Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Нiякий не “Добpий pанок” та “Добpого дня”! Як пpавильно вітaтися укpаїнською. Відповідь…

Нiякий не “Добpий pанок” та “Добpого дня”! Як пpавильно вітaтися укpаїнською. Відповідь…

Viktor
13 Листопада, 2024 Коментарі Вимкнено до Нiякий не “Добpий pанок” та “Добpого дня”! Як пpавильно вітaтися укpаїнською. Відповідь…

Я вчителька української мови. І знаєте, хочу написати про те, що вже болить дуже довго.

Ми, українці, не знаємо, як правильно вітатися!

Ну Ви собі це можете уявити?!

Звідусіль чую “Доброго дня”. Ох, ця фраза для мене немов ножем по склі.

Любі читачі, прошу раз та назавжди запам’ятати – потрібно говорити “Добрий день!”

Так, у Вас може виникати певний дисонанс – як це так? Адже ми всі кажемо “Доброго ранку”.

Так, це нормальна структура вітання. Однак, після настання дня та вечора правильно казати “Добрий день” та “Добрий вечір”.

Ну ось в англійській мові Ви не будете вітатися ввечері “Гуд морнігнг”, правда ж?

Ось Вам такий веселий віршик, щоб запам’ятали:

«Добрий день!» — і стає веселіше.

«Добрий день!» — просто й світло стає.

Ці слова — від простого простіше,

Але скільки тепла у них є,

Ласки ніжної й світла ясного.

В двох словах стільки є доброти,

Що від цього вітання людського

У душі можуть квіти цвісти.

То ж вітайтеся просто і щиро,

Хай слова ці всім ласку несуть,

Побажання любові та миру.

Хай у душах постійно живуть.

Для розуміння раджу ще переглянути відео пана Олександра Авраменка:

Вчіть мову, адже вона така милозвучна! Мова – це те, що ідентифікує нас як сильну та незалежну державу!

Навігація записів

За ДВЕРІ! ВІДСТАВКА – указ ТРАМПА. УЛЬТИМАТУМ Зеленському. 24 години. ПРОСТО НА БАНКОВІЙ
Всіма улюблений “Віденський штрудель” з яблуками, маком, щавлем і бананами.

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes