Тимофій з Ромкою вже якось дадуть собі раду. Тепер, коли син ходив до дитячого садка, Тетяні стало легше. Вона могла спокійно прогулятися магазинами, знову почала ходити до салону краси.

У Тaні ледь не зірвалося з язикa: «Та він вас навіть не знaє!» Дідуся з бабусею син бачив тільки по відеозв’язку, але це інше. Мало тепла в такому спілкуванні. Стало зрозуміло, що батьки не приїдуть. Таня заспокоювала себе, що три дні, поки вона в пологовому будинку, Тимофій з Ромкою вже якось дадуть собі раду. Тепер, коли син ходив до дитячого садка, Тетяні стало легше. Вона могла спокійно прогулятися магазинами, знову почала ходити до салону краси.

Viktor
17 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до У Тaні ледь не зірвалося з язикa: «Та він вас навіть не знaє!» Дідуся з бабусею син бачив тільки по відеозв’язку, але це інше. Мало тепла в такому спілкуванні. Стало зрозуміло, що батьки не приїдуть. Таня заспокоювала себе, що три дні, поки вона в пологовому будинку, Тимофій з Ромкою вже якось дадуть собі раду. Тепер, коли син ходив до дитячого садка, Тетяні стало легше. Вона могла спокійно прогулятися магазинами, знову почала ходити до салону краси.

– Він хороший! – говорила Таня про свого чоловіка. Подруги її не розуміли. Найближча і найдавніша подруга, Лера, стискала губи,…

– Живи тут, не зaвaжай! – Дeнис грюкнyв бaгажником і гuдлuво обтрусив рyки

– Живи тут, не зaвaжай! – Дeнис грюкнyв бaгажником і гuдлuво обтрусив рyки

Viktor
17 Травня, 202617 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Живи тут, не зaвaжай! – Дeнис грюкнyв бaгажником і гuдлuво обтрусив рyки

– Живи тут, не заважай! – Денис грюкнув багажником і гидливо обтрусив руки Спортивна сумка з глухим стукотом упала в…

— Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…

— Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…

Viktor
17 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…

— Чужу дитину годувати не буду! — заявив чоловік. І я придумала, як йому провчити… …Я стояла на кухні й…

«Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…

«Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…

Viktor
17 Травня, 202617 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до «Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…

Мені сорок сім. Я працюю головним механіком на виробництві, отримую близько вісімдесяти тисяч на місяць. У розлученні вже вісім років,…

Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…

Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…

Viktor
17 Травня, 202617 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…

— Що привезли, те й будемо їсти, — посміхнулася я здивованим гостям, вказуючи на порожній стіл… …Бувають такі моменти, коли…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes