Мобілізoвaні сoлдатu з “ЛНР” відмoвляються воюватu за “ДНР”.

Коментарі Вимкнено до Мобілізoвaні сoлдатu з “ЛНР” відмoвляються воюватu за “ДНР”.

Мобілізовані солдати з так званої “ЛНР” відмовилися йти воювати за так звану “ДНР” – кажуть, що свій “обов’язок” вже виконали.

Відповідне відео зі зверненням мобілізованих з “ЛНР” опубліковано в соцмережах, передає Цензор.НЕТ.

Мобілізовані солдати з так званої “ЛНР” відмовилися йти воювати за так звану “ДНР” – кажуть, що свій “обов’язок” вже виконали.

Відповідне відео зі зверненням мобілізованих з “ЛНР” опубліковано в соцмережах, передає Цензор.НЕТ.

На відео велика група мобілізованих з “ЛНР” заявили про відмову йти воювати за “ДНР”. Вони аргументують це тим, що нібито “свій обов’язок по захисту “ЛНР” виконали”. Більше того, вони отримали повідомлення від “голови” псевдореспубліки, що буцімто 3 липня був “День перемоги”. Також вони нарікають, що їм погрожують розправою, якщо вони не підуть воювати за “ДНР”. 

Related Articles

Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Коментарі Вимкнено до Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

Коментарі Вимкнено до Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

Коментарі Вимкнено до – Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!