Категорія: ЖИТТЯ

Едік був найщасливішим батьком — народилася його дочка Іза. Він був у захваті від неї. Почуття гордості та щастя переповнювали його. У день виписки він навіть розплакався. Ніяк не міг налюбуватися своєю прекрасною Ізою: ці солодкі, пухкі ручки та ніжки, губки бантиком, просто принадність. А очі її були незвичайними, глибокими, темно-карими, майже чорними. Що ще потрібно для щастя? Адже в нього тепер удома дві коханої дівчинки. Едік був високий, красивий, блакитноокий чоловік зі світлим волоссям. Якось мати Едіка наголосила на тому, що донька зовсім не схожа на батька, ні крапельки. Та й взагалі на їхню породу… Едіку було зовсім байдуже, хто і що скаже, він шалено любив свою дочку.

Коментарі Вимкнено до Едік був найщасливішим батьком — народилася його дочка Іза. Він був у захваті від неї. Почуття гордості та щастя переповнювали його. У день виписки він навіть розплакався. Ніяк не міг налюбуватися своєю прекрасною Ізою: ці солодкі, пухкі ручки та ніжки, губки бантиком, просто принадність. А очі її були незвичайними, глибокими, темно-карими, майже чорними. Що ще потрібно для щастя? Адже в нього тепер удома дві коханої дівчинки. Едік був високий, красивий, блакитноокий чоловік зі світлим волоссям. Якось мати Едіка наголосила на тому, що донька зовсім не схожа на батька, ні крапельки. Та й взагалі на їхню породу… Едіку було зовсім байдуже, хто і що скаже, він шалено любив свою дочку.

Едік був найщасливішим батьком — народилася його дочка Іза. Він був у захваті від неї. Почуття гордості та щастя переповнювали…

За два тижні Максим з’явився на порозі Олени. — Привіт, сестричко. Я вирішив, що мати тепер житиме з тобою. Олена дивилася на брата і вперше бачила його справжнім — маленьким, егоїстичним хлопчиком, який звик перекладати свої проблеми на інших. — Цікаво ти вирішив, — спокійно відповіла вона. — А ти в цю квартиру бодай копійку вклав? Ти запитав мою маму, чи хоче вона покидати свій дім, де вона прожила сорок років? — Мати тебе виростила, тепер твій обов’язок — дбати про неї! Ти завжди була зручною, от і будь такою зараз. В пам’яті Олени промайнули всі ті рази, коли вона бігала в магазин за його дорученням, коли прибирала його брудний посуд, коли ковтала образи за святковим столом. — Виростила? — Олена зробила крок уперед. — Я виросла сама, Максиме. Попри твій егоїзм. Мама житиме з тобою. Ти завжди був її гордістю, от і доведи це справою. Захисти її від Каті, забезпеч їй спокій. А в мене своє життя

Коментарі Вимкнено до За два тижні Максим з’явився на порозі Олени. — Привіт, сестричко. Я вирішив, що мати тепер житиме з тобою. Олена дивилася на брата і вперше бачила його справжнім — маленьким, егоїстичним хлопчиком, який звик перекладати свої проблеми на інших. — Цікаво ти вирішив, — спокійно відповіла вона. — А ти в цю квартиру бодай копійку вклав? Ти запитав мою маму, чи хоче вона покидати свій дім, де вона прожила сорок років? — Мати тебе виростила, тепер твій обов’язок — дбати про неї! Ти завжди була зручною, от і будь такою зараз. В пам’яті Олени промайнули всі ті рази, коли вона бігала в магазин за його дорученням, коли прибирала його брудний посуд, коли ковтала образи за святковим столом. — Виростила? — Олена зробила крок уперед. — Я виросла сама, Максиме. Попри твій егоїзм. Мама житиме з тобою. Ти завжди був її гордістю, от і доведи це справою. Захисти її від Каті, забезпеч їй спокій. А в мене своє життя

— Привіт, сестричко, — промовив Максим із тією особливою усмішкою, яка завжди означала, що йому щось потрібно. — Я тут…

— Знаєш, хлопче, — почав Іван. — Людина щаслива рівно на стільки, на скільки вона це сама собі дозволяє! Хочеш бути щасливим — будь! Тільки відпусти із себе всі образи на батька, усю злість, — чоловік хитро усміхнувся й нахилив голову. — Вони тобі не потрібні, якщо ти дійсно хочеш стати щасливим. Батька я тобі, звісно, замінити не зможу, але сином ти мені стати зможеш. Це точно

Коментарі Вимкнено до — Знаєш, хлопче, — почав Іван. — Людина щаслива рівно на стільки, на скільки вона це сама собі дозволяє! Хочеш бути щасливим — будь! Тільки відпусти із себе всі образи на батька, усю злість, — чоловік хитро усміхнувся й нахилив голову. — Вони тобі не потрібні, якщо ти дійсно хочеш стати щасливим. Батька я тобі, звісно, замінити не зможу, але сином ти мені стати зможеш. Це точно

Пізній зимовий вечір був. У кутку біля вікна стояла та величезна пухнаста ялинка, вся у гірляндах, що миготіли вогниками. Зверху…

– Я б з таким тілом навіть до басейну б не виходила! – Зовиця при всіх мене осоромила. Та їй і цього було мало

Коментарі Вимкнено до – Я б з таким тілом навіть до басейну б не виходила! – Зовиця при всіх мене осоромила. Та їй і цього було мало

Я ніколи особливо тепло не спілкувалася із зовицею. Ми з нею зовсім різні. Та й, крім того, в мене двоє…

— Аня, я склaду мeню, а ти пригoтуєш, — Валентина Петрівна простягнула список на трьох аркушах. — Я б сама, але руки болять, артрит зовсім замучив. Анна взяла список. Холодні закуски, гаряче, салати, три види десертів. На річницю їх з Дмитром свекруха покликала вісім осіб. Без запиту. — Валентина Петрівна, може, простіше замовити? — Анна підняла голову. — Замовити?!

Коментарі Вимкнено до — Аня, я склaду мeню, а ти пригoтуєш, — Валентина Петрівна простягнула список на трьох аркушах. — Я б сама, але руки болять, артрит зовсім замучив. Анна взяла список. Холодні закуски, гаряче, салати, три види десертів. На річницю їх з Дмитром свекруха покликала вісім осіб. Без запиту. — Валентина Петрівна, може, простіше замовити? — Анна підняла голову. — Замовити?!

— Аня, я складу меню, а ти приготуєш, — Валентина Петрівна простягнула список на трьох аркушах. — Я б сама,…

“Будиночок свій вона на тебе записала, Сашко. Ти вже знайди час, приїдь, синку. Розпорядися господарством

Коментарі Вимкнено до “Будиночок свій вона на тебе записала, Сашко. Ти вже знайди час, приїдь, синку. Розпорядися господарством

“Будиночок свій вона на тебе записала, Сашко. Ти вже знайди час, приїдь, синку. Розпорядися господарством Лист від Олени Миколаївни –…

“Ніна сіла на лавку, де вони колись цілувалися з Миколою. Та сама, улюблена лавка. Раптом поруч із нею присів якийсь чоловік

Коментарі Вимкнено до “Ніна сіла на лавку, де вони колись цілувалися з Миколою. Та сама, улюблена лавка. Раптом поруч із нею присів якийсь чоловік

“Ніна сіла на лавку, де вони колись цілувалися з Миколою. Та сама, улюблена лавка. Раптом поруч із нею присів якийсь…

– Тобі одній великий дім не потрібен. Продаси, візьмеш кредит – і купиш нам квартиру. І платитимеш по-трохи, бо ж за кордоном працюєш і маєш гроші, – каже син

Коментарі Вимкнено до – Тобі одній великий дім не потрібен. Продаси, візьмеш кредит – і купиш нам квартиру. І платитимеш по-трохи, бо ж за кордоном працюєш і маєш гроші, – каже син

Ніколи не думала, що на старості років почую від рідного сина таке, що серце стискається від образи. Я все життя…

Оля спостерігала, як чоловік топче ресторанні страви. Він ще й пояснив, що замовив тільки собі, бо це дороге задоволення

Коментарі Вимкнено до Оля спостерігала, як чоловік топче ресторанні страви. Він ще й пояснив, що замовив тільки собі, бо це дороге задоволення

Спершу все було чудово. Як тільки невістку виписали з пологового, була тиша та спокій. Усе йшло у звичному режимі, доки…

Дівчина не забарилася ввечері, після отримання послання, підійти до вікна кухні. Сашко постарався заздалегідь. Він обвив своє віконце новорічною світловою гірляндою, що переливається різними кольорами, хоча була тільки середина листопада.

Коментарі Вимкнено до Дівчина не забарилася ввечері, після отримання послання, підійти до вікна кухні. Сашко постарався заздалегідь. Він обвив своє віконце новорічною світловою гірляндою, що переливається різними кольорами, хоча була тільки середина листопада.

Сашко був у гарному настрої. Батьки купили йому невелику квартиру в двоповерховому будинку недалеко від його роботи. — Досить із…