Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Цьому Вoїнy тeпер нaзавжди 19… У запеклому б0ю на Донеччині заruнув молодший сержант Олександр Андрієнко

Цьому Вoїнy тeпер нaзавжди 19… У запеклому б0ю на Донеччині заruнув молодший сержант Олександр Андрієнко

admin
19 Червня, 202319 Червня, 2023 Коментарі Вимкнено до Цьому Вoїнy тeпер нaзавжди 19… У запеклому б0ю на Донеччині заruнув молодший сержант Олександр Андрієнко

Господи яке Горе

Під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув молодший сержант Олександр Андрієнко.

Йому нещодавно виповнилося лише 19 Років

Олександр народився на Чернігівщині.

З дитинства мріяв про військову кар’єру, тому після здобуття середньої освіти вступив до національної академії сухопутних Військ.

Під час повномасштабного вторгнення хлопець служив за контрактом у Збройних Силах України.

Був старшим Стільцем.

Попри молодий вік мужньо та сумлінно виконував всі завдання на Передовій.

Зовсім юний хлопець, який майже не бачив життя, не встиг відчути всі його барви і Радості.

Але виявився досить мужнім, щоб у 18 років прийняти рішення стати на захист рідної України.

В Олександра залишилися батьки, рідні та Друзі.

Своєї cім’ї він створити так і не Встиг.

І це дійсно величезне Горе.

Яке просто неможливо сприйняти та Зрозуміти.

Спи спокійно Воїне.

Спи спокійно Герою.

Mihail ShnayderFacebookTwitterEmailПоширити

Навігація записів

Ш0куюча новuна із Києвa… Двoє неповнолітніх дiвчатoк noмepлu нe npихoдячu дo тямu Фото
Зaстyпник мeра Чeрнігова прuдбав трансформатор для ТЕЦ дoрожче на 30 млн – CБУ

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes