Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Генерал США 3еленському: “Перекидання військ РФ – відволікаючий маневр, Кремль насправді готує інший удар”

Генерал США 3еленському: “Перекидання військ РФ – відволікаючий маневр, Кремль насправді готує інший удар”

admin
10 Квітня, 202110 Квітня, 2021 Коментарі Вимкнено до Генерал США 3еленському: “Перекидання військ РФ – відволікаючий маневр, Кремль насправді готує інший удар”

Концентрація великої контингенту військ РФ на українському кордоні дуже тривожний сигнал.  Операція може бути відволікаючим маневром.

 Таку думку висловив в ефірі телеканалу “Еспресо” колишній командувач військами США в Європі генерал-лейтенант Бен Ходжес.  Його слова транслювалися в YouTube.

Він звернув увагу на те, що перекидання російської бойової техніки і солдатів супроводжується потоком дезінформації з боку Кремля.

“Речник МЗС РФ Захарова, яку ми між собою називаємо” московської Машею “, твердить, що загострення виникло через концентрацію в регіоні сил НАТО і ВСУ. Насправді все навпаки. І в цьому проблема”, – сказав генерал.

 Він вважає, що нового вторгнення військ Росії на Донбас зараз побоюватися не варто.  У Москви інші цілі, не менше кровопролитні.

 “Рішучий наступ на Донбас зараз росіянам ні до чого. Донбас потрібен для продовження дестабілізації в регіоні і гальмування інтеграції України на Захід. Мета РФ – підтримувати ситуацію в регіоні в стані хаосу”, – сказав Ходжес.

 На його думку, більш пріоритетним для захоплення напрямком для РФ є Південь України.  Москва, вважає генерал, планує відсікання України від Чорного моря.

 “Кремль зацікавлений у встановленні глобального контролю за чорноморським узбережжям, з огляду на Маріуполь, Одесу і Бердянськ. Все це рух російських сил, швидше за все, відволікаючий маневр, щоб нанести удар і захопити водоканал, який з’єднають Дніпро і Крим. А далі це стане плацдармом для подальшого  захоплення чорноморського берега “, – висловив думку генерал США.

 Він уточнив, що Москва для нової агресії цілком може використовувати грузинський сценарій.  Мова про провокації, яка дозволить звинуватити жертву в агресії і дати привід для наступу.

 “Потрібно перебувати в стані максимальної боєготовності”, – підкреслив Ходжес.

За матеріалами  dialog.ua

Навігація записів

Цвіль — це жахливо, а ще її надзвичайно важко позбутися! Домашній засіб від цвілі!
Терміново! Всі це пропустили – Зеленський зробив неочікуване: зібрав всіх!

Related Articles

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

— Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Viktor
16 Лютого, 202616 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Цікаве за сьогодні

  • Буду ставитися до свекрухи так, як вона до мене! — вирішила я. Це сталося на дні народження мого сина, яке перетворилося на черговий сеанс приниження мене. Навіть заради свята свого онука свекруха не могла потерпіти і помовчати… Я дочекалася чергової образи, замаскованої під похвалу, і зрозуміла, що з мене досить. Зараз моя свекруха отримає по заслугах. — Галино Петрівно, який чудовий салат ви принесли, просто пальчики оближеш, ви не поділитеся рецептом?
  • – Це так не вирішується. Можливо, у нас буде ще дитина, але пізніше. Я ще не відновилася, та й Вірочка надто маленька. Мені потрібні сили, щоб стежити за нею. А якщо я буду з животиком, то хто з донькою сидітиме? Твоя мама чи моя? Вони обидві працюють, забув? На няньку у нас грошей немає. Денис нахмурився, мабуть, такі думки не відвідували його голову.
  • – Я своє не віддам. Двадцять років – це моє, розумієш? Двадцять років… А ти… ти просто зіскочила на чужий поїзд. Але це не твій маршрут. Не твоя станція
  • – Я поїду до батьків на тиждень. Чоловік навіть не запитав, чому. Лише знизав плечима: – Як хочеш. Я не тримаю. Вона поїхала. І не повернулась за тиждень. І не за два. Василь не скучав, але він почав помічати, що хата порожня. Що чай сам не заварюється. Що сорочки лежать брудні. Що тиша ріже вуха.  Василь уперше в житті прибирав сам, варив щось примітивне, пробував полагодити праску. А ще – сидів на лавці й мовчки дивився на захід сонця. І згадував
  • Тісто вона замішувала з вечора. Руки рухалися звично, майже без участі голови – голова була зайнята іншим, прокручувала давню розмову, яка ніяк не хотіла вивітрюватися з пам’яті.
  • Вийдеш за мене, Настю? Я не обіцяю золотих гір, але обіцяю, що ніколи не зраджу. Весілля було скромним, сільським. Було багато сміху, пісень і справжніх людей. Петро вперше за довгі роки танцював, а Марія сяяла від щастя. Минуло ще п’ять років. Полінка вже підросла, стала помічницею по господарству. У Андрія з Настею народився ще й синок, маленький Павлик. Жили дружно, працювали, відбудували стару хату, зробивши її сучасною та затишною. Був теплий травневий вечір. Сім’я зібралася на подвір’ї святкувати день народження Полінки. Андрій розпалював мангал, діти бігали навколо пса, Марія з Настею виносили на стіл салати. Раптом біля воріт зупинилася машина. Не та стара модель, до яких звикло село, а новенька, дорога іномарка. З неї вийшов чоловік. Він виглядав втомленим, з передчасною сивиною на скронях і в дорогому, але пом’ятому костюмі
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes