Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Гoлова Рівнeнського апeляційного сyду у минyлому рoці отримyвав щоміcячно 240 тисяч зарплати

Гoлова Рівнeнського апeляційного сyду у минyлому рoці отримyвав щоміcячно 240 тисяч зарплати

Viktor
18 Лютого, 202518 Лютого, 2025 Коментарі Вимкнено до Гoлова Рівнeнського апeляційного сyду у минyлому рoці отримyвав щоміcячно 240 тисяч зарплати

Понад 240 тисяч грн на місяць. Такою була зарплата голови Рівненського апеляційного суду у 2022-му році. Щоправда, тоді Степан Шимків ще був на посаді заступника, адже на керівну посаду його обрали торік.

На сайті Національного антикорупційного бюро йдеться, що Степан Шимків у рік початку повномасштабного вторгнення росіян отримав майже 3 млн грн зарплати.

Також суддя вказав, що зберігає чималу кількість готівки – має понад 130 тисяч заощаджень у доларах, 15 тисяч – у євро і більш як пів мільйона гривень.

Ще десятки тисяч у різній валюті є на трьох банківських рахунках судді.

З нерухомості суддя має криту стоянку площею 21 м.кв., квартиру площею 73 м.кв і ¼ частину у ще одному помешканні.

Володіє посадовець автомобілем Subaru Forester, якому понад 15 років.

Більше про статки Степана Шимківа, який вже понад 20 років працює у Рівненському апеляційному суді, можна побачити тут.

Навігація записів

Аpaхамія відpeагував на “якicь poзмови” про вибoри в 2025 році
Зустріч в Саудівській Аравії: в Росії пoхвaлили Тpaмпа, який “чудово виpiшує пpoблеми”

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes