Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Комaндир морпіхів звeрнувся до Пaпи Римcькoгo – прoсить врятувaти людeй з Мaріупoля

Комaндир морпіхів звeрнувся до Пaпи Римcькoгo – прoсить врятувaти людeй з Мaріупoля

admin
18 Квітня, 202218 Квітня, 2022 Коментарі Вимкнено до Комaндир морпіхів звeрнувся до Пaпи Римcькoгo – прoсить врятувaти людeй з Мaріупoля

Командир 36-ї окремої бригади морської піхоти майор Сергій Волина написав листа Папі Франциску, аби той допоміг врятувати людей з Маріуполя.

Джерело: лист Волини, наданий “Українській правді”

Пряма мова Волини: “Ваша Святосте, Папо Франциску!

Я не є католиком, я православний. Я вірю в Бога і знаю, що світло завжди перемагає темряву.

Я не бачив Ваших звернень до світу і не читав всіх останніх Ваших заяв, я воюю понад 50 днів в повному оточенні і все, на що в мене є час , – це запеклий бій за кожен метр оточеного ворогом міста.

Я воїн. Я офіцер, який дав присягу на вірність своїй країні. І я готовий битися до кінця. Попри переважаючу силу ворога, попри нелюдські умови на полі битви, постійні артилерійські та ракетні обстріли, брак води, їжі та медикаментів.

Ви, мабуть, бачили багато що в своєму житті. Але впевнений, що ніколи не бачили те, що зараз відбувається в Маріуполі. Бо саме так виглядає пекло на землі.

В мене мало часу, щоби описати всі жахи, які я бачу тут щодня. На заводі в бункерах живуть жінки з дітьми, з немовлятами. В голоді та холоді. Щодня під прицілом ворожою авіації. Щодня помирають поранені, бо немає медикаментів, немає води, немає їжі.

Я звертаюся до вас по допомогу. Бо настав час, коли не молитвами єдиними. Допоможіть врятувати їх. Після бомбардування драмтеатру вже ні в кого не лишилося віри російським окупантам. Донесіть світу правду, евакуюйте людей та врятуйте їхні життя від рук сатани, який хоче спалити все живе”.

Українська правда

Навігація записів

Україні потрібне вaжке oзбрoєння, щоб звільнuтu окупoвaні терuторії. Крим тeж – Будaнов
Росiя готується до 9 трaвня: зaлучuлa бaгaто вiйськовuх тa тeхнiкu до рeпeтuцiї пaрaду.

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Я досі не можу змусити свої руки перестати тремтіти.
  • — Матвій Сергійович? Доброго ранку, — голос Ніки звучав спокійно й діловито. — У мене до вас термінова розмова. — Ні, справа в іншому. Ви місяць тому говорили, що ваш племінник переїхав до міста і шукає житло. — Була така історія. Хлопець мучиться в хостелі, платить подобово. А твій Денис почав викручуватися, мовляв, маємо право жити тут до кінця року.
  • — Ви мені тепер абсолютно чужі люди. Я помилилася щодо сім’ї
  • Здалеку показалися рідні ворота, і молодий чоловік раптом помітив, що трава давно не скошена. Це здалося Гриші дуже дивним, оскільки батько ніколи не допускав, щоб ділянка заростала. Підійшовши до хвіртки, хлопець штовхнув її. У дворі теж все виглядало недоглянутим, а на дверях висів замок. Схвильований Григорій позадкував і вийшов через ворота. Він підійшов до сусіднього будинку і постукав у вікно. – Гришко, це ти? – ахнула баба Рая, виглянувши з-за фіранки. – Невже з армії повернувся?
  • Через пів години, коли малюка викупали, а сама Олена теж привела себе до ладу, вона сиділа на кухні з Антоніною та її онуком, пила гарячий чай і, бажаючи виговоритися, розповідала про себе все, не приховуючи від старенької жодних подробиць. І найгірше те, що у мене не буде дітей, а я так хотіла, щоб у мене був ось такий самий синочок.
  • – Я вісімнадцять років жила для вас, – сказала я. – І далі виконуватиму обов’язки дружини та матері. Але ці гроші були мої! – Лише моїми. І я витратила їх на те, що зробить моє життя легшим. І якщо вам це не подобається, це ваші проблеми, а не мої!
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes