Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Гроші не головне”: турецька компанія не продаватиме безпілотники “Байрактар” до Росії

“Гроші не головне”: турецька компанія не продаватиме безпілотники “Байрактар” до Росії

admin
26 Серпня, 202226 Серпня, 2022 Коментарі Вимкнено до “Гроші не головне”: турецька компанія не продаватиме безпілотники “Байрактар” до Росії

Турецька компанія Baykar не продаватиме безпілотники “Байрактар” (Bayraktar TB2) в Росію.

Про це заявив генеральний директор компанії Халук Байрактар в інтерв’ю BBC.

За його словами, гроші для компанії не мають значення, бо вона підтримує Україну, яка зараз зазнає несправедливого й необґрунтованого нападу.

“Гроші не є для нас пріоритетом. Гроші та матеріальні ресурси ніколи не були метою у нашому бізнесі. З Україною наша дружба та співпраця тривають уже багато років. Тому скільки б грошей нам не пропонували, чесно кажучи, не може бути й мови про те, щоб у цій ситуації передати їм їх (Москві дрони). У цей період вся наша підтримка повністю на боці України, оскільки у нас дуже міцний зв’язок, і Україна зазнає дуже несправедливої, агресивної та необґрунтованої атаки. Ніщо не затьмарить нашої співпраці з Україною, незалежно від того, яку суму буде запропоновано, наша позиція з цього приводу зрозуміла”, – запевнив Халук Байрактар.

Джерело: УНІАН

Навігація записів

Aвіaцiя ЗСУ зaвдaлa удaрів по роcійській ППО в Херсоні й облaсті — ОК “Півдeнь”
У Вepхoвній Рaді спрoбyють пoзбaвити мaндатів усіх нaрдeпів від ОПЗЖ

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Тиша стала майже фізично відчутною. Олена почула, як у вухах починає тонко й неприємно дзвеніти, наче перетягнута струна. — Що? — вона не була впевнена, чи справді вимовила це вголос. — Коленька подзвонив… — жінка нарешті підняла голову. — Він сказав, що йому погрожують. Що якщо до п’ятниці він не віддасть борг, то… він казав такі страшні речі, я просто не могла…
  • Олена насмажила цілу гору оладків і задоволена собою сіла за стіл пити чай. Вона тільки-но відкрила баночку абрикосового варення, як задзвенів її телефон. Жінка глянула на екран і оторопіла. Дзвонила її колишня свекруха… – Оленко привіт! – закричала свекруха в слухавку. – Ну, як ви там?! Як дітлахи?! – Здрастуйте, Марино Вікторівно. Та нормально. Я працюю, діти на канікулах. Ви як? – Ой, Оленко, і не питай! – сказала свекруха. – Слаба я… То одне, то інше. А в хаті робити треба, і на городі. У мене до тебе тільки одне прохання… Олена приготувалася слухати
  • Акушерка, передаючи пакунок матері, видала черговий штамп: «Ну й кабанчик! Богатирем буде, не інакше». Мати проковтнула відповідь. Її погляд був холоднішим за лікарняний кахель — так дивляться на чужий забутий багаж. Васька не став богатирем. Він став фоновим шумом. Знаєте, є такі речі: ніби й купив, а куди поставити — не знаєш. Отак і Васька: народитися — народився, а стати своїм забув…
  • – Якщо ви реально здали свої квартири, то це не моя вина! Зі мною це ніхто не обговорив, а я нікого не запрошую. Ми будували будинок для своєї сім’ї, для дітей! Вибачте, але розвертайтеся та роз’їжджайтеся по домівках. – І як ми маємо це зробити? – Вступив Артем, – квартири здали, зворотного ходу немає. Ми заселяємось!
  • – Від сьогодні живеш за свій рахунок, утриманко! Мені набридло тебе годувати й тягти на своєму горбі! — заявив чоловік
  • Приїхавши на власну дачу, Марина навіть очманіла від побаченого і не одразу знайшлася, що сказати.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes