— Діду, якщо тебе колись пронесло повз її поганий настрій, то ти справжній щасливчик! Бо мені вона вже поперек горла стоїть. Мрію тільки про одне: щоб вона поїхала кудись далеко, і щоб усі дороги туди змило дощем! — Андрію, годі емоціями розкидатися! — зупинив онука дід. — Розкажи до ладу, що сталося.
— Діду, рятуй! — приречено мовив Андрій, ледь переступивши поріг. — А просто так до діда зайти вже зась? — з лагідною усмішкою перепитав Семен Михайлович. — Обов’язково треба або рятувати, або радити! Він поправив окуляри й повів далі: — Приїхав би з дружиною, з малим, привіз би якогось торта чи цукерок до чаю… Хіба … Read more
