Ірина розпочала планувати ювілей за три місяці. П’ятдесят років – це дата, яка буває один раз. І вона вирішила, що один раз можна зробити по-людськи. Невеликий ресторан, двадцять гостей – подруги, колеги, двоюрідна сестра з Одеси, кілька близьких. Жива музика, гарний стіл, гарна сукня. Все. Сестрам сказала заздалегідь – у жовтні, а ювілей був у … Read more
– А я тобі говорила Михайло, бери за дружину Ольгу! Ми і сім’ю знаємо, і вихована Оля чудово. А ти що зробив, привів якусь блондинку, худеньку, та ще й гулящу схоже! – говорила крізь зуби Вікторія Федорівна синові. – Ти на неї вже скільки витратився, а вона тобі навіть народити не може, ну який же … Read more
Пишу сюди, бо відчуваю, що у повному розпaчі. Не знаю, куди звернутися за допомогою. Отож, мені 55. У старі діди не поспішаю себе списувати, відчуваю, що повен сили та енергії. З жінкою розлучився ще пару років тому. Зрозумів, що ми геть різні люди та нема ніякого сенсу жити далі. Хоча моя колишня жінка Жанна була … Read more
Повернувшись на 30 хвилин раніше з роботи, Марія застала чоловіка за дивною розмовою й не могла повірити своїм вухам Марія працювала в рекламному агентстві. Креативна директорка, розумниця, красуня — справжня зірка офісу. Щоранку вона випурхувала з дому, залишаючи чоловіка досипати свої дорогоцінні хвилини. Андрій працював програмістом віддалено й міг дозволити собі гнучкіший графік. Того дня … Read more
Забувши попередити чоловіка, що повернеться від бабусі на 3 дні раніше, Надя відчинила двері в квартиру і не стримала сліз. Надя любила гостювати в бабусі. Та й варто було тільки переступити поріг старенького дерев’яного будинку з різьбленими лиштвами, ніби в іншому всесвіті опиняєшся. У цьому домі час ніби сповільнювало свій біг. А проблеми й тривоги … Read more
Чернівці у листопаді завжди здавалися Світлані схожими на стару дворянку: трохи втомленою, припорошеною сірим пилом дощу, але все ще елегантною. Вона любила це місто, особливо вечірні прогулянки вулицею Кобилянської, де запах кави змішувався з ароматом вологої бруківки. Але сьогодні затишок закінчився на порозі її орендованої квартири. Світлана завмерла в темному коридорі. Вона щойно повернулася з … Read more
— Ти з глузду з’їхала, якщо думаєш, що я просто так віддам тобі ключі від мого власного життя! — ці слова колишнього чоловіка досі стояли у вухах, хоча розлучення оформили ще місяць тому. Саме з цієї фрази, кинутої на прощання біля дверей РАЦСу, і почалася вся ця історія, яка ледь не коштувала мені всього. Автобус … Read more
Віра подивилася у вікно і махнула рукою, коли Віктор вийшов із під’їзду. Натягнуто посміхнулася, наче рада. Чоловік махнув у відповідь. А сама відвернулася й у сльози. Нічого не пояснив, тільки коротке: “Скоро повернуся”. І вже кілька разів. Віра схопила рушник і притиснула його до лиця. – Досить, скільки можна! З Віктором вони познайомилися десять років … Read more
– Що таке, Ларисо Віталіївно? Що сталося? Ви що, плакали? – заторохтіла Катерина. Лариса Віталіївна сіпнулася до вікна, провела пальцями під очима. Через місяць ця жінка мала стати їй майже рідною мамою, і піти зараз, удавши, що нічого не помітила, Катерина просто не могла. Вона обійшла диван і опустилася перед Ларисою Віталіївною навпочіпки. Так простіше … Read more
– Ти й досі не одружився? – здивувався Павло, зустрівши шкільного друга, – сорок не за горами! – Ну і що, – спокійно відповів Ігор, – воно мені треба? – А як же сім’я, діти? – Паша, я тебе благаю! Де нині порядну жінку знайдеш? А просто так, заради традиції – не хочу. – Ти … Read more