Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Найбагатше село Українu: від цuх 20 фото я втратuла дар мовu

Найбагатше село Українu: від цuх 20 фото я втратuла дар мовu

Viktor
10 Грудня, 202410 Грудня, 2024 Коментарі Вимкнено до Найбагатше село Українu: від цuх 20 фото я втратuла дар мовu

Впевнена, що такого ви ще не бачили, хіба що подорожували в Закарпатській області. За життя вже склалося уявлення про село, однак це точно не про цю місцевість. Тут ви не побачите невеличку хату, великий сад, город чи сараї. Нижня Апша – село, яке розвіяло всі стереотипи. Саме так живуть люди в поселені, недалеко від українсько-румунського кордону.

Це село називають найбагатшим в Україні. Причина в тому, що будинки в ньому не схожі на типові житла мешканців сільської місцевості. Господарі облаштовують свої будинки так, щоб у дворі обов’язково були оранжереї, басейни, а в будинках – по кілька спалень і віталень, лазні і сауни.

Кожен будинок – це справжній витвір мистецтва! Кожне житло має свій стиль: одні легкі й повітряні, інші – міцні і масивні. Тут можна побачити злітаючі вгору башточки в східному стилі, будови нагадують стародавні замки і палаци з казки “1000 і 1 ніч”.

Ці палаци почали будувати в 80-х роках. Тоді українські румуни попрямували на заробітки за кордон. А найперший капітал забезпечені жителі Нижньої Апші заробили на початку 90-х. Тоді місцеві сім’ї торгували спиртом. За ним в Діброву приїжджали з усіх регіонів України та сотнями літрів вивозили за кордон.

Головною визначною пам’яткою села є пам’ятник сакрального дерев’яного зодчества – церква Св. Миколая Чудотворця, збудована в 1604 році. Від первісної церкви збереглися зруби стін і перекриття над бабинцем. Церква Св. Миколи Чудотворця належить до дуже вузького кола кількох найдавніших дерев’яних пам’яток Закарпаття.

1. Це село вважається найбагатшим на території України.

2. Архітектура будівель настільки вражає, що здається, ніби це європейське містечко. Але ніяк не село.

3. І чим далі до центру села, тим будинки красивіші і багатші.

4. У Нижній Апші немає одноповерхових будівель. Жодної.

5. Мешканці будують свої «замки» за принципом: хоч на одну цеглину, але мій будинок буде вище сусідського.

6. Найменший будиночок в селі має 10-15 кімнат. Менше ніхто не будує, тому що сусіди засміють.

7. У таких будинках обов’язково є кілька спалень і віталень, а також сауни та лазні, басейни і оранжереї.

8. Ці будинки стали будувати ще в 1980-х роках, коли українські румуни почали їздити на заробітки за кордон.

9. Нинішні власники цих замків і зараз працюють за кордоном.

10. Більшу частину зароблених грошей вони вкладають в будівництво розкішних маєтків.

11. Деякі здають свої «замки» туристам або наймають сторожів, щоб ті доглядали за територією.

12. Примітно і те, що навіть звичайні магазини, аптеки та інші заклади виглядають також помпезно, як і житлові будинки.

13. Деякі будинки виглядають дуже розкішно, а інші – скромніше, але зате перевершують сусідів, наприклад, кованими воротами.

14. Українські румуни, серед іншого, заробляють будівництвом і люблять цю справу.

15. Кожен будинок має свою родзинку. І у всьому селі ви не знайдете схожих дворів.

16. Нерідко можна побачити, що якісь «вілли» все ще будуються.

17. А вже побудовані «замки» гордо височіють на вулицях села.

18. Видно, що в кожен такий будиночок вкладена велика сума грошей, тому що для них беруться тільки якісні матеріали.

19. Невідомо, скільки ще таких будинків тут побудують.

20. Але точно відомо одне: тепер це найбагатше село України.

Це село варто відвідати хоча б заради того, щоб побачити як можуть жити прості українські люди. А ще – щоб насолодитися колоритом місцевих мешканців і ознайомитися з архітектурою Нижньої Апші.

Навігація записів

Бyтусов: На Пoкровському нaпрямку кpuтuчна сuтуація через відсутність дрoнiв
Щoйнo CШA oroлocuлa нeймoвipнe!  Зeлeнcькuй нe cтpuмaвcя, щoб нe poзnoвicтu…

Related Articles

— Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Viktor
16 Лютого, 202616 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Цікаве за сьогодні

  • Світлано, чекай… — він відпустив її руку, і його тон моментально став жалісливим. — Ну, давай поговоримо… Мама ж просто пожартувала, ти ж знаєш її характер… Ну чого ти так одразу? — Смачного, — кинула вона через плече. Вже біля самих дверей вона обернулася до свекрухи: — До речі, холодець я не досолила. Шкідливо вам, треба про здоров’я дбати. Вона підхопила пакунки з їжею, поклала коробочку з золотом у глибоку кишеню куртки і вийшла. Двері зачинилися, відрізавши істеричні крики Людмили Петрівни та жалюгідне бурмотіння чоловіка. Вона спускалася сходами, не чекаючи ліфта. Пакети були важкими, але на душі стало так легко, ніби вона нарешті скинула величезний мішок з камінням, який несла п’ять років
  • Павлик любив аналізувати поведінку деяких відвідувачів і додумувати їхні образи. Може, недаремно він навчався на психолога. Марійці ж не було діла до особистого життя сторонніх людей. Вона просто робила свою роботу і намагалася не вступати у суперечки з відвідувачами.
  • — Пішла у засвіти… Все, тепер почнеться, — сказав Іван Степанович, дивлячись у вікно на припаркований біля будинку джип. — Хто пішов у засвіти? — злякано відгукнулася дружина, витираючи руки фартухом.
  • – Його можуть забрати на війну і на той світ відправити. Тому не викабенюйся і дай грошей – каже свекруха. І це після всього “доброго”, що зробив Матвій!
  • – Кохана, нагадую, що Юрко – твій син. Не мій. І йому вже тридцять. Якщо хоче жити у просторій квартирі, хай сам за неї платить. Я на ваш кредит на квартиру більше витрачатися не буду…
  • — Оля, я не знаю, як тобі сказати… — голос матері тремтів і зривався. — У мене дуже погані новини.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes