Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Page 178

Категорія: ЖИТТЯ

Ми завжди жили в достатку і ніколи собі ні в чому не відмовляли. Син у мене відучився на лікаря, пішов по стопах покійного батька. Для сина я завжди шукала невістку з нашого кола, тобто з багатої сім’ї. Ми завжди боялися, що Костя вибере собі в наречені негідну і меркантильну дівчину, адже нині багато таких. Одного разу він привів до нас додому дівчину на ім’я Аліса. Вона мені відразу не сподобалася, так як була неохайно одягнена і родом з села. Для мене це показник того, що вона не зможе стати гідною дружиною для мого сина. -Синку, вона нам не підходить. Ти розумієш? Я не прийму її в якості своєї невістки. Краще знайди собі дівчину більш гідну і з нашого кола. Що ти з селом робити будеш?

Ми завжди жили в достатку і ніколи собі ні в чому не відмовляли. Син у мене відучився на лікаря, пішов по стопах покійного батька. Для сина я завжди шукала невістку з нашого кола, тобто з багатої сім’ї. Ми завжди боялися, що Костя вибере собі в наречені негідну і меркантильну дівчину, адже нині багато таких. Одного разу він привів до нас додому дівчину на ім’я Аліса. Вона мені відразу не сподобалася, так як була неохайно одягнена і родом з села. Для мене це показник того, що вона не зможе стати гідною дружиною для мого сина. -Синку, вона нам не підходить. Ти розумієш? Я не прийму її в якості своєї невістки. Краще знайди собі дівчину більш гідну і з нашого кола. Що ти з селом робити будеш?

Viktor
9 Січня, 20269 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ми завжди жили в достатку і ніколи собі ні в чому не відмовляли. Син у мене відучився на лікаря, пішов по стопах покійного батька. Для сина я завжди шукала невістку з нашого кола, тобто з багатої сім’ї. Ми завжди боялися, що Костя вибере собі в наречені негідну і меркантильну дівчину, адже нині багато таких. Одного разу він привів до нас додому дівчину на ім’я Аліса. Вона мені відразу не сподобалася, так як була неохайно одягнена і родом з села. Для мене це показник того, що вона не зможе стати гідною дружиною для мого сина. -Синку, вона нам не підходить. Ти розумієш? Я не прийму її в якості своєї невістки. Краще знайди собі дівчину більш гідну і з нашого кола. Що ти з селом робити будеш?

Ми завжди жили в достатку і ніколи собі ні в чому не відмовляли. Син у мене відучився на лікаря, пішов…

Катю, ми ж рідня! Я на тебе розраховувала! – Благала Світлана

Катю, ми ж рідня! Я на тебе розраховувала! – Благала Світлана

Viktor
8 Січня, 20268 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Катю, ми ж рідня! Я на тебе розраховувала! – Благала Світлана

– Катю, ми ж рідня! Я на тебе розраховувала! – Благала Світлана Катя та Савелій вже два місяці живуть у…

Я була приголомшена, коли Мирон оголосив, що йде від мене. За 13 років ми пережили разом багато бурь, і я думала, що наш зв’язок вже непорушний.Незабаром по закінченні роботи я повернулася на батьківщину з Італії, де заробляла гроші на квартиру. Моя зустріч з Мироном, який спочатку був лише майстром з ремонту моєї квартири, переросла в щось більше. Незабаром він зробив мені пропозицію, і я, на вуха закохана, погодилася.

Я була приголомшена, коли Мирон оголосив, що йде від мене. За 13 років ми пережили разом багато бурь, і я думала, що наш зв’язок вже непорушний.Незабаром по закінченні роботи я повернулася на батьківщину з Італії, де заробляла гроші на квартиру. Моя зустріч з Мироном, який спочатку був лише майстром з ремонту моєї квартири, переросла в щось більше. Незабаром він зробив мені пропозицію, і я, на вуха закохана, погодилася.

Viktor
8 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я була приголомшена, коли Мирон оголосив, що йде від мене. За 13 років ми пережили разом багато бурь, і я думала, що наш зв’язок вже непорушний.Незабаром по закінченні роботи я повернулася на батьківщину з Італії, де заробляла гроші на квартиру. Моя зустріч з Мироном, який спочатку був лише майстром з ремонту моєї квартири, переросла в щось більше. Незабаром він зробив мені пропозицію, і я, на вуха закохана, погодилася.

Я була приголомшена, коли Мирон оголосив, що йде від мене. За 13 років ми пережили разом багато бурь, і я…

– Я залишаюся жити у тебе весь тиждень і обіцяю доглядати за тобою, як за рідною матір’ю! Я буду твоєю доглядальницею, годувальницею і поїлкою, тільки одужуй

– Я залишаюся жити у тебе весь тиждень і обіцяю доглядати за тобою, як за рідною матір’ю! Я буду твоєю доглядальницею, годувальницею і поїлкою, тільки одужуй

Viktor
8 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Я залишаюся жити у тебе весь тиждень і обіцяю доглядати за тобою, як за рідною матір’ю! Я буду твоєю доглядальницею, годувальницею і поїлкою, тільки одужуй

Сьогодні я захворіла. Прокинулася вранці – температура і нудить мене. Зателефонувала на роботу, відпросилася. Лягла і лежу.Дзвонить моя найкраща подруга…

– Важко?! То йдіть на орендовану квартиру! Я вас сюди не тягнула! – кричали свекруха

– Важко?! То йдіть на орендовану квартиру! Я вас сюди не тягнула! – кричали свекруха

Viktor
8 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Важко?! То йдіть на орендовану квартиру! Я вас сюди не тягнула! – кричали свекруха

Я довго не хотіла про це говорити, але, здається, інакше просто розірве зсередини. Ми з чоловіком переїхали жити до його…

Рекс гарчав і копав, копав і гарчав. Сніг летів фонтаном. – Рекс, я кому сказав!..Що за …?Михайло підійшов ближче. І тут він побачив, як зі снігу показалася сумка. Рекс вчепився за неї зубами й потяг.– Стій! Руки самі потяглися до блискавки. Серце закалатало швидше – чи від холоду, чи від передчуття…Розстебнув і …

Рекс гарчав і копав, копав і гарчав. Сніг летів фонтаном. – Рекс, я кому сказав!..Що за …?Михайло підійшов ближче. І тут він побачив, як зі снігу показалася сумка. Рекс вчепився за неї зубами й потяг.– Стій! Руки самі потяглися до блискавки. Серце закалатало швидше – чи від холоду, чи від передчуття…Розстебнув і …

Viktor
8 Січня, 20268 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Рекс гарчав і копав, копав і гарчав. Сніг летів фонтаном. – Рекс, я кому сказав!..Що за …?Михайло підійшов ближче. І тут він побачив, як зі снігу показалася сумка. Рекс вчепився за неї зубами й потяг.– Стій! Руки самі потяглися до блискавки. Серце закалатало швидше – чи від холоду, чи від передчуття…Розстебнув і …

Михайло йшов сквером, щулячись від колючого вітру. Грудень видався злим – таким, що навіть горобці сиділи насупившись, ніби скривджені на…

Після того, як дізналась, які чутки про мене пускають брат з сестрою по селі, віддала мамі її пенсійну картку і відмовилась навіть у гості заходити.

Після того, як дізналась, які чутки про мене пускають брат з сестрою по селі, віддала мамі її пенсійну картку і відмовилась навіть у гості заходити.

Viktor
8 Січня, 20268 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Після того, як дізналась, які чутки про мене пускають брат з сестрою по селі, віддала мамі її пенсійну картку і відмовилась навіть у гості заходити.

Після того, як селом почали ширитись погані й неправдиві чутки про мене, віддала мамі її пенсійну картку. – Ось ваша…

 А що? Місце є, кімната вільна. Я таки її хрещений. Не віддавати ж дитину до дитбудинку! – Максиме, але це… це дуже серйозно. Потрібно все обміркувати. З Алісою порадитись. – А що обмірковувати? – Він стукнув кулаком по столу. — Дитина без батьків залишилося! Моя похресниця! Я собі у вічі дивитися не зможу, якщо його дочку кину!

 А що? Місце є, кімната вільна. Я таки її хрещений. Не віддавати ж дитину до дитбудинку! – Максиме, але це… це дуже серйозно. Потрібно все обміркувати. З Алісою порадитись. – А що обмірковувати? – Він стукнув кулаком по столу. — Дитина без батьків залишилося! Моя похресниця! Я собі у вічі дивитися не зможу, якщо його дочку кину!

Viktor
8 Січня, 20268 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до  А що? Місце є, кімната вільна. Я таки її хрещений. Не віддавати ж дитину до дитбудинку! – Максиме, але це… це дуже серйозно. Потрібно все обміркувати. З Алісою порадитись. – А що обмірковувати? – Він стукнув кулаком по столу. — Дитина без батьків залишилося! Моя похресниця! Я собі у вічі дивитися не зможу, якщо його дочку кину!

– Ні, – твердо відповів він. – Вирішено. Настя житиме з нами. Аліса звикне. За тиждень Настя переїхала. Тиха, бліда,…

І ось тепер, майже через п’ятнадцять років, баба Зіна дорікнула Поліні в тому, що та нарешті дозволила собі витратити свої власні гроші на себе. – Мої зуби – це моя справа, – подумала вона, – і мій гаманець – теж. Я ні в кого нічого не просила, і виправдовуватися ні за що не повинна. На тому, мабуть, усе й закінчилося б, якби не Новий рік…

І ось тепер, майже через п’ятнадцять років, баба Зіна дорікнула Поліні в тому, що та нарешті дозволила собі витратити свої власні гроші на себе. – Мої зуби – це моя справа, – подумала вона, – і мій гаманець – теж. Я ні в кого нічого не просила, і виправдовуватися ні за що не повинна. На тому, мабуть, усе й закінчилося б, якби не Новий рік…

Viktor
8 Січня, 20268 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до І ось тепер, майже через п’ятнадцять років, баба Зіна дорікнула Поліні в тому, що та нарешті дозволила собі витратити свої власні гроші на себе. – Мої зуби – це моя справа, – подумала вона, – і мій гаманець – теж. Я ні в кого нічого не просила, і виправдовуватися ні за що не повинна. На тому, мабуть, усе й закінчилося б, якби не Новий рік…

 Ого… Вісімдесят шість тисяч? На це? Поліно, ти не ображайся, але тільки зуби Анжеліною Джолі тебе не зроблять. – Краще…

“– Дивний він якийсь, – сказала Зінаїда Петрівна своїй доньці після того, як впізнала ближче її «кавалера». – І де ти його знайшла?

“– Дивний він якийсь, – сказала Зінаїда Петрівна своїй доньці після того, як впізнала ближче її «кавалера». – І де ти його знайшла?

Viktor
8 Січня, 20268 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Дивний він якийсь, – сказала Зінаїда Петрівна своїй доньці після того, як впізнала ближче її «кавалера». – І де ти його знайшла?

– Дивний він якийсь, – сказала Зінаїда Петрівна своїй доньці після того, як впізнала ближче її «кавалера». – І де…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes