Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Готуємо простеньке шоколадне печиво до чаю: все дуже легко і швидко, а така смакота виходить, що скільки б не пекла – зникають миттєво

Готуємо простеньке шоколадне печиво до чаю: все дуже легко і швидко, а така смакота виходить, що скільки б не пекла – зникають миттєво

Viktor
7 Жовтня, 20257 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до Готуємо простеньке шоколадне печиво до чаю: все дуже легко і швидко, а така смакота виходить, що скільки б не пекла – зникають миттєво

Сьогодні приготувала смачне шоколадне печиво, яке готується дуже легко і просто, а для візерунка використовую звичайний кухонний молоточок.

Інгредієнти:
Борошно ~ 190-200 г,
Цукрова пудра 90 г
Вершкове масло 150 г,
Розпушувач 1 ч. л. без верху,
Какао-порошок 20 г,
Ванілін за смаком,
Сіль за смаком
Приготування:

У тарілку для змішування додаю розм’якшене вершкове масло кімнатної температури. Висипаю цукрову пудру. Можна додати цукор, але з цукровою пудрою тісто виходить гладкішим.

Перемішую продукти лопаткою.

Маса повинна трохи збільшиться в обсязі та посвітлішати.

Какао просіюю через сито, щоб не залишилося грудочок.

Знову все добре перемішую.

Висипаю розпушувач і частину заздалегідь просіяного борошна. Перемішую лопаткою, потім всипаю борошно, що залишилося, і вимішую тісто руками.

Тісто виходить м’яке, пластичне.

Розкачую тісто в пласт.

Надаю форму квадрата. Можна викачувати тісто через пергамент для випічки. Товщина пласта приблизно 0,5 см.

Роблю на на тісті візерунок злегка натискаючи молоточком для відбивання.

Фігурним ножем нарізаю тісто на квадратики.

Тісто дуже ніжне. Перекладати на деко його треба дуже акуратно.

Ставлю печиво випікатися в заздалегідь розігріту до 180 градусів духовку. Час випікання 15 хвилин.

Навігація записів

Армія PФ протягом дня 30 рaзів атакувала Нікопольський район із «Грaдів», артилерії та дрoнами
Бурякова аджика на зиму: ділюся класним, смачним рецептом

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Прокидаючись щоранку під мамин голос і запах свіжого сніданку, Вітя щоразу ловив себе на одному й тому самому відчутті: ніби він живе не власним життям, а чиїмось чужим сценарієм. Його дратувало все. Абсолютно все. Здавалося, ще трохи і він просто вибухне від цих нескінченних турбот, порад і запитань.
  • Я більше так не можу, Катю, це вже не дім, а якась безкоштовна їдальня на виїзді, — Михайло стояв посеред кухні, дивлячись на гору брудного посуду так, ніби це були руїни його власного життя.
  • Ірина відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було жодної пари чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки! Вона перечитала текст тричі. Повільно до неї почав доходити зміст написаного.
  • Чоловік так раптом перейшов на «ти» і сунув бутерброд в руку Ларисі Андріївні. Вона хотіла відмовитися, але раптом зрозуміла, що страшенно хоче їсти
  • Тю, Олено, ти що, з собою цей старий сервант на той світ забереш? — ці слова племінника пролунали на моїй затишній кухні так буденно, ніби він питав про погоду, а не вирішував долю мого життя. Я ледь не випустила з рук тарілку, яку саме витирала. — Максиме, ти про що? — я нарешті знайшла голос, намагаючись вгамувати дивне хвилювання, що піднялося в грудях. — Та я про будинок твій, — продовжив він, підливаючи собі ще чаю, наче він тут уже господар. — Сама ж бачиш, Олено Степанівно, роки йдуть. Не ображайся, але ти не молодшаєш. Тобі важко тут одній. Город величезний, сад потребує догляду, дах он у кутку в сінях підтікає — Михайло покійний латав, а воно знову проситься. Хто тобі допоможе? Я відчула, як пальці самі собою почали зминати край фартуха. Його слова були дошкульні. — Я ще даю собі раду, Максиме. І сусіди допомагають, якщо щось важке треба
  • — Добрий вечір, — тихо почав Павло. — Моя дружина сьогодні була у вас. Така… тендітна, з темним волоссям, у неї ще погляд завжди трохи замислений. Вона купила велику скляну вазу. Випадково перекинув, треба таку саму.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes