Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
– Я не збираюся з вами обговорювати, на які кошти було придбано цей будинок, але тільки ваша мама до цього жодного стосунку не мала

– Я не збираюся з вами обговорювати, на які кошти було придбано цей будинок, але тільки ваша мама до цього жодного стосунку не мала

Viktor
1 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Я не збираюся з вами обговорювати, на які кошти було придбано цей будинок, але тільки ваша мама до цього жодного стосунку не мала

– Мамо, тут якісь дядько з тіткою приїхали на машині й заносять до нас свої сумки та валізи. І ще…

– Людину визначають не думки, а вчинки. А ваші вчинки сьогодні – це талант і небайдужість

– Людину визначають не думки, а вчинки. А ваші вчинки сьогодні – це талант і небайдужість

Viktor
30 Квітня, 202630 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Людину визначають не думки, а вчинки. А ваші вчинки сьогодні – це талант і небайдужість

– Ні, на жаль, ми не можемо вас узяти. Але резюме залиште, раптом щось зміниться, – менеджер з персоналу посміхнулася…

– Знайшов, синку, знайшов… Іра стояла біля порога і дивилася на своїх чоловіків, і великі сльози котилися по її щоках

– Знайшов, синку, знайшов… Іра стояла біля порога і дивилася на своїх чоловіків, і великі сльози котилися по її щоках

Viktor
30 Квітня, 202630 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Знайшов, синку, знайшов… Іра стояла біля порога і дивилася на своїх чоловіків, і великі сльози котилися по її щоках

Уже кілька місяців Олег мріяв розлучитися зі своєю дружиною Іриною. Разом вони прожили сім років, дітей так і не завели,…

Ой, Лесю, — гукала Вікторія з коридору, — ми так поспішали, що навіть не пообідали. У тебе там залишилося щось у холодильнику? Ми не вибагливі, нам аби щось перекусити. «Аби щось» зазвичай перетворювалося на повноцінну вечерю з трьох страв, яку Леся мала готувати після восьми годин в офісі. Ванна кімната займалася на пів вечора — Вікторія обожнювала приймати довгі ванни з піною, яку Леся купувала для своїх рідкісних моментів відпочинку. Коли ж гості нарешті виходили з ванної, рушники лежали мокрою купою на підлозі, а полиці з косметикою виглядали так, ніби по них пройшовся буревій. — Я не проти гостей, Романе, — нарешті тихо сказала Леся, зупинивши руку з ганчіркою. — Але чому вони ніколи не питають? Просто ставлять перед фактом. Чому ми маємо підлаштовувати свої плани, скасовувати вечори, бігти в магазин за делікатесами, бо «гості на порозі»? Чоловік лише знизав плечима. Він мав на це одну універсальну відповідь, яка діяла на Лесю як червона ганчірка на бика: — Вони ж не зі зла. У Віки зараз важкий період. Кредит за машину, на роботі начальник прискіпується… Їм треба трохи розвіятися, змінити обстановку. Хіба тобі шкода тарілки супу? — Справа не в супі, Романе. Справа в повазі до нашого простору, — Леся відвернулася до вікна

Ой, Лесю, — гукала Вікторія з коридору, — ми так поспішали, що навіть не пообідали. У тебе там залишилося щось у холодильнику? Ми не вибагливі, нам аби щось перекусити. «Аби щось» зазвичай перетворювалося на повноцінну вечерю з трьох страв, яку Леся мала готувати після восьми годин в офісі. Ванна кімната займалася на пів вечора — Вікторія обожнювала приймати довгі ванни з піною, яку Леся купувала для своїх рідкісних моментів відпочинку. Коли ж гості нарешті виходили з ванної, рушники лежали мокрою купою на підлозі, а полиці з косметикою виглядали так, ніби по них пройшовся буревій. — Я не проти гостей, Романе, — нарешті тихо сказала Леся, зупинивши руку з ганчіркою. — Але чому вони ніколи не питають? Просто ставлять перед фактом. Чому ми маємо підлаштовувати свої плани, скасовувати вечори, бігти в магазин за делікатесами, бо «гості на порозі»? Чоловік лише знизав плечима. Він мав на це одну універсальну відповідь, яка діяла на Лесю як червона ганчірка на бика: — Вони ж не зі зла. У Віки зараз важкий період. Кредит за машину, на роботі начальник прискіпується… Їм треба трохи розвіятися, змінити обстановку. Хіба тобі шкода тарілки супу? — Справа не в супі, Романе. Справа в повазі до нашого простору, — Леся відвернулася до вікна

Viktor
30 Квітня, 202630 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ой, Лесю, — гукала Вікторія з коридору, — ми так поспішали, що навіть не пообідали. У тебе там залишилося щось у холодильнику? Ми не вибагливі, нам аби щось перекусити. «Аби щось» зазвичай перетворювалося на повноцінну вечерю з трьох страв, яку Леся мала готувати після восьми годин в офісі. Ванна кімната займалася на пів вечора — Вікторія обожнювала приймати довгі ванни з піною, яку Леся купувала для своїх рідкісних моментів відпочинку. Коли ж гості нарешті виходили з ванної, рушники лежали мокрою купою на підлозі, а полиці з косметикою виглядали так, ніби по них пройшовся буревій. — Я не проти гостей, Романе, — нарешті тихо сказала Леся, зупинивши руку з ганчіркою. — Але чому вони ніколи не питають? Просто ставлять перед фактом. Чому ми маємо підлаштовувати свої плани, скасовувати вечори, бігти в магазин за делікатесами, бо «гості на порозі»? Чоловік лише знизав плечима. Він мав на це одну універсальну відповідь, яка діяла на Лесю як червона ганчірка на бика: — Вони ж не зі зла. У Віки зараз важкий період. Кредит за машину, на роботі начальник прискіпується… Їм треба трохи розвіятися, змінити обстановку. Хіба тобі шкода тарілки супу? — Справа не в супі, Романе. Справа в повазі до нашого простору, — Леся відвернулася до вікна

— Збирайте речі, я вдруге повторювати не буду, — голос Лесі не здригнувся, хоча всередині все пекло від образи. Вона…

Михайло зник із радарів. Знайомі казали, що він повернувся до будинку до батьків, потім багато пив, потім робив якийсь проект і прогорів… Потім знову багато пив… Потім лікувався від алкоголізму. За рік після пологів Аліса привела себе в порядок і почала воістину розкішно виглядати. Ще через півроку вона познайомилася з успішним підприємцем Сергієм та вийшла за нього заміж.

Михайло зник із радарів. Знайомі казали, що він повернувся до будинку до батьків, потім багато пив, потім робив якийсь проект і прогорів… Потім знову багато пив… Потім лікувався від алкоголізму. За рік після пологів Аліса привела себе в порядок і почала воістину розкішно виглядати. Ще через півроку вона познайомилася з успішним підприємцем Сергієм та вийшла за нього заміж.

Viktor
30 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Михайло зник із радарів. Знайомі казали, що він повернувся до будинку до батьків, потім багато пив, потім робив якийсь проект і прогорів… Потім знову багато пив… Потім лікувався від алкоголізму. За рік після пологів Аліса привела себе в порядок і почала воістину розкішно виглядати. Ще через півроку вона познайомилася з успішним підприємцем Сергієм та вийшла за нього заміж.

— Пожили на всьому готовому, треба і совість мати. Ви маєте тиждень, щоб з’їхати. — Ніна Борисівна з порога приголомшила…

Баланс накопичувального рахунку дивився на неї з екрана: двісті двадцять тисяч гривень. Історія операцій показувала регулярні щомісячні надходження — рівно по дванадцять тисяч. Багато років… Вхідні двері грюкнули. Юлія Сергіївна впурхнула до кімнати, вже на ходу розповідаючи про жахливий смак сусідки Тамари. — Мамо, — прошепотіла Поліна, — у тебе є друга квартира?

Баланс накопичувального рахунку дивився на неї з екрана: двісті двадцять тисяч гривень. Історія операцій показувала регулярні щомісячні надходження — рівно по дванадцять тисяч. Багато років… Вхідні двері грюкнули. Юлія Сергіївна впурхнула до кімнати, вже на ходу розповідаючи про жахливий смак сусідки Тамари. — Мамо, — прошепотіла Поліна, — у тебе є друга квартира?

Viktor
30 Квітня, 202630 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Баланс накопичувального рахунку дивився на неї з екрана: двісті двадцять тисяч гривень. Історія операцій показувала регулярні щомісячні надходження — рівно по дванадцять тисяч. Багато років… Вхідні двері грюкнули. Юлія Сергіївна впурхнула до кімнати, вже на ходу розповідаючи про жахливий смак сусідки Тамари. — Мамо, — прошепотіла Поліна, — у тебе є друга квартира?

— Мамо, заспокойся, будь ласка, не нервуй. Просто поясни, що трапилося, — Поліна мимоволі потерла перенісся, намагаючись опанувати себе. Юлія…

Вона тоді подумала: «Погано в домі без господаря, та й хлопцям батько потрібен», — не стала його проганяти. Сашко був хорошим, добрим. І на роботі мав хорошу репутацію, його там вважали непитущим. А він прикладався до чарки з п’ятниці до понеділка. А як прийме на душу, то розпускає руки. Вона терпіла. Він почав ображати хлопчиків. Тоді-то вона його й вигнала. А вже потім дізналася, що чекає дитину.

Вона тоді подумала: «Погано в домі без господаря, та й хлопцям батько потрібен», — не стала його проганяти. Сашко був хорошим, добрим. І на роботі мав хорошу репутацію, його там вважали непитущим. А він прикладався до чарки з п’ятниці до понеділка. А як прийме на душу, то розпускає руки. Вона терпіла. Він почав ображати хлопчиків. Тоді-то вона його й вигнала. А вже потім дізналася, що чекає дитину.

Viktor
30 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Вона тоді подумала: «Погано в домі без господаря, та й хлопцям батько потрібен», — не стала його проганяти. Сашко був хорошим, добрим. І на роботі мав хорошу репутацію, його там вважали непитущим. А він прикладався до чарки з п’ятниці до понеділка. А як прийме на душу, то розпускає руки. Вона терпіла. Він почав ображати хлопчиків. Тоді-то вона його й вигнала. А вже потім дізналася, що чекає дитину.

Ірина бігла по перону слідом за електричкою, що від’їжджала. Це була остання надія дістатися додому. Був ще автобус, але він…

Треба всім усе розповісти, таємне завжди стає явним, і на Юлю чекає розплата за брехню

Треба всім усе розповісти, таємне завжди стає явним, і на Юлю чекає розплата за брехню

Viktor
30 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Треба всім усе розповісти, таємне завжди стає явним, і на Юлю чекає розплата за брехню

Чоловікові вона зрадила всього один раз, ще до весілля. Він назвав її товстою і сказав, що Юля не влізе у…

Ігорю, а що це за витрати були вчора о дванадцятій ночі? — Ой, це я хлопцям допоміг. У Сергія машина зламалася посеред траси, треба було евакуатор викликати терміново. Він віддасть, не хвилюйся, — відповів він, не піднімаючи очей від тарілки з омлетом. Катерина кивнула. Допомога друзям — це святе. Але Сергій чомусь не віддавав, а через тиждень з’явилася нова витрата: “Магазин електроніки — 12 000 грн”. — Це що? — знову запитала вона. — Люба, мій ноутбук просто “помер”. Ти ж знаєш, я без нього як без рук. Це ж мій інструмент для роботи. Я знайшов з великою знижкою, гріх було не взяти. Це ж вклад у наш майбутній бюджет! — Гроші повернуться на рахунок до вечора, або твої речі чекатимуть під дверима, — Катерина сказала це настільки спокійно, що Ігор навіть не одразу відірвався від екрана свого телефона

Ігорю, а що це за витрати були вчора о дванадцятій ночі? — Ой, це я хлопцям допоміг. У Сергія машина зламалася посеред траси, треба було евакуатор викликати терміново. Він віддасть, не хвилюйся, — відповів він, не піднімаючи очей від тарілки з омлетом. Катерина кивнула. Допомога друзям — це святе. Але Сергій чомусь не віддавав, а через тиждень з’явилася нова витрата: “Магазин електроніки — 12 000 грн”. — Це що? — знову запитала вона. — Люба, мій ноутбук просто “помер”. Ти ж знаєш, я без нього як без рук. Це ж мій інструмент для роботи. Я знайшов з великою знижкою, гріх було не взяти. Це ж вклад у наш майбутній бюджет! — Гроші повернуться на рахунок до вечора, або твої речі чекатимуть під дверима, — Катерина сказала це настільки спокійно, що Ігор навіть не одразу відірвався від екрана свого телефона

Viktor
30 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ігорю, а що це за витрати були вчора о дванадцятій ночі? — Ой, це я хлопцям допоміг. У Сергія машина зламалася посеред траси, треба було евакуатор викликати терміново. Він віддасть, не хвилюйся, — відповів він, не піднімаючи очей від тарілки з омлетом. Катерина кивнула. Допомога друзям — це святе. Але Сергій чомусь не віддавав, а через тиждень з’явилася нова витрата: “Магазин електроніки — 12 000 грн”. — Це що? — знову запитала вона. — Люба, мій ноутбук просто “помер”. Ти ж знаєш, я без нього як без рук. Це ж мій інструмент для роботи. Я знайшов з великою знижкою, гріх було не взяти. Це ж вклад у наш майбутній бюджет! — Гроші повернуться на рахунок до вечора, або твої речі чекатимуть під дверима, — Катерина сказала це настільки спокійно, що Ігор навіть не одразу відірвався від екрана свого телефона

— Гроші повернуться на рахунок до вечора, або твої речі чекатимуть під дверима, — Катерина сказала це настільки спокійно, що…

Того вечора тато мовчки посунув мій лист про вступ назад через стіл, оплатив навчання моєї сестри-близнючки просто на місці й сказав: «У Дарини це хороше вкладення. У тебе…». А через чотири роки мої батьки прийшли на випуск із квітами для неї, сіли в перший ряд і навіть не здогадувалися, який сюрприз зараз пролунає на весь стадіон.

Того вечора тато мовчки посунув мій лист про вступ назад через стіл, оплатив навчання моєї сестри-близнючки просто на місці й сказав: «У Дарини це хороше вкладення. У тебе…». А через чотири роки мої батьки прийшли на випуск із квітами для неї, сіли в перший ряд і навіть не здогадувалися, який сюрприз зараз пролунає на весь стадіон.

Viktor
30 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Того вечора тато мовчки посунув мій лист про вступ назад через стіл, оплатив навчання моєї сестри-близнючки просто на місці й сказав: «У Дарини це хороше вкладення. У тебе…». А через чотири роки мої батьки прийшли на випуск із квітами для неї, сіли в перший ряд і навіть не здогадувалися, який сюрприз зараз пролунає на весь стадіон.

Два тижні тому я стояла на сцені університетського стадіону в Києві й дивилася в сонячне світло так, ніби воно могло…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • Кохана, вибач, мама з сестрою Соломією вирішили заскочити до нас на чай. Я на важливій зустрічі, не зміг одразу попередити. Пригости їх чимось, будь ласка». Дарія глянула на годинник. Вечір робочого дня, час, коли найбільше хочеться простого людського спокою. Вона щойно прийшла з роботи, скинула незручне взуття і мріяла про теплу ванну та тиху вечерю. Завтра — відповідальний день у школі, де вона викладала біологію, потрібно було підготувати матеріали для відкритого уроку. — Даша! — це вже був дзвінкий голос Соломії, сестри чоловіка. — Ми знаємо, що ти вдома! Світло горить, і ми чули, як чайник закипів. Давай швидше, у нас новини! Дзвінок у двері пролунав знову. Не короткий «дзинь», а довгий, наполегливий сигнал, який наче свердлив простір квартири
  • Коли мені було шість, мого тата не стало. Відтоді мене виховувала— жінка, яку я згодом навчилася називати мамою. А через багато років я знайшла листа, який тато написав за день до того, як усе змінилося.
  • Двадцять два роки шлюбу. Виростили сина. Пережили його перехідний вік і її власні сорок років. А тепер, мабуть, починалися її справжні п’ятдесят.
  • — Ой, та що ви таке кажете! — заголосила свекруха. — Це ж онучок! Ви зараз так говорите, а як побачите те маля, як на руки візьмете — то одразу розтанете і по-іншому заспіваєте! Коли з’явився Кирилко, бабуся прийшла, вручила подарунок, із цікавістю зазирнула у візочок і спокійно відбула додому.
  • – Світлано, ти не ображайся, але я бабусину квартиру Наталці віддам, – сказала Ніна Петрівна. – Чому їй? Бо у тебе все добре складається, а у Наташі – все шкереберть. Хай уже в неї бодай квартира буде. Це якось урівноважить ситуацію, – пояснила мати
  • Степане! Що сталося? — Ольга відчула недобре. — У нас пожежа? Пограбування? Чому ти пакуєш валізи? Степан навіть не підняв очей. — Ні, Олю, спокійно. Просто обставини змінилися. Наша компанія, ну, та, на яку я працюю, вони вирішили повністю згорнути діяльність тут. Керівництво переносить офіс за кордон, і вони поставили умову: або я переїжджаю з ними зараз, або контракт розривають без виплат. Ольга розгублено сперлася на одвірок. — Почекай. Але ж криза в країні вже не перший рік. Чому вони вирішили тікати саме сьогодні? Чому ти не казав мені про це вранці? — Олю, не починай! — Степан нарешті випрямився, і вона побачила, що його руки злегка тремтять. — Звідки я знаю, що там у головах у топменеджерів? Мені прислали лист годину тому. Сказали: «Збирайся». — І коли ти маєш їхати? — голос жінки став тихим. — Завтра. О шостій ранку я маю бути на вокзалі. Квитки вже куплені фірмою, всі документи на виїзд фірма вже теж робить сама. Ольга примружилася. Щось у його словах звучало фальшиво. — Квитки вже куплені? Степане, ти хочеш сказати, що за годину тобі встигли прислати лист, ти встиг погодитися, а вони — забронювати й викупити квитки? Не бреши мені
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes