Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
Піднявшись у квартиру бабусі Марії, Катя залишила в неї пакети, сказавши, що це їй все. Побачивши в пакеті шпроти, печінку тріски, консервовані персики та інші смаколики, які вона любила, але не могла собі дозволити, бабусі Марії так розчулилася, що Каті навіть стало незручно, що так рідко пригощає сусідку.

Піднявшись у квартиру бабусі Марії, Катя залишила в неї пакети, сказавши, що це їй все. Побачивши в пакеті шпроти, печінку тріски, консервовані персики та інші смаколики, які вона любила, але не могла собі дозволити, бабусі Марії так розчулилася, що Каті навіть стало незручно, що так рідко пригощає сусідку.

Viktor
19 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Піднявшись у квартиру бабусі Марії, Катя залишила в неї пакети, сказавши, що це їй все. Побачивши в пакеті шпроти, печінку тріски, консервовані персики та інші смаколики, які вона любила, але не могла собі дозволити, бабусі Марії так розчулилася, що Каті навіть стало незручно, що так рідко пригощає сусідку.

Поки Катя розплачувалася за покупки, Сергій стояв осторонь. А коли Катя почала складати їх у пакети, він і зовсім вийшов…

А Ніна Петрівна так і залишилася стояти біля хвіртки. Плечі опустилися, хустка збилася. Дивиться вслід машині, а в очах – така туга німа, що в мене аж серце защеміло. Підійшла я до неї, кажу: – Ніночко, ходімо в будинок, холодно ж. – Нічого, Семенівно. Це вона просто втомилася. Робота у неї важлива. А помідори… помідори я в льох спущу. Стануть в пригоді ще.

А Ніна Петрівна так і залишилася стояти біля хвіртки. Плечі опустилися, хустка збилася. Дивиться вслід машині, а в очах – така туга німа, що в мене аж серце защеміло. Підійшла я до неї, кажу: – Ніночко, ходімо в будинок, холодно ж. – Нічого, Семенівно. Це вона просто втомилася. Робота у неї важлива. А помідори… помідори я в льох спущу. Стануть в пригоді ще.

Viktor
19 Січня, 202619 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до А Ніна Петрівна так і залишилася стояти біля хвіртки. Плечі опустилися, хустка збилася. Дивиться вслід машині, а в очах – така туга німа, що в мене аж серце защеміло. Підійшла я до неї, кажу: – Ніночко, ходімо в будинок, холодно ж. – Нічого, Семенівно. Це вона просто втомилася. Робота у неї важлива. А помідори… помідори я в льох спущу. Стануть в пригоді ще.

Почалося все минулої осені, коли листя з беріз золотими монетами обсипалося. Жила у нас на краю села, біля самого яру,…

“– Чого злякалися? Хіба я схожий на грабіжника? Та й брати у вас нема чого, відро хіба що. Так у мене цього добра на дачі теж завалися. – Чи обличчям не вийшов? То як? Їдемо, чи чекатимете красивішого водія?

“– Чого злякалися? Хіба я схожий на грабіжника? Та й брати у вас нема чого, відро хіба що. Так у мене цього добра на дачі теж завалися. – Чи обличчям не вийшов? То як? Їдемо, чи чекатимете красивішого водія?

Viktor
19 Січня, 202619 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Чого злякалися? Хіба я схожий на грабіжника? Та й брати у вас нема чого, відро хіба що. Так у мене цього добра на дачі теж завалися. – Чи обличчям не вийшов? То як? Їдемо, чи чекатимете красивішого водія?

Мар’яна стояла на зупинці вже п’ятнадцять хвилин, але ніхто більше не підійшов. – Що, всі на дачу приїжджають машинами? Чи…

“На весіллі сина Людмилу Петрівну душили сльози. І це було не сльози радості.

“На весіллі сина Людмилу Петрівну душили сльози. І це було не сльози радості.

Viktor
19 Січня, 202619 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до “На весіллі сина Людмилу Петрівну душили сльози. І це було не сльози радості.

“На весіллі сина Людмилу Петрівну душили сльози. І це було не сльози радості. Вона плакала від жалості до себе –…

— Кожного разу вона мені дзвонить і вичитує, що я «користуюся плодами праці її сина». Знову буде нудити, що Сергійко спину гне на моїй ділянці, а вона, як мати, серце крає. Каже, що я дуже добре влаштувалася…

— Кожного разу вона мені дзвонить і вичитує, що я «користуюся плодами праці її сина». Знову буде нудити, що Сергійко спину гне на моїй ділянці, а вона, як мати, серце крає. Каже, що я дуже добре влаштувалася…

Viktor
19 Січня, 202619 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Кожного разу вона мені дзвонить і вичитує, що я «користуюся плодами праці її сина». Знову буде нудити, що Сергійко спину гне на моїй ділянці, а вона, як мати, серце крає. Каже, що я дуже добре влаштувалася…

— Ой, у нас знову стара пісня! Сваха на кожному кроці хвалиться, що вона без сторонньої допомоги дає собі раду,…

Катя раділа переїзду в новий будинок. Три роки будівництва. Постійні поїздки на будівництво, контроль, економія, але будинок стоїть, завершено внутрішнє оздоблення і майже всі меблі на місці.

Катя раділа переїзду в новий будинок. Три роки будівництва. Постійні поїздки на будівництво, контроль, економія, але будинок стоїть, завершено внутрішнє оздоблення і майже всі меблі на місці.

Viktor
18 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Катя раділа переїзду в новий будинок. Три роки будівництва. Постійні поїздки на будівництво, контроль, економія, але будинок стоїть, завершено внутрішнє оздоблення і майже всі меблі на місці.

Катя раділа переїзду в новий будинок. Три роки будівництва. Постійні поїздки на будівництво, контроль, економія, але будинок стоїть, завершено внутрішнє…

Ми з коханим мали скромне весілля, адже фінансові можливості не дозволяли. Окремого житла у нас не було, тож він запропонував тимчасово пожити у нього разом з його мамою. – Як тільки накопичимо на перший внесок за квартиру – одразу переїдемо! – втішав мене чоловік.

Ми з коханим мали скромне весілля, адже фінансові можливості не дозволяли. Окремого житла у нас не було, тож він запропонував тимчасово пожити у нього разом з його мамою. – Як тільки накопичимо на перший внесок за квартиру – одразу переїдемо! – втішав мене чоловік.

Viktor
18 Січня, 202618 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ми з коханим мали скромне весілля, адже фінансові можливості не дозволяли. Окремого житла у нас не було, тож він запропонував тимчасово пожити у нього разом з його мамою. – Як тільки накопичимо на перший внесок за квартиру – одразу переїдемо! – втішав мене чоловік.

Ми з коханим мали скромне весілля, адже фінансові можливості не дозволяли. Окремого житла у нас не було, тож він запропонував…

— Настя, це я! Вибач мені, я навіть не пам’ятаю, що тобі наговорила. Розумієш: якраз перед твоїм дзвінком вдарилася мізинцем об тумбочку, навіть зірочки перед очима закрутилися від болю. Ось я і говорила крізь зуби… Що? Ні! Ніготь не зійде. Все добре. Коли ви там точно збираєтеся? Так-так, буду, звичайно! Я теж скучила!

— Настя, це я! Вибач мені, я навіть не пам’ятаю, що тобі наговорила. Розумієш: якраз перед твоїм дзвінком вдарилася мізинцем об тумбочку, навіть зірочки перед очима закрутилися від болю. Ось я і говорила крізь зуби… Що? Ні! Ніготь не зійде. Все добре. Коли ви там точно збираєтеся? Так-так, буду, звичайно! Я теж скучила!

Viktor
18 Січня, 202618 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Настя, це я! Вибач мені, я навіть не пам’ятаю, що тобі наговорила. Розумієш: якраз перед твоїм дзвінком вдарилася мізинцем об тумбочку, навіть зірочки перед очима закрутилися від болю. Ось я і говорила крізь зуби… Що? Ні! Ніготь не зійде. Все добре. Коли ви там точно збираєтеся? Так-так, буду, звичайно! Я теж скучила!

День у Оксани не склався. Ранок почався з того, що начальник оголосив про збитки в їхній компанії, у зв’язку з…

Тепер ясно, куди йдуть татові аліменти! – Видала обурена дочка

Тепер ясно, куди йдуть татові аліменти! – Видала обурена дочка

Viktor
18 Січня, 202618 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тепер ясно, куди йдуть татові аліменти! – Видала обурена дочка

– Мамо, забери мене звідси, я більше не можу! – тремтячим голосом благала Аня. – Я додому хочу! – То…

Олена ж була її повною протилежністю. Вона вийшла заміж за першого свого чоловіка, народила двох дітей і прикладала всі зусилля для підтримки сімейного затишку. І ось тепер, коли дізналася про інтрижку чоловіка, здавалося, що світ звалився. – Ти, головне, скажи: чого хочеш? Утримати чоловіка чи зруйнувати його життя?

Олена ж була її повною протилежністю. Вона вийшла заміж за першого свого чоловіка, народила двох дітей і прикладала всі зусилля для підтримки сімейного затишку. І ось тепер, коли дізналася про інтрижку чоловіка, здавалося, що світ звалився. – Ти, головне, скажи: чого хочеш? Утримати чоловіка чи зруйнувати його життя?

Viktor
18 Січня, 202618 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Олена ж була її повною протилежністю. Вона вийшла заміж за першого свого чоловіка, народила двох дітей і прикладала всі зусилля для підтримки сімейного затишку. І ось тепер, коли дізналася про інтрижку чоловіка, здавалося, що світ звалився. – Ти, головне, скажи: чого хочеш? Утримати чоловіка чи зруйнувати його життя?

Олена сиділа в кафе і чекала на подругу. Виглядала вона, мабуть погано, проте зараз це хвилювало її найменше. Дізнавшись про…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.
  • У суботу Ліля пішла на ставок — покататися на ковзанах. Жужа, як завжди, причепилася слідом. Дівчинка сміялася, кружляла на льоду, а собака сиділа на березі і спостерігала. — Дивись, як я вмію! — крикнула Ліля і помчала до середини ставка. Лід тонко задзвенів. Потім — тріск. І Ліля провалилася.
  • – Ти ж сам казав, що сина хочеш? – дивувалася Тетяна – Ну не так одразу, не встиг ще з тобою я налюбитись, а ти вже й дитя задумала, – Микола так дивно сказав це, ніби це було без його згоди
  • Хочу той мотоцикл знайти. Або такий самий, точнісінько такий. Щоб він хоч на старості років знову те почуття відчув. Знову хлопчиком себе відчув
  • – Ми тут живемо! – Зінаїда вип’яла груди. – Це наш дім! А ти хто взагалі? Чоловік дістав теку, розгорнув. – Я власник. Будинок куплено місяць тому, всі документи в порядку. Бажаєте подивитись? Зінаїда вихопила папери, зім’яла їх у руках, намагаючись розгледіти. Віктор зазирнув через плече. Обличчя в нього стало сірим. – Який підпис? – Зінаїда жбурнула листи йому в груди. – Не може бути! Вона б сказала! Ми тут зареєстровані!
  • – Я йду від тебе, Ромо – сказала вона і продовжила бризкатися духами. – Тобто, як іду? До кого? Куди? – До іншого чоловіка. Чи ти думав, що я вічно буду твої витівки терпіти? Хочу – ночую, хочу – не ночую. Такого я не терпітиму!
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes