Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Назавжди 26. У лікарні Харкова пoмер військoвослужбовець з Івaно-Фрaнківщини Івaн Бортeйчук

Назавжди 26. У лікарні Харкова пoмер військoвослужбовець з Івaно-Фрaнківщини Івaн Бортeйчук

Viktor
26 Січня, 202526 Січня, 2025 Коментарі Вимкнено до Назавжди 26. У лікарні Харкова пoмер військoвослужбовець з Івaно-Фрaнківщини Івaн Бортeйчук

25 січня 2025 року від травм в обласній клінічній лікарні Харкова помер військовий з Івано-Франківщини Іван Бортейчук. Боєць отримав поранення 20 січня через атаку російського безпілотника у Вовчанську.

Про смерть земляка повідомили на Facebook-сторінці Гвіздецької громади.

Іван Бортейчук народився 3 квітня 1998 року в селі Хом’яківка, де і проживав з батьками.

“Із самого малечку він в усьому допомагав батькам, був добрим, привітним, вихованим, мав багато друзів. Після закінчення Гвіздецького ліцею здобув фах плиточника в Коломийському ліцеї сфери послуг. Хлопець мав “золоті руки”, тому ніколи не сидів без роботи. Іван завжди горів тим, що робив. Вже під час служби в лавах ЗСУ він знайшов свою долю Ауріку. Подружжя повінчалося під час війни. Згодом народився син Єгор”, — йдеться у дописі.

Старший солдат Іван Бортейчук служив у війську з березня 2022 року. Він був оператором 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка.

20 січня 2025 року боєць отримав бойове поранення під час заїзду на позицію у Вовчанську на Харківщині.

“Впродовж п’яти днів лікарі Харківської обласної лікарні боролися за життя героя, але 25 січня 2025 року Івана не стало. Осиротіла ще одна сім’я. Ще одне молоде життя, обірване війною. Мудрим, красивим, сповненим великої любові до життя залишиться Іван у нашій пам’яті, наших серцях”, — пишуть на сторінці громади.

У бійця залишилися дружина Ауріка, син Єгор, батьки Любов та Василь, сестра Христина.

Джерело

Навігація записів

Щoйно! Укpаїну звiльнити! Теpмінове звеpнення амеpикaнських диплoмaтів до Деpждепу!
Закарпатське підприємство плaнує залучити 160 працівників із Народної Республіки Бангладеш

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Маріє, весілля не буде, – голос подруги був тихий, майже не живий. – Що?!
  • — Добре живуть ті, кому діти допомагають. Якщо, звісно, мають таку змогу. А мої обидві доньки розлучені, в обох кредити на житло, та ще й малеча на руках. От і кручуся, кожну копійку рахую. Хоча… Гріх нам скаржитися, знаєш. У нас хоч є якісь доплати до пенсії є, пільги всілякі. А он сестра моя живе в селищі на Полтавщині — ціни такі самі, як у нас, а пенсія — одні сльози
  • – Я не збираюся жити в бетонній коробці. Та й батьків не кину. Нам ці гроші потрібні на те, щоб опалення тут замінити, огорожу поставити та фундамент під лазню залити, – трохи голосніше від шепоту відповіла Іра. – Але ж це не моє опалення і не мій паркан! І лазня ця буде не моя, хоч я і буду її будувати! – не витримав Єгор, теж підвищивши голос. – Не хоче він! А сам потім у цій лазні митиметься, – прошепотіла теща чоловікові, відпиваючи з кухля ароматний чай.
  • Порадившись… Родина вирішила прихистити літню тітку з села, навіть не уявляючи, до чого це призведе..
  • Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!
  • Його просто вигнали… Знову…. Третій раз за його коротке життя….. Не щастило йому якось…І це назавжди змінило його життя..
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes