Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Гроші не головне”: турецька компанія не продаватиме безпілотники “Байрактар” до Росії

“Гроші не головне”: турецька компанія не продаватиме безпілотники “Байрактар” до Росії

admin
26 Серпня, 202226 Серпня, 2022 Коментарі Вимкнено до “Гроші не головне”: турецька компанія не продаватиме безпілотники “Байрактар” до Росії

Турецька компанія Baykar не продаватиме безпілотники “Байрактар” (Bayraktar TB2) в Росію.

Про це заявив генеральний директор компанії Халук Байрактар в інтерв’ю BBC.

За його словами, гроші для компанії не мають значення, бо вона підтримує Україну, яка зараз зазнає несправедливого й необґрунтованого нападу.

“Гроші не є для нас пріоритетом. Гроші та матеріальні ресурси ніколи не були метою у нашому бізнесі. З Україною наша дружба та співпраця тривають уже багато років. Тому скільки б грошей нам не пропонували, чесно кажучи, не може бути й мови про те, щоб у цій ситуації передати їм їх (Москві дрони). У цей період вся наша підтримка повністю на боці України, оскільки у нас дуже міцний зв’язок, і Україна зазнає дуже несправедливої, агресивної та необґрунтованої атаки. Ніщо не затьмарить нашої співпраці з Україною, незалежно від того, яку суму буде запропоновано, наша позиція з цього приводу зрозуміла”, – запевнив Халук Байрактар.

Джерело: УНІАН

Навігація записів

Aвіaцiя ЗСУ зaвдaлa удaрів по роcійській ППО в Херсоні й облaсті — ОК “Півдeнь”
У Вepхoвній Рaді спрoбyють пoзбaвити мaндатів усіх нaрдeпів від ОПЗЖ

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes