Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Я зpaджyвав дружині, а вона нічого не знала. Але нещодавно я помітив її з іншим чоловіком. Він тримав її за руку. Як вона могла так вчинити. В нас же двоє дітей

Я зpaджyвав дружині, а вона нічого не знала. Але нещодавно я помітив її з іншим чоловіком. Він тримав її за руку. Як вона могла так вчинити. В нас же двоє дітей

Viktor
17 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я зpaджyвав дружині, а вона нічого не знала. Але нещодавно я помітив її з іншим чоловіком. Він тримав її за руку. Як вона могла так вчинити. В нас же двоє дітей

Я довго не міг повірити у те, що моя дружина знайшла собі іншого чоловіка, який ось так спокійно може на людях тримати її за руку. Вони навіть не боялися, що їх може помітити хтось з наших знайомих. А що якби дізналися діти.

Ось я, наприклад коли зраджую дружині, то роблю це таємно, так, щоб ніхто не дізнався. Скільки років я вже мав декілька коханок й жодного разу ані в дружини, а ні в когось іншого не виникало навіть підозри про те, що я маю стосунки на стороні. Я чоловік, і нормально, що час від часу можу загуляти. Не бачу в цьому нічого такого осудливого. Ми ж навпаки крокуємо до Європи. А там кожен може вільно самовиражатися.

Але коли я дізнався про зраду дружини, то не знав що робити. Як можна було поставити під загрозу дев’ять років нашого подружнього життя та дітей. Ти ж жінка й повинна бути берегинею домашнього вогню, а не підкидати туди своїх коханців. Того дня я приїхав з роботи до кафе пообідати. Друзі порадили мені замовити смачний пиріг з яблуками. Та коли я побачив свою дружину, яка мило посміхається до якогось молодика, а він тримає її за руку та пестить, то мені вже було не до пирогів. Першою думкою було підійти до них та все висловити в обличчя. Зупинило мене тільки те, що я не хотів виставляти на загальний показ наші сімейні стосунки. Тому вирішив поговорити з дружиною вдома.

Я раніше приїхав та відправив дітей до бабусі. Їм не потрібно було чути та бачити того, як ми будемо вирішувати свої стосунки. «Як ти посміла мені зрадити» – ошелешив я її, коли вона тільки зайшла до квартири. Посмішка з її обличчя зникла. Та замість того, щоб попросити пробачення вона налетіла на мене зі звинуваченнями, що я також зраджував її. «Ти думаєш, що ніхто не знає про твоє скакання у гречку» – кричала вона на всю квартиру. Я не знав, що відповідати. Її напад був для мене повною несподіванкою. Та за кілька хвилин я зібрався з думками. «Я чоловік, мені можна, а ось ти жінка, повинна оберігати наш дім від такої розпусти. Я бачив, як ти тримала його за руки та посміхалася. Що він тобі такого говорив»? – відповів я. Діалогу в нас так й не вийшло. Вона геть не розуміла, що наробила. Що майже зруйнувала нашу родину. Добре, що відгородив дітей від того, що вона говорила. Виявляється це нормально, що вона мені зраджує після того, як дізналася про мою зраду. Світ перекрутився став з ніг на голову. Це ж треба таке. Не дарма мені мама говорила, що з неї не вийде гарної дружини.

Цілий вечір я думав чи потрібна взагалі мені така дружина, яка щойно чоловік з квартири, то одразу біжить до коханця. Напевно подам на розлучення та знайду собі іншу.

Навігація записів

Вані було не надто приємно погоджуватись на таке, але вибору не було: сваритися з єдиними рідними людьми він теж не хотів. Подумавши, він таки зрозумів, що Олеся запропонувала оптимальний варіант. Як виявилося, варіант справді був найкращим: Ліна знову повеселішала, змінила гнів на милість, а мама знову зачастила в гості.
— Тату, яка фата і біле плаття? Твоїй нареченій п’ятдесят років! — Роман відкинувся на спинку крісла і голосно зареготав, витираючи сльози в кутиках очей. — Ти б ще лімузин з лялькою на капоті замовив. Люди ж сміятися будуть.

Related Articles

Дружина вранці порозвішувала білизну сушитися, а сусід підкинув їй записку під двері, вσна була шо кована коли прочитала…

Viktor
2 Травня, 20262 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Дружина вранці порозвішувала білизну сушитися, а сусід підкинув їй записку під двері, вσна була шо кована коли прочитала…

Мамо, ну що ви таке кажете? Марія нам допомагає. Вона ж як краще хоче. — Допомагає? Вона приходить у цех і каже, що ми неправильно рахуємо замовлення. Каже, що треба все переводити в якісь додатки, таблиці. Степане, ти тридцять років меблі робиш, ти що, без додатка не розберешся? Батько, Степан Іванович, лише буркнув щось під ніс. Він навіть не відірвався від екрана свого старого телефону, де з азартом грав у карти. — Мені ті таблиці до одного місця, — нарешті озвався він. — Я на око бачу, скільки ДСП піде на шафу. І ніякі комп’ютери мені не підкажуть краще за досвід. Маріє, ти б краще квіти на підвіконні полила, засихають вони в тебе. Марія відчула, як у грудях щось стискається. Вона працювала в великій ІТ-компанії провідним аналітиком. Її робочий день складався з мільйонних бюджетів, оптимізації процесів та складних логістичних схем. Вона звикла до професіоналізму, де кожна цифра має значення. А тут, у родині чоловіка, вона бачила хаос, який повільно, але впевнено вів їх до фінансового краху

Viktor
2 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мамо, ну що ви таке кажете? Марія нам допомагає. Вона ж як краще хоче. — Допомагає? Вона приходить у цех і каже, що ми неправильно рахуємо замовлення. Каже, що треба все переводити в якісь додатки, таблиці. Степане, ти тридцять років меблі робиш, ти що, без додатка не розберешся? Батько, Степан Іванович, лише буркнув щось під ніс. Він навіть не відірвався від екрана свого старого телефону, де з азартом грав у карти. — Мені ті таблиці до одного місця, — нарешті озвався він. — Я на око бачу, скільки ДСП піде на шафу. І ніякі комп’ютери мені не підкажуть краще за досвід. Маріє, ти б краще квіти на підвіконні полила, засихають вони в тебе. Марія відчула, як у грудях щось стискається. Вона працювала в великій ІТ-компанії провідним аналітиком. Її робочий день складався з мільйонних бюджетів, оптимізації процесів та складних логістичних схем. Вона звикла до професіоналізму, де кожна цифра має значення. А тут, у родині чоловіка, вона бачила хаос, який повільно, але впевнено вів їх до фінансового краху

А цей блокнот раптом став територією, куди ніхто не має права зазирати. Донька тоді насторожилася. Раніше я дійсно багато розповідала, але переважно — жалілася. На тиск, роботу, сусідів. Їй було важко це слухати, але моя тривожність була для неї доказом, що я та сама мама, яку вона знає. А тепер я розповідала, як насмішила колега на роботі або який смачний сир я собі купила.

Viktor
2 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до А цей блокнот раптом став територією, куди ніхто не має права зазирати. Донька тоді насторожилася. Раніше я дійсно багато розповідала, але переважно — жалілася. На тиск, роботу, сусідів. Їй було важко це слухати, але моя тривожність була для неї доказом, що я та сама мама, яку вона знає. А тепер я розповідала, як насмішила колега на роботі або який смачний сир я собі купила.

Цікаве за сьогодні

  • Дружина вранці порозвішувала білизну сушитися, а сусід підкинув їй записку під двері, вσна була шо кована коли прочитала…
  • Мамо, ну що ви таке кажете? Марія нам допомагає. Вона ж як краще хоче. — Допомагає? Вона приходить у цех і каже, що ми неправильно рахуємо замовлення. Каже, що треба все переводити в якісь додатки, таблиці. Степане, ти тридцять років меблі робиш, ти що, без додатка не розберешся? Батько, Степан Іванович, лише буркнув щось під ніс. Він навіть не відірвався від екрана свого старого телефону, де з азартом грав у карти. — Мені ті таблиці до одного місця, — нарешті озвався він. — Я на око бачу, скільки ДСП піде на шафу. І ніякі комп’ютери мені не підкажуть краще за досвід. Маріє, ти б краще квіти на підвіконні полила, засихають вони в тебе. Марія відчула, як у грудях щось стискається. Вона працювала в великій ІТ-компанії провідним аналітиком. Її робочий день складався з мільйонних бюджетів, оптимізації процесів та складних логістичних схем. Вона звикла до професіоналізму, де кожна цифра має значення. А тут, у родині чоловіка, вона бачила хаос, який повільно, але впевнено вів їх до фінансового краху
  • А цей блокнот раптом став територією, куди ніхто не має права зазирати. Донька тоді насторожилася. Раніше я дійсно багато розповідала, але переважно — жалілася. На тиск, роботу, сусідів. Їй було важко це слухати, але моя тривожність була для неї доказом, що я та сама мама, яку вона знає. А тепер я розповідала, як насмішила колега на роботі або який смачний сир я собі купила.
  • Оксано, дитина плаче, мабуть, молока мало, — лунало через двері щоразу, коли Злата просто капризувала. — Дай я погодую з пляшечки, я вже й суміш приготувала, як колись Віті робила.
  • Дні проходили, надія танула. Ольга плакала, Анатолій хмурився і одного разу не витримав: — Давай заведемо іншого кота. Не муч себе так! Будеш піклуватися про котика, дивись, стане легше…
  • Юля сіла. Борис притулився поруч, намагаючись стиснутися до розмірів атома. Він знав цей погляд дружини.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes