Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Окупанти в Маріуполі влaштували пожeжу на заводі: знищено тoннu насiння соняшнuка та oлію.

Окупанти в Маріуполі влaштували пожeжу на заводі: знищено тoннu насiння соняшнuка та oлію.

admin
10 Червня, 202210 Червня, 2022 Коментарі Вимкнено до Окупанти в Маріуполі влaштували пожeжу на заводі: знищено тoннu насiння соняшнuка та oлію.

У Маріуполі російські окупаційні війська влаштували пожежу на олійноекстракційному заводі “Сателіт”. У результаті згоріли кілька тисяч тонн насіння соняшника та олії.

Про це 10 червня повідомив радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко. “Окупанти продовжують знищувати залишки сільгосппродукції”, – написав він у своєму Telegram-каналі 

Маріуполь, пожежа на заводі "Сателіт"

За словами радника мера, пожежа спалахнула в результаті експерименту загарбників із відновлення електрики.

Завод “Сателіт”, що розташований на Таганрозькому шосе в Лівобережному районі Маріуполя, займається збором та переробкою насіння соняшника й виробництвом соняшникової олії.

Згоріли кілька тисяч тонн насіння соняшника та олії

За словами Петра Андрющенка, зараз окупаційна адміністрація міста намагається приховати втрати від російських кураторів з огляду на те, що сільгосппродукцію готувалися вивозити до РФ.

Радник мера додав, що, за інформацією власників заводу, баки з олією не пошкоджено, тому “окупантам є що красти далі”.

Завод "Сателіт" займається збором та переробкою насіння соняшника й виробництвом соняшникової олії.

“Росія – вбивство та знищення. Недолугість і мародерство”, – підкреслив Андрющенко.

Джерело: Obozrevatel

Навігація записів

Жuвuм кopuдopoм в ocтaнню пyть пpoвeлu зaхucнuкa Укpaїнu! Тpu дoнькu зaлuшuлucь бeз бaтька
В Укрaїні не буде тіньової економікu тa зaрплaт у кoнвeртaх, – Зeленськuй

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Три тижні… Кожна вільна хвилина… Але я не зупинялася. Бо хотіла, щоб сестра сказала: «Ти молодець». Я хотіла цього дитячого «молодець» так, ніби мені досі десять і я принесла додому п’ятірку…І от вона приміряла, навіть обійняла мене. Я розтанула. А потім.. А потім я навіть не піодозрзювала, який «молодець» на мене чекатиме.
  • – А ти думай про хороше, адже у нього є сила волі, раз кинув вживати, це вже великий подвиг. Так хвали його як можна частіше, і він буде старатися, і хоч сварки у вас не буде… А грошей вічно мало. Адже він їсть все підряд, не просить нічого, крім картоплі, яку й вирощує сам… Антоніна замовкла й пішла. А Сашко одного разу підійшов до Дар’ї й запитав, чи потрібна допомога по господарству. 
  • Кавалер—бізнесмен прийшов у ресторан без гаманця, щоб перевірити мене на меркантильність. тоді я нерозгубилася… Ось що зробила…
  • — Що це? — Іра перебирала документи, їй знадобився паспорт чоловіка, який вона шукала в його сумці. Але паспорт «зачепив» ще щось. — Я думав, що ти це не знайдеш… — пробурмотів Андрій, червоніючи…
  • — Ти що, зовсім безрука? Святковий день матері вирішила зіпсувати? — просичав Віталій, боляче стискаючи під столом зап’ясток дружини. Він посміхався гостям, а їй раптом потемніло в очах.
  • — Ви не думайте, я ні на що не претендую, у мене просто знайомих тут немає і грошей зайвих на готель. — Так, зрозуміло. Усі ми були молодими, пий чай. — Катрусю, я вдома, – Борис відчинив ворота, щоб загнати машину в гараж, не звернувши уваги, що, крім дружини, хтось іще сидить на терасі. Дружина в теплу пору року часто чекала його на вулиці.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes