Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Ми бачимо кінець війни”: військовий зробив гучну заяву про ситуацію на фронті

“Ми бачимо кінець війни”: військовий зробив гучну заяву про ситуацію на фронті

Viktor
24 Квітня, 202524 Квітня, 2025 Коментарі Вимкнено до “Ми бачимо кінець війни”: військовий зробив гучну заяву про ситуацію на фронті

Військовий зробив заяву про ситуацію на фронті та закінчення війни в Україні.

Український військовий Олександр Карпюк (Серж Марко) вважає, що Україні потрібно воювати до того часу, коли російська окупаційна армія посиплеться.

Про це він сказав в інтерв’ю військовій кореспондентці ТСН Юлії Кирієнко.

«Я скажу особисто, я чекав на нього (перемир’я — ред.) у 2023, 2024, 2025. Я вже втомився на нього чекати. Треба воювати до останнього, а там вже подивимось. Тобто до останнього моменту. Їх треба бити і вони колись посиплються. Коли ви про нас кажете «до останнього солдата» — ви нас сиплете. Так, у нас є низка проблем, але ми стоїмо. І стояли б краще, якби не деякі люди зверху», — сказав він.

Олександр Карпюк зауважив, що у Росії теж є проблеми через війну в Україні.

«У РФ є теж проблеми. Вони зараз пхають велику кількість людей під піаром «встигнути на останній потяг». Що скоро буде перемир’я і встигни отримати мільйон рублів і «убдешечку». І на літній наступ люди біжать. Але вони економічно не вистоять. Тобто в них це повинно вирішитись 2025 року. Так давайте ми також зберемось і вистоїмо цей 2025 рік. Давайте просто покажемо себе достойно, щоб це було козирем для перемовин. Не можна в останній момент піднімати руки і домовлятись на якихось умовах. Ми бачимо кінець вже», — каже він.

Навігація записів

“Дверей уже немає, і дитини переді мною немає”: кияни розповіли про стр@шну ніч 24 квітня.
Укpaїнцi вpaжeнi peaкцiєю Oлeнu нa yд@p пo Кuєвy… Ocь щo вoнa нaпucaлa… Дeтaльнiшe…

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes