Вiра вмилася хoлодною водoю і подивилася на себе в дзeркало. – Це все окyляри! Вони. Через них у нього інша, молода! – ображалася Віра. Нещодавно вона помітила, що стала гірше бачити і, пішла на огляд, відразу купила окуляри. Чоловік був здивований

Коментарі Вимкнено до Вiра вмилася хoлодною водoю і подивилася на себе в дзeркало. – Це все окyляри! Вони. Через них у нього інша, молода! – ображалася Віра. Нещодавно вона помітила, що стала гірше бачити і, пішла на огляд, відразу купила окуляри. Чоловік був здивований

Віра подивилася у вікно і махнула рукою, коли Віктор вийшов із під’їзду. Натягнуто посміхнулася, наче рада. Чоловік махнув у відповідь….

– Олексію я сама скажу. Або не скажу, якщо вам так спокійніше. Головне, щоб на весіллі ви посміхалися, а не думали про ламінат. Лариса Віталіївна прикрила рот хусткою. Її очі знову сповнилися сльозами, але погляд змінився. – Ти така добра дівчинка. Я не знаю, чим заслужила таку невістку. Катерині залишалося лише посміхнутися…

Коментарі Вимкнено до – Олексію я сама скажу. Або не скажу, якщо вам так спокійніше. Головне, щоб на весіллі ви посміхалися, а не думали про ламінат. Лариса Віталіївна прикрила рот хусткою. Її очі знову сповнилися сльозами, але погляд змінився. – Ти така добра дівчинка. Я не знаю, чим заслужила таку невістку. Катерині залишалося лише посміхнутися…

– Що таке, Ларисо Віталіївно? Що сталося? Ви що, плакали? – заторохтіла Катерина. Лариса Віталіївна сіпнулася до вікна, провела пальцями…

– Я досить багатий. У цьому проблема. Як тільки жінки дізнаються про це, вся їхня чарівність кудись зникає. Перетворюються на акул домашнього бізнесу, які прагнуть урвати у мене більше грошей. – А як же спадкоємець? – Хіба це проблема? – Ще і яка! Адже його доведеться ділити з матір’ю. Гени знову ж таки. Дитину треба встигнути на ноги поставити. Якщо прямо завтра народ.иш, то до твоїх шістдесяти, йому буде близько двадцяти.

Коментарі Вимкнено до – Я досить багатий. У цьому проблема. Як тільки жінки дізнаються про це, вся їхня чарівність кудись зникає. Перетворюються на акул домашнього бізнесу, які прагнуть урвати у мене більше грошей. – А як же спадкоємець? – Хіба це проблема? – Ще і яка! Адже його доведеться ділити з матір’ю. Гени знову ж таки. Дитину треба встигнути на ноги поставити. Якщо прямо завтра народ.иш, то до твоїх шістдесяти, йому буде близько двадцяти.

– Ти й досі не одружився? – здивувався Павло, зустрівши шкільного друга, – сорок не за горами! – Ну і…

— І шо?! — апелювала мама Зіна. Вона постійно «шокала», це був універсальний вихід із будь-якої скрутної ситуації. Свекруху пускали в дім з великим небажанням. Прийде, притягне кошики з їжею. Наїсться, нап’ється чаю, образить і відпливе. Катя після її візитів завжди плакала. Потім невістка вирішила не пускати Зінаїду Кондратіївну. Валера сам відвідував матір.

Коментарі Вимкнено до — І шо?! — апелювала мама Зіна. Вона постійно «шокала», це був універсальний вихід із будь-якої скрутної ситуації. Свекруху пускали в дім з великим небажанням. Прийде, притягне кошики з їжею. Наїсться, нап’ється чаю, образить і відпливе. Катя після її візитів завжди плакала. Потім невістка вирішила не пускати Зінаїду Кондратіївну. Валера сам відвідував матір.

― Гей! Відчиняйте, мама прийшла! ― повна, неохайна жінка похилого віку щосили стукала у двері будинку. Усередині її явно не…

Аліна швидким рухом поправила своє бежеве плаття й оглянула банкетний зал ресторану. Весілля Каті обіцяло бути гучним: колишня зовиця завжди любила розмах, а наречений виявився з тих, хто не шкодує грошей на враження. Букети білих троянд, свічки в кришталевих свічниках, жива музика. Все як годиться. Ідеально! — Алінка! — Катя підлетіла до неї в хмарі фатину. — Ти нарешті приїхала! А я вже почала думати, що ти передумала.

Коментарі Вимкнено до Аліна швидким рухом поправила своє бежеве плаття й оглянула банкетний зал ресторану. Весілля Каті обіцяло бути гучним: колишня зовиця завжди любила розмах, а наречений виявився з тих, хто не шкодує грошей на враження. Букети білих троянд, свічки в кришталевих свічниках, жива музика. Все як годиться. Ідеально! — Алінка! — Катя підлетіла до неї в хмарі фатину. — Ти нарешті приїхала! А я вже почала думати, що ти передумала.

Побачивши колишню дружину на весіллі сестри, Ілля зблід, але попереду чекав головний сюрприз… …Аліна швидким рухом поправила своє бежеве плаття…

Ганна подзвонила у квартиру. За хвилину її чоловік Микола відкрив двері і з подивом дивився на дружину. – Привіт, – сказала Ганна. – Привіт, заходь, – сказав Микола. Ганна увійшла в коридор і побачила жіночі чоботи на підборах. – А це ще що? – не зрозуміла Ганна. – Це до мене гості завітали, – намагався пожартувати чоловік. – Які ще гості? – здивувалася Ганна. – Миколо хто там? – з кухні почувся кокетливий жіночий голос. Ганна одразу побігла на кухню, відкрила двері і застигла, побачивши таких гостей

Коментарі Вимкнено до Ганна подзвонила у квартиру. За хвилину її чоловік Микола відкрив двері і з подивом дивився на дружину. – Привіт, – сказала Ганна. – Привіт, заходь, – сказав Микола. Ганна увійшла в коридор і побачила жіночі чоботи на підборах. – А це ще що? – не зрозуміла Ганна. – Це до мене гості завітали, – намагався пожартувати чоловік. – Які ще гості? – здивувалася Ганна. – Миколо хто там? – з кухні почувся кокетливий жіночий голос. Ганна одразу побігла на кухню, відкрила двері і застигла, побачивши таких гостей

Ганна подзвонила у квартиру. За хвилину її чоловік Микола відкрив двері і з подивом дивився на дружину. – Привіт, –…

Вдома Наталю зустрів Сергій. Чоловік стояв у коридорі, спершись плечем об одвірок, і уважно вивчав дружину. Вираз обличчя у нього був якийсь напружений, навіть суворий.

Коментарі Вимкнено до Вдома Наталю зустрів Сергій. Чоловік стояв у коридорі, спершись плечем об одвірок, і уважно вивчав дружину. Вираз обличчя у нього був якийсь напружений, навіть суворий.

Наталя виходила з нотаріальної контори з текою документів, міцно притискаючи їх до грудей. Шість місяців очікування закінчилися — бабуся Олена…

— Павле, я вирішила, — сказала Яна чоловікові, коли той повернувся з роботи. — Продаю бабусину квартиру й купую дім.Павло підняв брови й відклав телефон.

Коментарі Вимкнено до — Павле, я вирішила, — сказала Яна чоловікові, коли той повернувся з роботи. — Продаю бабусину квартиру й купую дім.Павло підняв брови й відклав телефон.

Яна стояла посеред порожньої квартири, де ще вчора стояли бабусині меблі, і відчувала дивну суміш смутку й збудження. Договір купівлі-продажу…

Ти що, зовсім з розуму зійшла? Навіщо ти це зробила?! — прийшов додому сердим чоловік. — Що саме? — спокійно запитала дружина. — Картку заблокувала! Я стояв на касі в аптеці, за мною два метри черги, я вже виклав товар, а термінал мені — «відмова». Ти уявляєш, як це принизливо? — І що ти купував, Віталію? — Наталя дивилася прямо йому в очі, не проявляючи жодного хвилювання. — Ліки! Для моєї матері! Ти знаєш, що в неї зараз справи недобрі, а ти вирішила погратися в начальницю? Це наші спільні гроші! 

Коментарі Вимкнено до Ти що, зовсім з розуму зійшла? Навіщо ти це зробила?! — прийшов додому сердим чоловік. — Що саме? — спокійно запитала дружина. — Картку заблокувала! Я стояв на касі в аптеці, за мною два метри черги, я вже виклав товар, а термінал мені — «відмова». Ти уявляєш, як це принизливо? — І що ти купував, Віталію? — Наталя дивилася прямо йому в очі, не проявляючи жодного хвилювання. — Ліки! Для моєї матері! Ти знаєш, що в неї зараз справи недобрі, а ти вирішила погратися в начальницю? Це наші спільні гроші! 

Містечко Вишневе вкривалося вогкою осінньою млою. Вікна багатоквартирних будинків світилися теплими жовтими квадратами, запрошуючи додому після робочого дня. Віталій увірвався…

— Ти ж мені обіцяла! — закричав він. — Де ти їх ховаєш? Він почав ритися в шухлядах, поки мама хапала його за руки і благала заспокоїтися. Потім вона присягалася, що більше ніколи не буде, що це все Михайло винен – він їй їх приносив. І знову плакала, скаржачись на те, яка вона нещасна. Ігор з тривогою дивився на годинник – одинадцята година наближалася, а мамі не ставало краще, а тільки гірше

Коментарі Вимкнено до — Ти ж мені обіцяла! — закричав він. — Де ти їх ховаєш? Він почав ритися в шухлядах, поки мама хапала його за руки і благала заспокоїтися. Потім вона присягалася, що більше ніколи не буде, що це все Михайло винен – він їй їх приносив. І знову плакала, скаржачись на те, яка вона нещасна. Ігор з тривогою дивився на годинник – одинадцята година наближалася, а мамі не ставало краще, а тільки гірше

Поки мама була у ванній, Ігор ретельно перевірив усі її речі: перевернув пошарпану сумку, обшукав усі шухляди тумбочки, про всяк…