Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Мрії які вже ніколи не втілити у життя”: щемлива іст0рія про ВОЇНА з Вінниччини, який з@гинув через пів року після св0го весілля…

“Мрії які вже ніколи не втілити у життя”: щемлива іст0рія про ВОЇНА з Вінниччини, який з@гинув через пів року після св0го весілля…

Viktor
5 Жовтня, 20245 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до “Мрії які вже ніколи не втілити у життя”: щемлива іст0рія про ВОЇНА з Вінниччини, який з@гинув через пів року після св0го весілля…

28-річний військовослужбовець Роман Кушнір із Вінниччини загuнув у бою на Донеччині всього через пів року після власного весілля. Він став на захист Батьківщини від самого початку повномасштабного вторгнення Росії, до того, у 2019 році, проходив строкову службу Повітряних Силах України.

Історію життя та смерtі коханого розповіла “Фактам” дружина Героя, яка не встигла насолодитися сімейним щастям, Вероніка Кушнір. Вона згадує чоловіка як виняткову харизматичну особистість, він завжди був турботливим і готовим прийти на допомогу.

Під час строкової служби Роман зарекомендував себе відповідальним та серйозним. Військову присягу та курс молодого бійця він пройшов у місті Васильків Київської області, а строкову службу – в Одесі.

Кушнір звільнився зі служби у 2021 році. Пробував працювати у різних напрямках, мріяв про велику родину.

Роман та Вероніка планували одружитися у жовтні 2022 року, однак плани зруйнувала війна. 25 лютого 2022 року Роман добровільно та свідомо пішов захищати Батьківщину від окупантів. Простоявши добу в черзі у військкомат він був наполегливим і непохитним у своєму рішенні: “Я йду туди заради вас, щоб у вас все було добре”.

Дружина розповіла, що тоді Роман не думав про винагороду, він просто відчував обов’язок боронити своє. Факт, що коли йому сказали, що вони будуть отримувати заробітну плату за службу, викликав у Романа здивування. Він казав: “Ви уявляєте, мені ще й будуть платити за те, що я пішов захищати свою Батьківщину, свій народ?”.

Кушнір перебував у військовому званні “старшого солдата” та обіймав посаду стрільця-санітара 2 відділення 3 взводу оперативного призначення роти оперативного призначення спецпідрозділу “Ягуар”.

Коли у червні 2022 року його відпустили додому лише на три дні – пара одружилася.

“Я одягнула красиву українську сукню, Роман був у військовій формі. Ми влаштували фотосесію, скромно відсвяткували розпис у кафе без музики, й чоловік повернувся назад до побратимів. Чекала його з перемогою, проте прожити довге та щасливе життя не судилося…” – сумно розповіла Вероніка.

Вона згадала, що 16 грудня 2022 року дізналася, що у підрозділі чоловіка знову є втрата, а сам він не вийшов на зв’язок.

“Почала панікувати, бо Роман завжди телефонував, як повертався з завдання. Наступного дня я пішла до паспортного столу змінювати прізвище у паспорті – аж тут дзвінок й новина, що мого коханого вже нема. Загинув внаслідок танкового обстрілу 15 грудня у населеному пункті Спірне Донецької області”, – зазначила Вероніка.

“Мріям не судилося здійснитися”: у мережі розповіли щемливу історію захисника з Вінниччини, який загинув через пів року після весілля.

Поховали Героя у рідному Тиврові на Вінниччині.

“Відтоді життя перетворилось на існування, лікує лише робота. Кожні вихідні їжджу до свого Ромчика із квітами, щоб помовчати, поплакати й вкотре розповісти, як мені бракує його ніжності та поцілунків…” – розповіла дружина Героя.

Навігація записів

Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх
Подивіться, що він зробив нa заході України привезли в церкву хоро нити героя,Вчинок священика ш0кував ціле місто! Люди, потрібен РЕЗ0НАНС

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes