ЖИТТЯ

– Машо, ти впевнена, що тобі не потрібно, щоб ми подивилися угоду? – Запитувала мати. – У мене більше досвіду. – Мамо, я підписала її з юристом, – відповіла Маша, – там все чисто. Дякую, але допомоги вона тепер не потребувала. Студія відкрилася на початку осені. – Ми можемо дати стільки, скільки хотіли, плюс зверху. Але половина студії має бути наша. Як-не-як, ми ж сім’я.

by

– Вибач, але ми не дамо тобі грошей, – сказав батько в останній момент. – Що? Що ти сказав? Тату, тату… ти мене чуєш? Він уже скинув. Маша опустила телефон. Припливли. Вона стояла посеред гігантської зали. Високі стелі, широкі вікна, розпочатий ремонт, який, напевно, ніколи вже не буде закінчено. Тут невдовзі мала з’явитися її танцювальна … Read more

— Хто ви?! Юлія застигла в дверях власної квартири, не вірячи своїм очам.

by

— Хто ви?! Юлія застигла в дверях власної квартири, не вірячи своїм очам. Перед нею стояла незнайома жінка років тридцяти з невеликим хвостиком, а за її спиною маячили двоє дітей — хлопчик і дівчинка, які з цікавістю розглядали несподівану гостю. У передпокої валялися чужі капці, на вішалці висіли незнайомі куртки, а з кухні доносився запах … Read more

Мій єдиний син на фронті вже майже 3 роки. Додому приїздить рідко, востаннє бачилася з Ігорком аж у травні. Так за нього переживаю, щоранку та щовечора молюся! А ОТ НЕВІСТЦІ БАЙДУЖЕ. Їй би лиш гроші тратити. Нещодавно я таке про неї дізналася – тепер соромно сусідам та родичам в очі дивитися

by

Я дуже зраділа, коли почула, що мій Ігорко приїде на Різдво. Він ще 24 лютого поїхав служити на Схід, як почалося це вторгнення. Я спершу щиро сподівалася, що війна не буде так довго, ну два-три тижні триватиме, як говорив той Арестович. Однак, Ігор казав, що все дуже серйозно. Він спершу був у Харківській області, цього … Read more

– Василь – найпорядніша людина, яку я зустрічала, – говорила вона.

by

– Чого вона дзвонила? – Невдоволено запитав у дружини Микола Олександрович. – Зайти хотіла, – також похмуро відповіла Ольга Петрівна. – Якась важлива справа в неї. – Нема чого цій блудниці тут робити! – рішуче заявив Микола Олександрович. – Треба було одразу відмовити. Викинули й викинули… – Колю, не кип’ятись, – спробувала напоумити чоловіка Ольга … Read more

“– Господи, ти його хіба виховувала? Не гнівай Бога! – Вигукнула невістка. – Нагадаю тобі ще раз, не ти його виховувала! Дякуй діду та бабусі!

by

“– Господи, ти його хіба виховувала? Не гнівай Бога! – Вигукнула невістка. – Нагадаю тобі ще раз, не ти його виховувала! Дякую діду та бабусі! Мишко з дитинства виховувався у бабусі та дідуся. Мати Тетяна народила його у сімнадцять років, залишила батькам у селі та поїхала до міста. У селі жила старша сестра Тетяни – … Read more

– Совісті ти не маєш, почепити дитину моєму синові на шию і самій всістися? Як ти його так любиш, то дай йому з дівчиною зійтися. А то дивися, що надумала!

by

Ви, сусідко, не дивіться так – я не з тих, що одразу плачуться. Просто тут, у палаті, якось інакше думається. Коли лежиш і дивишся в стелю, то спогади самі лізуть, хочеш ти того чи ні. А говорити ні з ким. Доньки далеко, дзвонять рідко, все бігом. А син… про сина й говорити важко. Колись у … Read more

– Я повторюю, це дитяче ліжко, для вас приготований диван. У шафі дві вільні полиці і порожні плечики – розвісьте і розкладіть свої речі. – Катя говорила рівним і чітким тоном, боячись проявити хоча б одну емоцію у відповідь на явні провокації свекрухи. Адже варто було їй хоч якось відреагувати, і їх скандал за пару секунд перетвориться на ланцюгову некеровану реакцію.

by

Терпіти присутність родички чоловіка вона більше не могла і не хотіла. І так за час перебування в гостях «мами» у неї око почало сіпатuся. Чоловік вирішив заступитися, але миттєво прикусив язика, ледь Катя перевела на нього лютий погляд. Якби Катя знала, що ось так все закінчиться, вона знайшла б пару вагомих аргументів ще тоді, коли … Read more

Тепер він часто гуляв по торговому центру один, витрачаючи час до вечора. Жінки, як і раніше, ковзали по ньому поглядами, але у нього чомусь не виходило виглядати впевненим у собі, а жарти виходили плоскими і несмішними. Виходить, поруч з нею, для неї намагався виглядати крутим і спритним.

by

— Вибач, Саня, мені час додому. Я весь вечір провів з тобою. Дружина буде сваритися. — Володимир плеснув долонями по столику. — А ти куди? Олександр знизав плечима. — Моя тобі порада, йди додому і помирися з Галиною. Вона симпатична жінка, розумна, дивись, як би хтось її не прибрав до рук, поки ти тиняєшся невідомо … Read more

– Аліна! – голос свекрухи зривався на вереск. – Ти де? Ти доїхала? Ти вже на дачі? – Ні, я ж написала – автобус зламався, я повернулася. Стою біля дверей, зараз зайду і… – Не заходь! Аліна завмерла з ключем у замку. – Що?!

by

– Аліна! – голос свекрухи зривався на вереск. – Ти де? Ти доїхала? Ти вже на дачі? – Ні, я ж написала – автобус зламався, я повернулася. Стою біля  дверей, зараз зайду і… – Не заходь! Аліна завмерла з ключем у замку. – Що?! – Не заходь додому! Чуєш мене? Не відчиняй  двері! Розвертайся і їдь до … Read more

Налила йому гарячого курячого супу з добрими шматками м’яса. — Сідай, їж уже! Той сів, тільки ложка задзеленчала. — Ти за той місяць скільки «закрив»? — почала розмову Ліда. — Тисяч сорок п’ять буде

by

Чоловік зайшов, як завжди, втомлений, ще й з важким пакунком, де, певно, лежала брудна спецівка. Очі блищали, а на джинсах — зелені плями від трави. — Святкували? — з підколкою запитала дружина. — Лідо, так п’ятниця ж сьогодні… — Роздягайся прямо в коридорі, і мерщій у ванну. — Та я в душі на роботі мився, … Read more