Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • На Україну рухається хвиля холоду! Де скоро буде мокро!

На Україну рухається хвиля холоду! Де скоро буде мокро!

admin
24 Вересня, 202024 Вересня, 2020 Коментарі Вимкнено до На Україну рухається хвиля холоду! Де скоро буде мокро!

З 27 вересня в Україні прийдуть похолодання і дощі, проте до цього українців чекає тепла і суха погода.

Як повідомляє Укрінформ, про це розповіли в Укргідрометцентрі.

«(24 вересня, – ред.) Змінна хмарність. Без опадів, лише в більшості західних областей вдень невеликий короткочасний дощ, місцями гроза. Вітер південно-східний, 5-10 м / с. Температура – вдень + 23 + 28, в західних областях + 20 + 25 », – зазначають синоптики.

У четвер в Києві та області опадів не прогнозують, вітер південно-східний, 5-10 м / с. Повітря прогріється до + 24 + 26 в Києві і до + 23 + 28 в області.

Опадів на більшості території України не прогнозують і на 25 і 26 вересня. Невеликі дощі можливі в західних регіонах країни вдень 25 вересня і вночі 26 вересня.

Помірний і сильний дощ з поривами вітру до 15 + 20 м / с пройде на Закарпатті та Прикарпатті вдень 26 вересня.

Повітря 25-26 вересня прогріється до + 23 + 28, на заході до + 21 + 26 градусів, а вночі до +9 14.

У Києві та області дощів не прогнозують. 26 вересня очікуються пориви вітру до + 15 + 20 градусів. Температура повітря до + 9 + 14 вночі і до + 23 + 28 вдень.

Синоптики також попереджають жителів Чернігівської області про надзвичайний рівень пожежної небезпеки 24 + 26 вересня.

З 27-28 вересня в країні почнеться поступове зниження температури, а також можливі дощі з грозами в західних регіонах (27 вересня). У Карпатах 28 вересня очікуються дощі з мокрим снігом.

Повітря прогріється вдень до + 12 + 17 градусів, вночі до + 8 + 13. У Карпатах вночі та вдень до + 1 + 7.

На решті території пройдуть невеликі дощі з грозами.

Повітря прогріється вночі до +9 15, вдень – до + 17 + 23, на півночі до +20, а на узбережжі морів до +18.

27 вересня дощі очікуються в Києві і області. Температура повітря вдень до + 15 + 20, а вночі до +9 14.

Джерело

Навігація записів

Лукашенко: хлопці в погонах зупинили цю погань. Я схиляюся перед вами. Держава не повинна…
Лiкapкa-iнфeкцioнicтка: “Жapти зaкiнчuлися! Пoчинaється найвaжчий етап. Потрібно протpиматися до квітня.”

Related Articles

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

— Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Viktor
16 Лютого, 202616 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Цікаве за сьогодні

  • Ігор пішов відкривати. Через хвилину в коридорі пролунав голос, від якого у Марини зводило зуби. — Ігорю! Не зачинено? А ми до вас! Є розмова, серйозна. Свекруха Галина Петрівна, професійна страждальниця і заслужений маніпулятор. Марина вимкнула праску, глибоко зітхнула, натягнула на обличчя чергову посмішку і вийшла в передпокій. Свекруха вже роззувалася, крекчучи і спираючись на плече сина. — Ой, спина… Ой, ноги… Марино, завари чай з лимоном і знайди…
  • Марія все життя прожила у селі і от на старості змушена була жити в квартирі сина й невістки. Вона переживала, думала, що всім заважає. Якось вона попросила сина відвезти її в село до сусідки Ганни. – Синку, ми будемо удвох з нею жити, ми подруги. – Мамо, бабусі Ганни не стало… Вже два місяці як. Марія заплакала. А згодом вона помітила, що син з невісткою щовечора шепочуться на кухні
  • Буду ставитися до свекрухи так, як вона до мене! — вирішила я. Це сталося на дні народження мого сина, яке перетворилося на черговий сеанс приниження мене. Навіть заради свята свого онука свекруха не могла потерпіти і помовчати… Я дочекалася чергової образи, замаскованої під похвалу, і зрозуміла, що з мене досить. Зараз моя свекруха отримає по заслугах. — Галино Петрівно, який чудовий салат ви принесли, просто пальчики оближеш, ви не поділитеся рецептом?
  • – Це так не вирішується. Можливо, у нас буде ще дитина, але пізніше. Я ще не відновилася, та й Вірочка надто маленька. Мені потрібні сили, щоб стежити за нею. А якщо я буду з животиком, то хто з донькою сидітиме? Твоя мама чи моя? Вони обидві працюють, забув? На няньку у нас грошей немає. Денис нахмурився, мабуть, такі думки не відвідували його голову.
  • – Я своє не віддам. Двадцять років – це моє, розумієш? Двадцять років… А ти… ти просто зіскочила на чужий поїзд. Але це не твій маршрут. Не твоя станція
  • – Я поїду до батьків на тиждень. Чоловік навіть не запитав, чому. Лише знизав плечима: – Як хочеш. Я не тримаю. Вона поїхала. І не повернулась за тиждень. І не за два. Василь не скучав, але він почав помічати, що хата порожня. Що чай сам не заварюється. Що сорочки лежать брудні. Що тиша ріже вуха.  Василь уперше в житті прибирав сам, варив щось примітивне, пробував полагодити праску. А ще – сидів на лавці й мовчки дивився на захід сонця. І згадував
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes