Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Page 180

Категорія: ЖИТТЯ

– Не знаю, – розгубилася вона. – Хоча, напевно, знаю: вихідний! День тільки для себе! Хочу побути на самоті – з ранку до вечора… Хочу виспатися, відпочити, полежати у ванні… Але хіба це реально… Ніхто тоді чомусь не прийняв це бажання всерйоз. 

– Не знаю, – розгубилася вона. – Хоча, напевно, знаю: вихідний! День тільки для себе! Хочу побути на самоті – з ранку до вечора… Хочу виспатися, відпочити, полежати у ванні… Але хіба це реально… Ніхто тоді чомусь не прийняв це бажання всерйоз. 

Viktor
7 Січня, 20267 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Не знаю, – розгубилася вона. – Хоча, напевно, знаю: вихідний! День тільки для себе! Хочу побути на самоті – з ранку до вечора… Хочу виспатися, відпочити, полежати у ванні… Але хіба це реально… Ніхто тоді чомусь не прийняв це бажання всерйоз. 

Зранку Василь згадав, що в його дружини завтра день народження. Довго думав, що їй подарувати, адже щиро вважав, що йому…

– З вами говорить Юрій. Я – чоловік коханки вашого чоловіка

– З вами говорить Юрій. Я – чоловік коханки вашого чоловіка

Viktor
7 Січня, 20267 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – З вами говорить Юрій. Я – чоловік коханки вашого чоловіка

“– З вами говорить Юрій. Я – чоловік коханки вашого чоловіка – Алло. Це Ганна? – Так, я вас слухаю….

Значить, з якоюсь тіткою Марією дітям краще, ніж із рідною бабусею?! – Обурилася свекруха

Значить, з якоюсь тіткою Марією дітям краще, ніж із рідною бабусею?! – Обурилася свекруха

Viktor
7 Січня, 20267 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Значить, з якоюсь тіткою Марією дітям краще, ніж із рідною бабусею?! – Обурилася свекруха

– Алло, Олено Ігорівно, ну ви де? Ви ж обіцяли прийти посидіти з дітьми… Ми на вас чекаємо, між іншим,…

“А ти знаєш, де зараз твій чоловік?

“А ти знаєш, де зараз твій чоловік?

Viktor
7 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до “А ти знаєш, де зараз твій чоловік?

Оля стояла біля плити і пекла млинці. Поруч на табуретці, підібравши під себе одну ногу, сиділа Віра. Чоловіки жінок, які…

“– Як раніше вже не буде. Я тепер весь час маю бути з дитиною, розумієш? Адже ти вже велика дівчинка, пограй сама, а мультики я тобі включу по телевізору. І не галасуй так, дитину розбудиш!

“– Як раніше вже не буде. Я тепер весь час маю бути з дитиною, розумієш? Адже ти вже велика дівчинка, пограй сама, а мультики я тобі включу по телевізору. І не галасуй так, дитину розбудиш!

Viktor
7 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Як раніше вже не буде. Я тепер весь час маю бути з дитиною, розумієш? Адже ти вже велика дівчинка, пограй сама, а мультики я тобі включу по телевізору. І не галасуй так, дитину розбудиш!

“– Як раніше вже не буде. Я тепер весь час маю бути з дитиною, розумієш? Адже ти вже велика дівчинка,…

Тут така справа, скоро до нас прийдуть гості, і вам треба кудись піти.

Тут така справа, скоро до нас прийдуть гості, і вам треба кудись піти.

Viktor
7 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тут така справа, скоро до нас прийдуть гості, і вам треба кудись піти.

“– Тут така справа, скоро до нас прийдуть гості, і вам треба кудись піти. Самі розумієте, що з вами жодного…

— Я… Я не це мав на увазі, — пробурмотів він, відводячи погляд убік, до вікна, за яким метушилося мокре від дощу листопадове місто. — У мене був жахливий день. Місяць. Рік, зрештою! — А у мене що, пікнік кожен день? — голос Анни знову став тихим і отруйним. — Ти думаєш, моє існування — це суцільне свято? Сиджу я, значить, у чотирьох стінах, як у золотій клітці.

— Я… Я не це мав на увазі, — пробурмотів він, відводячи погляд убік, до вікна, за яким метушилося мокре від дощу листопадове місто. — У мене був жахливий день. Місяць. Рік, зрештою! — А у мене що, пікнік кожен день? — голос Анни знову став тихим і отруйним. — Ти думаєш, моє існування — це суцільне свято? Сиджу я, значить, у чотирьох стінах, як у золотій клітці.

Viktor
7 Січня, 20267 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Я… Я не це мав на увазі, — пробурмотів він, відводячи погляд убік, до вікна, за яким метушилося мокре від дощу листопадове місто. — У мене був жахливий день. Місяць. Рік, зрештою! — А у мене що, пікнік кожен день? — голос Анни знову став тихим і отруйним. — Ти думаєш, моє існування — це суцільне свято? Сиджу я, значить, у чотирьох стінах, як у золотій клітці.

— Утримуєш? Я працюю тут без вихідних! — кинула в обличчя чоловікові Анна. — Платиш за квартиру? А хто оплатить…

— Добре, тоді перекажи мені півтори тисячі, найму няню. Нехай вона забере Рому і посидить з ним, поки я не повернуся. — Півтори тисячі?! За пару годин?! — витріщивши очі, уточнив Ілля. — Ага, а ти що думав? Перед святами всі послуги стають дорожчими. — Гаразд, я сам його заберу. Спробую звільнитися раніше… — буркнув чоловік.

— Добре, тоді перекажи мені півтори тисячі, найму няню. Нехай вона забере Рому і посидить з ним, поки я не повернуся. — Півтори тисячі?! За пару годин?! — витріщивши очі, уточнив Ілля. — Ага, а ти що думав? Перед святами всі послуги стають дорожчими. — Гаразд, я сам його заберу. Спробую звільнитися раніше… — буркнув чоловік.

Viktor
7 Січня, 20267 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Добре, тоді перекажи мені півтори тисячі, найму няню. Нехай вона забере Рому і посидить з ним, поки я не повернуся. — Півтори тисячі?! За пару годин?! — витріщивши очі, уточнив Ілля. — Ага, а ти що думав? Перед святами всі послуги стають дорожчими. — Гаразд, я сам його заберу. Спробую звільнитися раніше… — буркнув чоловік.

— Набридло олів’є! Може, щось інше приготуєш? — Ілля вередував, немов дитина. За два тижні до Нового року він вичавив…

Іра, нам потрібні гроші на утримання твоїх дітей!

Іра, нам потрібні гроші на утримання твоїх дітей!

Viktor
7 Січня, 20267 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Іра, нам потрібні гроші на утримання твоїх дітей!

“– Іра, нам потрібні гроші на утримання твоїх дітей! – Сказала невістка без передмов. – Ой, Тетяно, та що ти…

Дoрога свeкруха, запрошую вас на наше розлyчeння

Дoрога свeкруха, запрошую вас на наше розлyчeння

Viktor
7 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Дoрога свeкруха, запрошую вас на наше розлyчeння

Коли син відчинив двері, Людмила з порога злякано запитала: – Ти один? – Так… – здивувався Євген. – А Оксана?!…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes