Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Було б краще, якби війна швидше закінчилася”: Путін спантеличив канцлера Австрії дивною фразою – NYT

“Було б краще, якби війна швидше закінчилася”: Путін спантеличив канцлера Австрії дивною фразою – NYT

admin
12 Квітня, 202212 Квітня, 2022 Коментарі Вимкнено до “Було б краще, якби війна швидше закінчилася”: Путін спантеличив канцлера Австрії дивною фразою – NYT

Глава РФ Володимир Путін, який розв’язав війну проти України, видав фразу, мовляв, “було б краще, якби вона якнайшвидше закінчилася”. Водночас він відмахнувся від звинувачень російських солдатів у скоєнні воєнних злочинах, заявивши, що ті “інсценовані українцями”.

Про це йшлося на його зустрічі з канцлером Австрії Карлом Негаммером 10 квітня. Як пише The New York Times, останній пішов із неї не тільки з песимізмом щодо мирних перспектив, але й побоюючись, що російський лідер має намір ще різкіше активізувати жорстокість розпочатої ним війни.

Австрійський політик став першим західним лідером, який бачив главу країни-агресора особисто після вторгнення російських військ на українську територію й тих звірств, які вони там скоїли.

75-хвилинну зустріч у Москві Негаммер назвав різкою і прямою, а Путіна охарактеризував, як того, хто “зневажливо ставиться до звірств в Україні”. Кремль же, применшивши значення переговорів, у короткій заяві зазначив лише, що вона була “не довгою за мірками останнього часу”.

“Було зрозуміло, що російські сили мобілізуються для великомасштабного наступу на Донбас, наступної фази війни, яка триває вже сьомий тиждень. Ця загрозлива битва не може бути недооцінена в її жорстокості”, – сказав пізніше на пресконференції австрійський канцлер.

За його словами, російському лідеру він чітко вказав, що поки в Україні гинуть люди, “санкції проти Росії залишаться чинними і будуть жорсткішими”. Адже навіть коли він перебував із візитом у Кремлі, російські війська обстрілювали українські міста й селища.

Путін на зустрічі з Негаммером відмахнувся від звинувачень у воєнних злочинах РФ в Україні

“Путін, незважаючи на військові промахи Росії у війні та на всі спроби Заходу піддати його остракізму, як і раніше, здавалося, контролював ситуацію. Він жорстко придушував будь-яке інакодумство і отримував вигоду з широкої внутрішньої підтримки, доходів, що продовжуються, від продажу нафти і газу в Європу , прихованої підтримки Китаю й відмови більшої частини світу приєднатися до санкцій проти РФ”, – йдеться у матеріалі NYT.

Відомо, що багато хто на Заході критикував австрійського канцлера – його країна є членом Європейського Союзу, але не НАТО – за те, що він взагалі відвідав Москву, мабуть, “підігруючи путінському наративу про те, що зусиллям США щодо ізоляції РФ обов’язково прийде кінець”.

Пізніше сам Негаммер відповів репортерам, що намагався розповісти Путіну про жахіття війни та воєнні злочини, у скоєнні яких винні російські війська – у київському передмісті Буча й інших містах. Він заявив, що також розповів йому про знищені російські танки, які особисто бачив під час недавнього візиту в Україну, щоб “нагадати про величезні жертви, які несе і Росія”.

Але у відповідь глава РФ лише відмахнувся від звинувачень у воєнних злочинах як “інсценованих Україною”.

Карл Негаммер під час візиту в Києві

“В кінці він сказав: “Було б краще, якби вона” – війна – “швидше закінчилася”, – передав Негаммер, підкресливши, що сенс цих слів був неясний.

На його думку, вони могли або сигналізувати про те, що російський лідер готовий до подальших мирних переговорів, або що він готує новий швидкий і жорстокий напад на Донбас, де підтримувані РФ бойовики борються з українськими військовими з 2014 року.

“У нас не може бути ілюзій: президент Путін повністю прийняв логіку війни і діє відповідно. Ось чому я вважаю, що так важливо постійно зіштовхувати його з фактами війни”, – підсумував Негаммер, пояснюючи мету свого візиту в Москву.

Obozrevatel

Навігація записів

Олексій Арестович: “Cмepть Пyтiна не вигідна Україні. Для нас найкращий варіант – якби він…”
Маріуполь. Морські піхотинці з 36-ї бригади близько 5 ранку записали відеозвернення : Ми не здавали позицій. Ми тримали кожен клаптик, але реалії такі..

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Мамо… Ви це серйозно? Ну, тобто, ми теж скучили, але… Ви ж знаєте, у нас тут ремонт у розпалі. Майстри тільки половину зробили, скрізь пил, матеріали розкидані. Ми ще навіть вашу кімнату не починали приводити до ладу. Може, ви ще трохи там затримаєтеся? Поки все закінчимо? Ольга відчула, як холодний клубок підкочується до горла. Вона нічого не сказала, лише коротко відповіла, що подумає, і набрала номер старшого сина. Дмитро вислухав новину ще холодніше. Невістка, яка була поруч, навіть не намагалася притишити голос. — Мамо, а ви про нас подумали? — запитав син. — У нас же виплати за квартиру щомісяця. Суми чималі. Якщо ви зараз кинете роботу, як ми будемо з цим справлятися? Нам ще стільки років платити. Ви ж знаєте, які зараз часи, стабільності ніякої. Може, ви знайдете там іншу родину? Хоча б на рік-два
  • Маринко! Та що ти таке верзеш? — обурилася Віра словам сетри. — Ти думаєш, я своїх дітей не знаю? Альонка з Павликом — золоті діти. Вони кожні вихідні приїздять, допомагають нам з батьком в село. Марина, її молодша сестра, яка приїхала «на гостину», присунулася ближче. — Не знаєш ти їх, Віро, зовсім не знаєш! На власні вуха чула, як твоя Альона чоловікові на кухні казала: «Мама з татом зовсім від села не відмиваються, соромно мені перед партнерами по бізнесу їх показувати». А Павло тільки кивав та підтакував! Мовляв, треба б ці зв’язки потроху обривати, щоб імідж не псували. Віра Сергіївна завмерла. — Брешеш ти, — нарешті вимовила вона, але в очах уже забриніли сльози. — Та нащо мені брехати? — Марина з удаваною жалістю зітхнула і відрізала собі ще шматок пирога. — Зайшла я до них у Вінниці, думала, чаю поп’ємо. А вони на кухні зачинилися і шепочуться. Думали, я в передпокої взуття знімаю, а я вже біля дверей була. Все чула! Альонка ще так презирливо сказала: «Пора вже, мабуть, цей зв’язок з сільськими батьками перерізати»
  • Сергію, це востаннє. Більше не приходь як гість. Якщо ти не можеш бути частиною нашої родини щодня, то не приходь зовсім. Алінці потрібен батько, а не свято за розкладом. А мені потрібен спокій. Він намагався щось пояснити, говорив про складні обставини, про те, як йому важко розриватися. Але я вперше слухала його і не відчувала жалю. Я бачила перед собою людину, якій просто зручно жити на два доми, не приймаючи жодних рішень. Він пішов. Цього разу я не плакала. Я відчула неймовірне полегшення, ніби з моїх плечей зняли важкий камінь, який я несла сім років. Перші тижні були непростими. Телефон мовчав, Сергій спочатку ображався, потім намагався задобрити повідомленнями, але я була непохитною. Я змінила замки в квартирі й змінила пріоритети у своїй голові. Я почала більше часу проводити з Максимом. Мій син, який уже став підлітком, раптом став моєю найбільшою підтримкою
  • — Тату, яка фата і біле плаття? Твоїй нареченій п’ятдесят років! — Роман відкинувся на спинку крісла і голосно зареготав, витираючи сльози в кутиках очей. — Ти б ще лімузин з лялькою на капоті замовив. Люди ж сміятися будуть.
  • Я зpaджyвав дружині, а вона нічого не знала. Але нещодавно я помітив її з іншим чоловіком. Він тримав її за руку. Як вона могла так вчинити. В нас же двоє дітей
  • Вані було не надто приємно погоджуватись на таке, але вибору не було: сваритися з єдиними рідними людьми він теж не хотів. Подумавши, він таки зрозумів, що Олеся запропонувала оптимальний варіант. Як виявилося, варіант справді був найкращим: Ліна знову повеселішала, змінила гнів на милість, а мама знову зачастила в гості.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes