Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “До нашої перемоги навчіться жити без Росії”: Порошенко дав пораду європейцям

“До нашої перемоги навчіться жити без Росії”: Порошенко дав пораду європейцям

Viktor
15 Жовтня, 202515 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до “До нашої перемоги навчіться жити без Росії”: Порошенко дав пораду європейцям

Петро Порошенко розповів, які основні меседжі він передав союзникам України. Щоб зупинити війну, він закликав європейців надати Києву більше зброї, запровадити жорсткіші санкції, створювати спільні оборонні проєкти та просувати Україну до членства в ЄС та НАТО.

Про це Порошенко сказав в ефірі телеканалу TVP World за підсумками Парламентської асамблеї НАТО в столиці Словенії.

“Пункт номер один: тримайте двері НАТО відкритими для України. Без членства України в НАТО неможливо створити будь-яку сталу безпекову ситуацію на континенті. Жодні двосторонні гарантії безпеки не можуть замінити статтю 5 НАТО. Чому? Тому що це не про безпеку. Це про фінанси, гроші, зброю, підтримку оборонної промисловості – але ніхто не готовий до відправки солдатів. Лише членство в НАТО та стаття 5 НАТО можуть забезпечити реальну безпеку”, – констатує п’ятий Президент.

“Тепер вже всі розуміють, що це війна росії проти Європи та проти НАТО – після появи ударних безпілотників у польському повітряному просторі, над Балтикою, у Скандинавії.  І ми повинні зберігати єдність, щоб захистити континентальну безпеку від російського нападу. Зараз росія атакує щоночі, щодня наші об’єкти критичної енергетичної інфраструктури, цивільну інфраструктуру, простих людей”, – зауважив Порошенко.

“Найкращий спосіб – негайне припинення вогню, в повітрі, на морі та на землі. Нам потрібно побудувати не лише стіни з дронів. Нам потрібно побудувати стіни проти дронів. Нам потрібно побудувати фортифікаційні споруди. Нам потрібно побудувати мінні поля. Нам потрібно створити сховища зброї в Україні. Це допоможе. Так буде швидше і дешевше зупинити росію”, – вважає Порошенко.

“Щоб мотивувати росію зупинити війну, необхідно зробити кілька важливих речей. Пункт номер один: більше зброї Україні. Пункт номер два: спільні інвестиції в оборонну промисловість. Пункт номер три: пекельні санкції проти росії. Пункт номер чотири: тримати двері Європейського Союзу відкритими для України, базуючись на заслугах, пов’язаних із реформами. І пункт номер п’ять: тримати двері НАТО відкритими для України. Нам потрібна єдність та солідарність. Ми разом значно потужніші фінансово, ніж росія. Ми разом значно потужніші військово. І ця гонка озброєнь зробить з росією те саме, що гонка озброєнь зробила з Радянським Союзом у 90-х роках двадцятого століття”, – переконаний Порошенко.

“Ми зараз повинні мати спеціальну програму, у першу чергу, щоб зупинити війну, розбудувати оборонний потенціал України, використовуючи заморожені активи росії. А потім – для відновлення України, щоб створити постіндустріальну економіку. Я не маю сумнівів, що Україна може розраховувати не лише на державні фінанси, не лише на заморожені активи, але й на прямі іноземні інвестиції, приватні інвестиції. Я знаю, як це зробити. Найважливіше для нас – це членство в Європейському Союзі, членство в НАТО, безпека та реформи”, – вважає п’ятий Президент.

“Україна уп’ятеро менша за економікою, у багато разів менша за розміром від росії, але з інтеграцією зі США, НАТО та Європою ми можемо зробити диво. Ми можемо зупинити росію, ми можемо її перемогти. І моя порада європейським націям: ви вже показали, як жити без російського газу. Будь ласка, навчіться жити без російської нафти, і, будь ласка, до нашої перемоги навчіться жити без росії”, – закликав Порошенко.

Джерело

Навігація записів

Чи можна молитися лежачи: священник дав неочікувану відповідь
Почалися екстрені відключення світла по всій Україні. Подробиці

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Марина завжди знала: власна квартира — це не просто стіни, це свобода. Свобода зачинити двері й опинитись у світі, де не треба виправдовуватись, перепрошувати, догоджати. Особливо коли живеш зі свекрухою.
  • – І нащо мені такий старий? Замість меблів? – Степан дивився на мене ошелешений. Такого він точно не чекав
  • Моя мама віддала мене бабусі, коли мені було лише 4 роки. Як бабусі не стало, мама виставила мене з її будинку.
  • Олена прокинулася, як завжди, ще до світанку. Пічка давно погасла, в хаті було зимно, але вона вже звикла до такого. За ці роки вона навчилася жити без чоловіка – без тепла, без опори, без слова підтримки. Їй було всього тридцять два, коли доля вирвала в неї Івана, її чоловіка. Двоє дітей – Марічка й Андрійко – залишилися на її руках, а разом із ними – город, худоба, поле й старенька хата, яку треба було втримати.
  • Як ти можеш нас покинути в такий складний час? — плакала вона, пакуючи мені банку з варенням. — Ми ж одна сім’я! — Мамо, я не покину вас. Я буду допомагати фінансово. Але мені треба спати хоча б п’ять годин на добу, щоб мене не звільнили, — намагалася пояснити я. І я допомагала. Перші місяці самостійного життя були дивними. Я нарешті відчула, що таке тиша. Я вчилася господарювати на власній кухні, готувала смачні обіди. Оскільки я жила одна, їжі завжди залишалося забагато. Кожні вихідні я завантажувала повний багажник продуктів і їхала до них. Пам’ятаю, як перші рази Віка була мені вдячна. Вона обіймала мене, називала «найкращою сестрою у світі». Приносити пакунки з якісним дитячим харчуванням, м’яким м’ясом для мами та новими іграшками для племінника було приємно. Це давало мені відчуття того, що я — опора. Але вдячність — річ крихка. Вона швидко розчиняється в рутині. Через пів року мої візити перестали бути святом, вони стали нормою. Віка вже не чекала мене з радістю, вона чекала мене зі списком. — Ти що, не бачиш, що дитина виросла з усіх комбінезонів? — замість «привіт» казала вона
  • Ой, почалося… — вона закотила очі. — Ви, мамочки з правильними дітками, завжди знаєте, як краще. Тільки життя — воно не по книжках. Мій Денис росте вільним, а ваш — як на шнурочку. Побачимо, хто з них краще пристосується. І вони пішли. Просто пішли, залишивши нас із брудною ковдрою і зіпсованим настроєм. Я сіла назад на траву. Мої думки мимоволі повернулися в дитинство. Я згадала свою бабусю Ганну. Вона жила в селі і завжди казала: “Дитина — це чисте полотно, що ти на ньому намалюєш, те й буде світ бачити”. Пам’ятаю, як одного разу я, ще зовсім мала, зірвала яблуко в сусідському саду. Бабуся не сварила мене гучно. Вона просто взяла мене за руку, ми пішли до сусідки, тьоті Галі, і я мала сама попросити вибачення. — Сором — це не коли в тебе мало грошей, — казала тоді бабуся. — Сором — це коли в тебе мало совісті. Того дня тьотя Галя дала мені цілий кошик яблук, але я запам’ятала на все життя: чуже — це кордон, який не можна переходити без запрошення
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes