ЖИТТЯ

Ми завжди жили в достатку і ніколи собі ні в чому не відмовляли. Син у мене відучився на лікаря, пішов по стопах покійного батька. Для сина я завжди шукала невістку з нашого кола, тобто з багатої сім’ї. Ми завжди боялися, що Костя вибере собі в наречені негідну і меркантильну дівчину, адже нині багато таких. Одного разу він привів до нас додому дівчину на ім’я Аліса. Вона мені відразу не сподобалася, так як була неохайно одягнена і родом з села. Для мене це показник того, що вона не зможе стати гідною дружиною для мого сина. -Синку, вона нам не підходить. Ти розумієш? Я не прийму її в якості своєї невістки. Краще знайди собі дівчину більш гідну і з нашого кола. Що ти з селом робити будеш?

by

Ми завжди жили в достатку і ніколи собі ні в чому не відмовляли. Син у мене відучився на лікаря, пішов по стопах покійного батька. Для сина я завжди шукала невістку з нашого кола, тобто з багатої сім’ї. Ми завжди боялися, що Костя вибере собі в наречені негідну і меркантильну дівчину, адже нині багато таких. Одного … Read more

Катю, ми ж рідня! Я на тебе розраховувала! – Благала Світлана

by

– Катю, ми ж рідня! Я на тебе розраховувала! – Благала Світлана Катя та Савелій вже два місяці живуть у своїй новій квартирі. На перший внесок збирали довго, зате взяли одразу трикімнатну в новому будинку. Зробили ремонт, купили найнеобхідніші меблі, дещо перевезли з селища, з квартири батьків. Звісно, не нове, але спочатку, поки не накопичать … Read more

Я була приголомшена, коли Мирон оголосив, що йде від мене. За 13 років ми пережили разом багато бурь, і я думала, що наш зв’язок вже непорушний.Незабаром по закінченні роботи я повернулася на батьківщину з Італії, де заробляла гроші на квартиру. Моя зустріч з Мироном, який спочатку був лише майстром з ремонту моєї квартири, переросла в щось більше. Незабаром він зробив мені пропозицію, і я, на вуха закохана, погодилася.

by

Я була приголомшена, коли Мирон оголосив, що йде від мене. За 13 років ми пережили разом багато бурь, і я думала, що наш зв’язок вже непорушний. Незабаром по закінченні роботи я повернулася на батьківщину з Італії, де заробляла гроші на квартиру. Моя зустріч з Мироном, який спочатку був лише майстром з ремонту моєї квартири, переросла … Read more

– Я залишаюся жити у тебе весь тиждень і обіцяю доглядати за тобою, як за рідною матір’ю! Я буду твоєю доглядальницею, годувальницею і поїлкою, тільки одужуй

by

Сьогодні я захворіла. Прокинулася вранці – температура і нудить мене. Зателефонувала на роботу, відпросилася. Лягла і лежу.Дзвонить моя найкраща подруга Діана. Жінка неосяжної душі і тіла, у якої сто десять кілограмів посмішки і серце доброї дитини. – Салют, Стеллочка! – каже Діана. – Як з планами на вечір? Куди підемо, що будемо пити, кого на … Read more

– Важко?! То йдіть на орендовану квартиру! Я вас сюди не тягнула! – кричали свекруха

by

Я довго не хотіла про це говорити, але, здається, інакше просто розірве зсередини. Ми з чоловіком переїхали жити до його батьків тимчасово. Саме це слово повторювала собі щодня, коли заходила в їхню квартиру, де час зупинився десь у 80-х. Свекри – люди не бідні. Обоє все життя на керівних посадах, пенсії хороші, заощадження є. Але … Read more

Рекс гарчав і копав, копав і гарчав. Сніг летів фонтаном. – Рекс, я кому сказав!..Що за …?Михайло підійшов ближче. І тут він побачив, як зі снігу показалася сумка. Рекс вчепився за неї зубами й потяг.– Стій! Руки самі потяглися до блискавки. Серце закалатало швидше – чи від холоду, чи від передчуття…Розстебнув і …

by

Михайло йшов сквером, щулячись від колючого вітру. Грудень видався злим – таким, що навіть горобці сиділи насупившись, ніби скривджені на весь білий світ. – Рекс, давай швидше! – крикнув він вівчарці, що носилася між кучугурами, задерши морду і принюхуючись до чогось тільки їй зрозумілого.  Пес навіть вухом не повів. Продовжував рити сніг, ніби там закопаний … Read more

Після того, як дізналась, які чутки про мене пускають брат з сестрою по селі, віддала мамі її пенсійну картку і відмовилась навіть у гості заходити.

by

Після того, як селом почали ширитись погані й неправдиві чутки про мене, віддала мамі її пенсійну картку. – Ось ваша картка. Нехай тепер Валя чи Петро за тобою доглядають і купують все, що необхідно.  Вийшло так, що в родині нас троє дітей. Попри те, що я наймолодша, заміж вийшла найперша. Переїхала до чоловіка. Олег жив … Read more

 А що? Місце є, кімната вільна. Я таки її хрещений. Не віддавати ж дитину до дитбудинку! – Максиме, але це… це дуже серйозно. Потрібно все обміркувати. З Алісою порадитись. – А що обмірковувати? – Він стукнув кулаком по столу. — Дитина без батьків залишилося! Моя похресниця! Я собі у вічі дивитися не зможу, якщо його дочку кину!

by

– Ні, – твердо відповів він. – Вирішено. Настя житиме з нами. Аліса звикне. За тиждень Настя переїхала. Тиха, бліда, з погаслими очима. Вона майже не розмовляла, лише кивала у відповідь на запитання. Дзвінок пролунав о пів на дванадцяту ночі. Дарина тільки-но задрімала під рівне дихання чоловіка, і різкий дзвінок телефону змусив її здригнутися. Серце … Read more

І ось тепер, майже через п’ятнадцять років, баба Зіна дорікнула Поліні в тому, що та нарешті дозволила собі витратити свої власні гроші на себе. – Мої зуби – це моя справа, – подумала вона, – і мій гаманець – теж. Я ні в кого нічого не просила, і виправдовуватися ні за що не повинна. На тому, мабуть, усе й закінчилося б, якби не Новий рік…

by

 Ого… Вісімдесят шість тисяч? На це? Поліно, ти не ображайся, але тільки зуби Анжеліною Джолі тебе не зроблять. – Краще б матері допомогла чи, он, племінниці на форму підкинула… Світлані довелося кредит взяти, щоб Софію до школи зібрати. То хоч на діло, а ти так, стоматологів годуєш… – махнула рукою баба Зіна. – Ну, дівчинка … Read more

“– Дивний він якийсь, – сказала Зінаїда Петрівна своїй доньці після того, як впізнала ближче її «кавалера». – І де ти його знайшла?

by

– Дивний він якийсь, – сказала Зінаїда Петрівна своїй доньці після того, як впізнала ближче її «кавалера». – І де ти його знайшла? – У поліклініці познайомилися,- тихо відповіла Вероніка,- він там лікарем працює. – І добре отримує? – Нам вистачає. Вони разом із матір’ю сиділи на зупинці, чекаючи автобуса, якого все не було. А … Read more