Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • На фронт мaють йти всі – від 18 до 70 рoків і навіть стaрші – екскoмандувач аерoмобільних військ Укрaїни Якyбець

На фронт мaють йти всі – від 18 до 70 рoків і навіть стaрші – екскoмандувач аерoмобільних військ Укрaїни Якyбець

Viktor
8 Січня, 2025 Коментарі Вимкнено до На фронт мaють йти всі – від 18 до 70 рoків і навіть стaрші – екскoмандувач аерoмобільних військ Укрaїни Якyбець

Екс-командувач аеромобільними військами України полковник Іван Якубець в ефірі “Київ24” розповів про плачевний стан справ на фронті.

За словами військового, в Україні не провели належним чином мобілізацію, тому на фронті катастрофічно не вистачає людей , чого не можна сказати про зброю. Росіяни беруть до уваги цей факт, тому просуваються на всіх напрямках, де немає щільної міської забудови. Нині вони замикають величезне кільце навколо Курахового, цитує Діалог.

“Ми звідти втікатимемо. Окупанти обійдуть Покровськ, після чого головного удару завдадуть з плацдармів у районі Куп’янська. Потім вони підуть на Ізюм. Насамперед противник хоче обійти промислову конгломерацію Слов’янськ – Краматорськ. І ми здамо ці міста, якщо й далі так воюватимемо”, – зробив невтішний прогноз Якубець.

Покладати надії на якесь перемир’я не варто, додав військовий, оскільки росіяни ні на грам не змінили своїх вимог. Вони йтимуть на фронті далі, бо мають успіх, каже він.

“Нашому народу потрібно напружитися і піти до ЗСУ. Усім, хто здатний носити зброю в руках: від 18 до 70 років і старше”, – заявив Якубець.

За словами полковника, всіх мають закликати для того, щоб створювати відповідні піхотні підрозділи, які зариватимуться в землю і триматимуть ворога, адже росіяни зараз невеликими тактичними групами використовують усі прогалини між нашими оборонними бойовими порядками і таким чином виходять у фланги та тили, змушуючи нас відступати та відступати.

Навігація записів

Щойно! Зeлeнcькuй пiдпucaв зaкoн, якuй змiнuть ВCE!!! Укpaїнцi чeкaлu цьoгo мoмeнтy i нapeштi…
Масштабна пожeжа в Лос-Анджелесі: вогонь знищив тисячі гeктарів, загuнули п’ятеро людей

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • — Тримай, це тобі на перший час, а далі давай сама, сама, — Роман поклав на тумбочку кілька купюр і почав складати свої речі у велику сумку. Куртку одягнув, хоч і було вже тепло. Просто вона в сумку вже не влізла, і не дивлячись попрощався. — Ну бувай, бувай…
  • Тату, а я сьогодні допомогла врятувати кошеня… Його покинули біля закинутої будівлі. Ми зі Степаном з сусіднього під’їзду віднесли його до ветеринара. Андрій навіть не відірвав погляду від фінансової аналітики в газеті. — Це добре, Таню. Благородно. Але краще б ти підтягнула англійську або економіку. На доброті та кошенятах капітал не побудуєш, а в нашому світі без нього ти пропадеш. Бери приклад із сестри. Тетянка опустила очі до тарілки, ковтаючи клубок у горлі. Оксана бачила, як у серці меншої доньки по краплині збирається гіркота. Вона намагалася компенсувати це своєю любов’ю, але авторитет батька для дівчаток був незаперечним. Вікторія ж, відчуваючи повну підтримку Андрія, почала ставитися до сестри з легкою зневагою, яка з часом переросла в зарозумілість
  • – Їдь тепер назад, у своє село! – сказав роздратовано чоловік, не повертаючись до неї. Голос Артема був рівним, але в ньому чулася холод і втома, ніби всі почуття вимерзли за довгі роки мовчазних вечорів і невисловлених образ. Він стояв біля вікна, дивлячись на сіре листопадове небо, затягнуте суцільною пеленою хмар, і Женя раптом зрозуміла – все. Абсолютно все.
  • – А що це ми тут робимо? Чому в чужий будинок ліземо?
  • Таємниця почала тиснути. Ми не могли просто прийти і сказати: «Мамо, ми бачили, як ти ридаєш». Це було б вторгненням гіршим, ніж підглядання. Ми почали шукати ключі. Женя почастішав із дзвінками, почав м’яко розпитувати про справи, про здоров’я. Вона віджартовувалася: «Все гаразд, синку. Скоро весна, ха ндра мине». Якось, гортаючи її сторінку в соцмережі, я натрапила на коментар під старою фотографією
  • – Добре. Я знала, що ви схвалите. Вчора вже звільнила. Разом із вашим чоловіком. Але вона ще не знає, вихідний брала. Зараз повідомимо. – Як же я вас люблю, Лідо Василівно. За годину до кабінету забіг Андрій.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes