Категорія: ЖИТТЯ

– Значить, так! Я не житиму там, де мені вказують моє місце! Я не терпітиму, що у власному будинку я всім заважаю! Нехай Семен Петрович та хлопчики вирішують – або я, або ти, Ірино. Третього не дано!

Коментарі Вимкнено до – Значить, так! Я не житиму там, де мені вказують моє місце! Я не терпітиму, що у власному будинку я всім заважаю! Нехай Семен Петрович та хлопчики вирішують – або я, або ти, Ірино. Третього не дано!

– Ірочко, у тебе золоті руки! – сказав свекор Семен Петрович, уплітаючи другий шматок. – Такого “Наполеона” я, зізнатися, давно…

Ліля з Андрієм одружені давно, за два місяці буде двадцять п’ять років, і вони збиралися відзначати ювілей у кафе. Виростили та виховали двох дітей, сина та дочку. Син працює в іншому місті, поїхав після закінчення інституту, а донька вже вискочила заміж, хоч молода і не закінчила інститут.

Коментарі Вимкнено до Ліля з Андрієм одружені давно, за два місяці буде двадцять п’ять років, і вони збиралися відзначати ювілей у кафе. Виростили та виховали двох дітей, сина та дочку. Син працює в іншому місті, поїхав після закінчення інституту, а донька вже вискочила заміж, хоч молода і не закінчила інститут.

Телефон відчайдушно дзвонив, вібруючи та просив, щоб господиня звернула на нього увагу. Але Ліля сиділа нерухомо вже годину і дивилася…

– У мене тиск під двісті. По-моєму, я від’їжджаю… Віко, терміново приїжджай! – кликала вона доньку в паніці. – Мамо, я приїду, але викликай швидку. Це ж не жарти! – Та яка там швидка? Що вони мені зроблять? До лікарні заберуть? То там лікарів нормальних немає! Давай поки що спробуємо самі. Укол мені зробиш, а якщо зовсім погано буде – тоді швидка.

Коментарі Вимкнено до – У мене тиск під двісті. По-моєму, я від’їжджаю… Віко, терміново приїжджай! – кликала вона доньку в паніці. – Мамо, я приїду, але викликай швидку. Це ж не жарти! – Та яка там швидка? Що вони мені зроблять? До лікарні заберуть? То там лікарів нормальних немає! Давай поки що спробуємо самі. Укол мені зробиш, а якщо зовсім погано буде – тоді швидка.

– Та я вже триста разів пошкодувала, що наважилася на це. Сил моїх уже немає, мамо, – з відчаєм у…

-Треба мені твоє привітання! Я і так свою удачу усвідомлюю. Тобі доведеться трохи попрацювати понаднормово. Не хвилюйся, потім, коли-небудь компенсую. А якщо забуду – буде в тебе плюс до карми. Загалом, ось матеріали завдання. До понеділка чекаю на ідеальне виконання. Ну, ти знаєш, наче я сама це зробила. А ти знаєш, я погано не роблю.

Коментарі Вимкнено до -Треба мені твоє привітання! Я і так свою удачу усвідомлюю. Тобі доведеться трохи попрацювати понаднормово. Не хвилюйся, потім, коли-небудь компенсую. А якщо забуду – буде в тебе плюс до карми. Загалом, ось матеріали завдання. До понеділка чекаю на ідеальне виконання. Ну, ти знаєш, наче я сама це зробила. А ти знаєш, я погано не роблю.

-Ну що, приймай блудного чоловіка! Уявляєш, я зрозумів – краще за тебе нікого бути не може! Ого, непогано виглядаєш! Ну,…

Раніше Ілля любив це свято, чекав подарунків, об’їдався цукерками і мандаринами. Але ставши хірургом, зненавuдів його. У новорічну ніч обов’язково у когось запалиться апендикс, загостриться холецистит від рясної їжі, когось привезуть з черепно-мозковою травмою або переломами кінцівок. І він всю ніч простоїть біля операційного столу, рятуючи чиїсь життя

Коментарі Вимкнено до Раніше Ілля любив це свято, чекав подарунків, об’їдався цукерками і мандаринами. Але ставши хірургом, зненавuдів його. У новорічну ніч обов’язково у когось запалиться апендикс, загостриться холецистит від рясної їжі, когось привезуть з черепно-мозковою травмою або переломами кінцівок. І він всю ніч простоїть біля операційного столу, рятуючи чиїсь життя

– А ти куди зібрався? – Як не намагався Ілля піти по-тихому, Надя все ж почула, як він одягається, і…

– Мишко, треба допомогти мамі! – Мамі треба було порадитись, перш ніж купувати графські руїни! Я своєї думки не поміняю! Дім твоєї мами мені не потрібен, я вкладатися туди не збираюся

Коментарі Вимкнено до – Мишко, треба допомогти мамі! – Мамі треба було порадитись, перш ніж купувати графські руїни! Я своєї думки не поміняю! Дім твоєї мами мені не потрібен, я вкладатися туди не збираюся

– Мишко, мама запрошує нас на ці вихідні на дачу. – Що? Я не дочув? На дачу? Вона отримала спадщину?…

– Ну все, Любов Петрівно, відпочила я, від плити не відходила, за Марійкою ганялася, щоб не влізла нікуди. Рано вранці то рев косарки слухали, то гавкіт собак. Романтика! – Сказала Галя, виходячи з дому з сумкою в руках, поруч йшла Марійка

Коментарі Вимкнено до – Ну все, Любов Петрівно, відпочила я, від плити не відходила, за Марійкою ганялася, щоб не влізла нікуди. Рано вранці то рев косарки слухали, то гавкіт собак. Романтика! – Сказала Галя, виходячи з дому з сумкою в руках, поруч йшла Марійка

“– Ну все, Любов Петрівно, відпочила я, від плити не відходила, за Марійкою ганялася, щоб не влізла нікуди. Рано вранці…

– Доню, а ти де? – Мамо, де мені бути? Звичайно, я вдома. Вечерю готую. Онуки тобі привіт передають. – Правду мені кажи. Я з онуками та твоїм чоловіком ходила в кіно, а зараз ми всі у вас вдома. У мене тебе також нема. Де ти?

Коментарі Вимкнено до – Доню, а ти де? – Мамо, де мені бути? Звичайно, я вдома. Вечерю готую. Онуки тобі привіт передають. – Правду мені кажи. Я з онуками та твоїм чоловіком ходила в кіно, а зараз ми всі у вас вдома. У мене тебе також нема. Де ти?

– Доню, а ти де? – Мамо, де мені бути? Звичайно, я вдома. Вечерю готую. Онуки тобі привіт передають. –…

Ірина поспішала на роботу, вискочила з квартири і ледь не спіткнулася об хлопчика. Хлопчик спав прямо біля її дверей. Ірина здивувалася, чому дитина в таку ранню годину спить в чужому під’їзді? Вона була вчителькою з десятирічним стажем і не могла просто так пробігти повз. Жінка схилилася над ним і почала обережно трусити його за худеньке плече: – Гей, молодий чоловіче, прокинься! – Що? – хлопчик незграбно підвівся. – Ти хто? Чому тут спиш? – Я не сплю. Просто… у вас килимок м’який. Я сидів і задрімав ненавмисно, – відповів він. Ірина жила в цьому будинку всього півроку. Купила квартиру після розлучення з чоловіком. Сусідів майже нікого не знала, але, що дитина не з цього будинку, було зрозуміло. Хлопчику було років 10, може 11, одягнений, хоч у старий, але чистий одяг. Він переминався з ноги на ногу і пританцьовував на місці. Ірина зрозуміла, що йому треба в туалет:– Біжи.

Коментарі Вимкнено до Ірина поспішала на роботу, вискочила з квартири і ледь не спіткнулася об хлопчика. Хлопчик спав прямо біля її дверей. Ірина здивувалася, чому дитина в таку ранню годину спить в чужому під’їзді? Вона була вчителькою з десятирічним стажем і не могла просто так пробігти повз. Жінка схилилася над ним і почала обережно трусити його за худеньке плече: – Гей, молодий чоловіче, прокинься! – Що? – хлопчик незграбно підвівся. – Ти хто? Чому тут спиш? – Я не сплю. Просто… у вас килимок м’який. Я сидів і задрімав ненавмисно, – відповів він. Ірина жила в цьому будинку всього півроку. Купила квартиру після розлучення з чоловіком. Сусідів майже нікого не знала, але, що дитина не з цього будинку, було зрозуміло. Хлопчику було років 10, може 11, одягнений, хоч у старий, але чистий одяг. Він переминався з ноги на ногу і пританцьовував на місці. Ірина зрозуміла, що йому треба в туалет:– Біжи.

Ірина поспішала на роботу, вискочила з квартири і ледь не спіткнулася об хлопчика. Хлопчик спав прямо біля її дверей. Ірина…

– Мамо, ти чого? Виглядаєш так, наче привида побачила! – Лариса стурбовано подивилася на матір, яка зазвичай поверталася з вечірньої прогулянки спокійною й задоволеною. – Я й бачила! Тільки не привида, а щось гірше. Досі серце не заспокоїться! – Ганна важко сіла на лавку біля паркану рідного дому.

Коментарі Вимкнено до – Мамо, ти чого? Виглядаєш так, наче привида побачила! – Лариса стурбовано подивилася на матір, яка зазвичай поверталася з вечірньої прогулянки спокійною й задоволеною. – Я й бачила! Тільки не привида, а щось гірше. Досі серце не заспокоїться! – Ганна важко сіла на лавку біля паркану рідного дому.

– Мамо, ти чого? Виглядаєш так, наче привида побачила! – Лариса стурбовано подивилася на матір, яка зазвичай поверталася з вечірньої…