Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Я зpaджyвав дружині, а вона нічого не знала. Але нещодавно я помітив її з іншим чоловіком. Він тримав її за руку. Як вона могла так вчинити. В нас же двоє дітей

Я зpaджyвав дружині, а вона нічого не знала. Але нещодавно я помітив її з іншим чоловіком. Він тримав її за руку. Як вона могла так вчинити. В нас же двоє дітей

Viktor
17 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я зpaджyвав дружині, а вона нічого не знала. Але нещодавно я помітив її з іншим чоловіком. Він тримав її за руку. Як вона могла так вчинити. В нас же двоє дітей

Я довго не міг повірити у те, що моя дружина знайшла собі іншого чоловіка, який ось так спокійно може на людях тримати її за руку. Вони навіть не боялися, що їх може помітити хтось з наших знайомих. А що якби дізналися діти.

Ось я, наприклад коли зраджую дружині, то роблю це таємно, так, щоб ніхто не дізнався. Скільки років я вже мав декілька коханок й жодного разу ані в дружини, а ні в когось іншого не виникало навіть підозри про те, що я маю стосунки на стороні. Я чоловік, і нормально, що час від часу можу загуляти. Не бачу в цьому нічого такого осудливого. Ми ж навпаки крокуємо до Європи. А там кожен може вільно самовиражатися.

Але коли я дізнався про зраду дружини, то не знав що робити. Як можна було поставити під загрозу дев’ять років нашого подружнього життя та дітей. Ти ж жінка й повинна бути берегинею домашнього вогню, а не підкидати туди своїх коханців. Того дня я приїхав з роботи до кафе пообідати. Друзі порадили мені замовити смачний пиріг з яблуками. Та коли я побачив свою дружину, яка мило посміхається до якогось молодика, а він тримає її за руку та пестить, то мені вже було не до пирогів. Першою думкою було підійти до них та все висловити в обличчя. Зупинило мене тільки те, що я не хотів виставляти на загальний показ наші сімейні стосунки. Тому вирішив поговорити з дружиною вдома.

Я раніше приїхав та відправив дітей до бабусі. Їм не потрібно було чути та бачити того, як ми будемо вирішувати свої стосунки. «Як ти посміла мені зрадити» – ошелешив я її, коли вона тільки зайшла до квартири. Посмішка з її обличчя зникла. Та замість того, щоб попросити пробачення вона налетіла на мене зі звинуваченнями, що я також зраджував її. «Ти думаєш, що ніхто не знає про твоє скакання у гречку» – кричала вона на всю квартиру. Я не знав, що відповідати. Її напад був для мене повною несподіванкою. Та за кілька хвилин я зібрався з думками. «Я чоловік, мені можна, а ось ти жінка, повинна оберігати наш дім від такої розпусти. Я бачив, як ти тримала його за руки та посміхалася. Що він тобі такого говорив»? – відповів я. Діалогу в нас так й не вийшло. Вона геть не розуміла, що наробила. Що майже зруйнувала нашу родину. Добре, що відгородив дітей від того, що вона говорила. Виявляється це нормально, що вона мені зраджує після того, як дізналася про мою зраду. Світ перекрутився став з ніг на голову. Це ж треба таке. Не дарма мені мама говорила, що з неї не вийде гарної дружини.

Цілий вечір я думав чи потрібна взагалі мені така дружина, яка щойно чоловік з квартири, то одразу біжить до коханця. Напевно подам на розлучення та знайду собі іншу.

Навігація записів

Вані було не надто приємно погоджуватись на таке, але вибору не було: сваритися з єдиними рідними людьми він теж не хотів. Подумавши, він таки зрозумів, що Олеся запропонувала оптимальний варіант. Як виявилося, варіант справді був найкращим: Ліна знову повеселішала, змінила гнів на милість, а мама знову зачастила в гості.
— Тату, яка фата і біле плаття? Твоїй нареченій п’ятдесят років! — Роман відкинувся на спинку крісла і голосно зареготав, витираючи сльози в кутиках очей. — Ти б ще лімузин з лялькою на капоті замовив. Люди ж сміятися будуть.

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes