Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Да кто ти такая вабще, ми с Данбаса, нас с вайни привезли, так что закрой свой рот!” Ну довелось пояснити “хто я такая

“Да кто ти такая вабще, ми с Данбаса, нас с вайни привезли, так что закрой свой рот!” Ну довелось пояснити “хто я такая

admin
20 Грудня, 202220 Грудня, 2022 Коментарі Вимкнено до “Да кто ти такая вабще, ми с Данбаса, нас с вайни привезли, так что закрой свой рот!” Ну довелось пояснити “хто я такая

Сьогодні я побачила різницю між “беженцами ” та “переселенцями ” у власній країні , хоч офіційний статус у нас у всіх один – переселенці .

Я завжди казала , що я “беженка ” в своїй країні , мене ніхто нікуди не переселяв , але я була змушена втекти від рашuстських окуnaнтів , бо вони захопили і зруйнували мій Маріуполь , а за мене оголосили винагороду .

І от сьогодні я побачила переселенців , справжніх . Їх вивезли з зони бойових дій , підприємство уклало угоду і їх розмістили в санаторії з проживанням і харчуванням безкоштовно . Тобто це як раз те , що я хотіла , щоб нам надала держава .

Але що я побачила

Я якраз зараз в цьому санаторії знахожусь на лікуванні, курсовку я оплатила з коштів ГО , а проживання домовилась індивідуально , бо багато років сюди приїжджаю на лікування .
Зранку , коли йду на процедури, бачу купу чоловіків , які сидять на лавці , курять і голосно розмовляють російською мовою. Їх всі відпочиваючи мовчки обходять . Для мене це було дивно , але не мала часу, то й не звертала уваги.

Сьогодні ввечері прогулююсь по території санаторію і чую десь під гітару співають пісні Розенбаума . Підійшла ближче . Купа людей в альтанке , пляшки з пивом і пісні під гітару. Спробувала зробити зауваження , але у відповідь почула

– ” та кто ты такая, мы с Донбасса , нас с войны привезли , так что рот закрой ” . Ну довелось трохи пояснити “хто я такая ” .

Так от що я хочу сказати усім нашим людям , яким довелося покинути свої домівки та переїхати – намагайтеся хоч трохи поважати країну та людей там , де ви живете !

Як що ви в Україні – намагайтесь вчити рідну мову, як що за кордоном , вивчіть пару слів мови , якою спілкуються там, де ви живете . Тим самим ви покажете повагу до людей, які вас прихистили та надають допомогу , а не погрожуйте , що “я войну прошла, не нужно меня учить ” .

Давайте вчитися будувати разом нашу нову Україну , яка буде найкращою країною у світі після нашої Перемоги !

Навігація записів

Підтpимуєте?! Він рeально на це заcлужив! Гeнерaлу Залужному хочуть в честь свята приcвoїти звaння Гeроя Укpаїни: “Надихає мiльйони людей”
Тaнцюрuст Ямa, який вuїхaв з України, в cвято звернувся до українців із нeзвичною заявoю: “Як мeні хочeться бyти вдoма…”

Related Articles

Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Viktor
12 Січня, 202612 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

Viktor
11 Січня, 202611 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

Viktor
11 Січня, 202611 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

Цікаве за сьогодні

  • Я навіть ненавмисно дуже заздрю жінкам, які знайшли своє жіноче щастя в шлюбі. Я завжди вважала свій шлюб вдалим і надійним. Вийшла я заміж ще зовсім молодий, це ще ранній вік для дівчини, в 20 років за хлопця з сусіднього під’їзду. У нас була взаємна щира любов і незабаром ми з ним одружилися. Скоро з’явився на світло Олександр, а через 3 роки — Ігор. Жили ми добре, весело, сперечалися дуже рідко. І мені так подобалася моє життя, що часто сама собі заздрила навіть. Так минуло 25 років нашої щасливої сімейної житті. Хлопчаки наші виросли, одружилися. А ми насолоджувалися спілкуванням один з одним і з нетерпінням чекали маленьких і рідних онуків, яким були готові навіть небо прихилити. І якось я навіть сама не зрозуміла, коли в наші сімейні життя прийшли зміни. Ні, мій чоловік залишався таким же в стосунках, але він вирішив кардинально поміняти свій імідж. Так би мовити, омолодитися, як ніби. Почав відвідувати салони краси, одягатися в фірмових магазинах, чого не було раніше за стільки років нашої сімейної. Гроші ми мали хоч і не великі, але відкладали останні роки чимало, адже діти в нашій допомоги вже не потребували…
  • – Ти не забула випадково, що ця дача належить мені? Мамо, я тебе попереджала, що сестру я тут бачити більше не хочу. Я не готова потім робити ремонт на дачі та вигрібати два дні сміття після неї. Я її добре знаю
  • “Дай мені, будь ласка, грошей, я куплю собі та дітям новий одяг.
  • Віра відкрила невеликий магазин, який був прибудовою до їхнього будинку. Мешканці села та проїжджаючі часто заходили до магазину за продуктами, кавою та випічкою, яку Віра сама пекла. Магазин приносив непоганий дохід. Коли Сергій приїжджав із рейсу, Віра чекала на нього з накритим столом. – Привіт. Як з’їздив? – Запитала Віра. Вона завжди зустрічала чоловіка з макіяжем та красиво одягнена.
  • – Давайте, я допоможу вам зі столу прибрати, – сказала вона Ганні Романівні й не навмисне спіткнулася за край скатертини. Падаючи, вона бачила округлі очі мами Стаса. Коли Юля вибралася з уламків, то виявила, що перука з’їхала набік. Ганна Романівна затулила руками обличчя і вибігла з кімнати, голосно схлипуючи.
  • Коли я увійшла в під’їзд, то почула крики. Виявляється це свекруха так верещала на мою дитину. Бачили б ви, що вона зробила з нею… Мені довелося ще довго заспокоювати донечку.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes