Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Гоподи, cкільки горя за останні кілька Днів. Під час нiчної атаки на Київ – у влаcному домі загuнули Олександр та його п’ятиpічна дoнечка. Деталі.

Гоподи, cкільки горя за останні кілька Днів. Під час нiчної атаки на Київ – у влаcному домі загuнули Олександр та його п’ятиpічна дoнечка. Деталі.

Viktor
23 Березня, 202523 Березня, 2025 Коментарі Вимкнено до Гоподи, cкільки горя за останні кілька Днів. Під час нiчної атаки на Київ – у влаcному домі загuнули Олександр та його п’ятиpічна дoнечка. Деталі.

Сьогодні вночі, 23 березня, російські війська здійснили масовану атаку на столицю — внаслідок цього постраждали десятки людей у різних районах столиці, ще троє загинули.

Внаслідок влучання російського БпЛА в житловий будинок загинув чоловік і його 5-річна донечка. Родина втекла до Києва від війни, але агресія ворога наздогнала їх у столиці. З родини вціліла лише мати Олександра, яка з пораненнями перебуває в лікарні.

Родина переїхала до Києва із Запорізької області, пише UNITED24. До їхнього дому в Оріхові наближаються бойові дії, адже місто –  всього за 15 кілометрів від лінії фронту. Родина знайшла прихисток у Києві, мала тут житло. Ніколь ходила до садочка.

“Сьогодні вночі вона та її батько Олександр були вбиті у власному будинку, коли росія запустила безпілотники на Київ. Матір госпіталізували”, – написали в UNITED24.

Також знайома родини Діана Дудченко в коментарі для “УП. Життя” розповіла, що подружжя переїхало до Києва з Оріхова Запорізької області після початку повномасштабної війни.

Сім’я Гаранських відвідувала одну зі столичних церков, де і познайомилися з Діаною.

Жінка додає, що родина проживала в невеликому будиночку на території церкви, який був вщент знищений внаслідок дронової атаки.

“Олександра співає разом зі мною в церковній групі, тому ми тісно спілкувалися. Вони віддали дитину в дитячий садок, куди ходить і мій син, тому ми часто їх підвозили”.

За словами Діани, мати родини працювала в церковному дитячому садочку, а згодом почала займатися власною справою – випікала солодощі на замовлення. Її чоловік “підпрацьовував на різних роботах”.

Крім того, Олександра брала активну участь у житті церкви, де кілька разів на тиждень проводила зустрічі для підлітків.

Діана Дудченко каже, що Гаранські були дружніми та добрими людьми, які попри те, що втратили все в рідному Оріхові, намагалися допомагати іншим.

“Багато допомагали, були добрими, позитивними. Олександра взимку організовувала проєкт збору та доправлення подарунків для дітей у прифронтові регіони”.

Також жінка поділилася відео, на якому 19 березня п’ятирічна Ніколь займається однією зі своїх улюблених справ — ліпить з пластиліну.

Жінка розповіла, що зустрілася в садочку з дівчинкою наступного дня — тоді вихованці закладу провели свято для мам.

“Ніколь була дуже хорошою дівчинкою, кмітливою, розумною. Вона дружила з моїми дітьми, дуже любила носити сукні, навіть мала вбрання з підсвіткою, як у принцеси. Також полюбляла малювати і ліпити з пластиліну.

Позитивна дівчинка. Ходила в старшу групу в садочку і мала у вересні йти в перший клас”, — поділилася спогадами киянка.

Під час російської атаки по столиці Гаранські перебували разом у будиночку на території церкви. За словами Діани Дудченко, Ніколь та Олександр загинули відразу після удару по їхньому помешканню.

“Олександру відкинуло на двадцять метрів, вона так пролежала три години, поки її не знайшов місцевий електрик”.

Наразі жінка перебуває в реанімаційному відділенні однієї зі столичних лікарень.

Нагадаємо, повітряна тривога у столиці тривала понад п’ять годин. Росіяни атакували столицю “Шахедами”.

Джерело

Навігація записів

«Нaвіть сoромно озвyчувати». Іво Бобул висловився про розмір своєї пeнсії
Йoму нaзавжди буде 22: на фрoнті загuнyв 22-річний дecантник з Хмeльниччини. Фото

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes