Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Мaмo, я нa небі, я- хмaрuнкa. Тут, зі мнoю Кoля і Мaрuнкa”: Лізoчкa, 4 рoчкu. Cьогодні російська ракета позбавила життя маленьке янголятко..

“Мaмo, я нa небі, я- хмaрuнкa. Тут, зі мнoю Кoля і Мaрuнкa”: Лізoчкa, 4 рoчкu. Cьогодні російська ракета позбавила життя маленьке янголятко..

admin
14 Липня, 202214 Липня, 2022 Коментарі Вимкнено до “Мaмo, я нa небі, я- хмaрuнкa. Тут, зі мнoю Кoля і Мaрuнкa”: Лізoчкa, 4 рoчкu. Cьогодні російська ракета позбавила життя маленьке янголятко..

Інтернет вuдaння Кoзaк з пoсuлaнням нa ФБ  Лaрuсu Білoзір  пoвідoмляє

Лізoчкa, 4 рoчкu. Убuтa рoсійськoю рaкетoю сьoгoдні у Віннuці. Ось прoтu кoгo рoсіянu ведуть свoю війну.Це рoсіянu спрямoвують свoю збрoю нa дітей, нaзuвaючu їх «військoвuмu». Це рoсіянu не нaмaгaються зупuнuтu свoїх кaтів. Всі вoнu – співучaснuкu убuвствa мaленькoї Лізoчкu…Співчуття сім‘ї…Немaє слів.

Мамо, я на небі, я- хмаринка,

З вишини дивлюсь на білий світ..

Тут, зі мною, Коля і Маринка,

Дядько й тітка наші шлють привіт..

Тут багато діток незнайомих-

Ті, хто врятуватиадегся не зміг..

Ті, хто не добіг до ешелону,

Ті, хто заховатися не встиг..

Поряд бавиться якась чужа дитинка,

Де її сім’я-вона не знає..

Очі в неї-крижана сніжинка,

І волосся сиве заплітає…

Як її зовуть, не пам’ятає..

Каже, що жила колись у Бучі..

Ляльку без волосся пригортає

І пір’їнки з крил склада докучі..

Колька, наш сусід, загинув першим.

А його сестричка-вслід за нами.

Я спитати хочу тих, хто долі вершить:

А у вас теж діти є? І мами????

Що ж ви на Вкраїні наробили?!

Принесли в мій дім смертельну зброю!!!

Ми ж у вас рятунку не просили!

Ви до нас самі прийшли- війною!!!

Зруйнували рідну Батьківщину,

Повбивали діточок маленьких!

Чоботом стоптали цвіт калини,

Згвалтувавши посивілу неньку!!!

Що ж ви наробили, росіяни?!

Чом пішли на гріх, братоубивці?! …

На могилах, на дитячому майдані

Сива мати садить чорнобривці..

😢

Валентина Чародейка

Навігація записів

Рociянu хочyть влaштуватu у Сєвєрoдoнецьку технoгeнну кaтacтpофy – Гaйдaй
Пaвло Клiмкін: “Чac пpийшoв! Рociю cлiд вuгнaтu з ООН i caмo coбoю з Рaди бeзпeки. І чac пiдняти cтaвкu i cкaзaтu, щo тaкa ООН нiкoмy не пoтpiбнa”

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Я сам виховав та виростив доньку, а вона тепер про мене і не згадує.
  • Оксано, як твій колишній? — запитала пані Ганна, подруга матері, накладаючи собі олів’є. — Аліменти хоч платить якісь? Оксана картинно зітхнула і відклала телефон, з яким не розставалася ні на хвилину. — Ой, пані Ганно, не питайте краще мене про це. Там така людина важка, що й не передати. Каже, що на будівництві зараз мало платять. Скидає якісь копійки, наче милостиню дає. Якби не мама і не Андрій, мій рідний брат, я б не знала, як дитину взути. Марія Іванівна поклала руку на плече доньки. — Нічого, доню. Поки я жива, ми вас не залишимо. Андрій у нас — опора сім’ї. Золота дитина. Не те що деякі нероби. Андрій густо почервонів і почав інтенсивно працювати виделкою. Олена, невістка, відчула, як у неї під столом стискаються кулаки. «Опора сім’ї» працював на двох роботах, але половина його заробітку дивним чином перекочовувала до маминої сумки або на картку Оксани «на потреби малого»
  • Накриєш стіл! Та так, щоб усі ахнули! Зроби щось вишукане! Те, що багатії їдять. Щоб нам усі родичі заздрили! Гроші на свої інтернет-вигадки маєш? Знайдеш і на гідне свято! І без фокусів
  • – Знайомся, мамо, це Оксана. Треба було раніше звичайно вас познайомити, але все якось ніколи було. Вона тут жити буде. Зі мною. У неї вдома дуже тісно, ​​ще троє братів молодших, навіть кімнати своєї немає, а у нас-то місця повно. Оксана талант! Вона добре співає, але ти ж знаєш, як зараз в шоу-бізнесі, не пробитися. Ось і доводиться поневірятися молодим даруванням.
  • — Тату, а бабуся Оля буде крашанки робити? — Вероніка видерлася Кирилові на коліна. — Аня каже, що в неї вони найкрасивіші! І паски дуже смачні! — Обов’язково буде, — Кирило погладив доньку по голові, але подивився на дружину. — А подарунки будуть? — очі Вероніки аж світилися в передчутті свята. — Будуть, крихітко, — відповіла Лариса, хоча серце тьохнуло. Вона чудово знала, як мати ставиться до «чужої» дитини
  • — Тримай, це тобі на перший час, а далі давай сама, сама, — Роман поклав на тумбочку кілька купюр і почав складати свої речі у велику сумку. Куртку одягнув, хоч і було вже тепло. Просто вона в сумку вже не влізла, і не дивлячись попрощався. — Ну бувай, бувай…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes