Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 8

Автор: Viktor

Я дивилася на нього і думала: він серйозно вважає, що я віддам йому свою зарплату? — Вадиме, послухай, — я намагалася говорити спокійно, — у мене є заощадження, які я відкладаю на ремонт. У мене є витрати, які я планую заздалегідь. Мені незручно вести спільний бюджет. Давай залишимо поки все як є. — Тобто ти проти того, щоб жити як сім’я? — Я проти того, щоб складати гроші в одну купу, — відповіла я твердо. — Це не означає, що ми не сім’я. Просто у кожного свої фінансові зобов’язання.

Я дивилася на нього і думала: він серйозно вважає, що я віддам йому свою зарплату? — Вадиме, послухай, — я намагалася говорити спокійно, — у мене є заощадження, які я відкладаю на ремонт. У мене є витрати, які я планую заздалегідь. Мені незручно вести спільний бюджет. Давай залишимо поки все як є. — Тобто ти проти того, щоб жити як сім’я? — Я проти того, щоб складати гроші в одну купу, — відповіла я твердо. — Це не означає, що ми не сім’я. Просто у кожного свої фінансові зобов’язання.

Viktor
26 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я дивилася на нього і думала: він серйозно вважає, що я віддам йому свою зарплату? — Вадиме, послухай, — я намагалася говорити спокійно, — у мене є заощадження, які я відкладаю на ремонт. У мене є витрати, які я планую заздалегідь. Мені незручно вести спільний бюджет. Давай залишимо поки все як є. — Тобто ти проти того, щоб жити як сім’я? — Я проти того, щоб складати гроші в одну купу, — відповіла я твердо. — Це не означає, що ми не сім’я. Просто у кожного свої фінансові зобов’язання.

Вадим сидів на кухні з калькулятором у руках і уважно натискав на кнопки. Я стояла біля плити, помішувала суп і…

Коли чоловік сказав аби я збирала речі і звільнила квартиру його новій коханій, то я й слова не сказала

Коли чоловік сказав аби я збирала речі і звільнила квартиру його новій коханій, то я й слова не сказала

Viktor
26 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Коли чоловік сказав аби я збирала речі і звільнила квартиру його новій коханій, то я й слова не сказала

– Добре, ми якраз з відпочинку приїдемо. Я радий, що ти ведеш себе цивілізовано, – сказав Матвій. Я лиш головою…

Свекруха продала нам дачу, а потім прийшла врожай збирати! Ще й у крадіжці вишень нас звинуватила! Це ж треба бути такою меркантильною, та хитрою

Свекруха продала нам дачу, а потім прийшла врожай збирати! Ще й у крадіжці вишень нас звинуватила! Це ж треба бути такою меркантильною, та хитрою

Viktor
25 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Свекруха продала нам дачу, а потім прийшла врожай збирати! Ще й у крадіжці вишень нас звинуватила! Це ж треба бути такою меркантильною, та хитрою

Від дачі та дачної ділянки Олена Денисівна хотіла відмовитись ще багато років тому. Одного разу жінка вирішила, що настав час…

Катерино! Це що тут робиться? — здивувався Роман. — Я просив тебе наглянути за квітами та пил протерти, а не перетворювати мою вітальню на гуртожиток. Він не був удома майже три тижні. Але замість спокою його зустріли розкидані дитячі іграшки в коридорі та запах чужої вечері. — Ну, так уже склалося, Ромчику. Обставини сильніші за нас. У мене біда трапилася, — відповіла Катерина, його двоюрідна сестра. — Мені не цікаво слухати про обставини, — Роман похитав головою. — Потім якось розкажеш. — Ромо, почекай, ми, — Катя затнулася, побачивши, як брат дивиться на другу пару взуття біля дверей. — Ти тут не одна? — він припідняв брову. — У будь-якому разі, Катю, до побачення. Поговоримо завтра. Коли через пів години він вийшов на кухню, його чекав сюрприз. За столом сиділа не лише Катя, а й тітка Ганна — його рідна тітка, яка завжди славилася своїм вмінням «вирішувати питання» за чужий рахунок. — Тітко Ганно? Ви теж тут? Сподіваюся, таксі до вокзалу зараз не дуже дороге, бо вам обом пора їхати. — Нічого, Ромчику, — сухо відрізала тітка. — Заради такого випадку я якось переживу витрати на дорогу, бо маю до тебе серйозну розмову

Катерино! Це що тут робиться? — здивувався Роман. — Я просив тебе наглянути за квітами та пил протерти, а не перетворювати мою вітальню на гуртожиток. Він не був удома майже три тижні. Але замість спокою його зустріли розкидані дитячі іграшки в коридорі та запах чужої вечері. — Ну, так уже склалося, Ромчику. Обставини сильніші за нас. У мене біда трапилася, — відповіла Катерина, його двоюрідна сестра. — Мені не цікаво слухати про обставини, — Роман похитав головою. — Потім якось розкажеш. — Ромо, почекай, ми, — Катя затнулася, побачивши, як брат дивиться на другу пару взуття біля дверей. — Ти тут не одна? — він припідняв брову. — У будь-якому разі, Катю, до побачення. Поговоримо завтра. Коли через пів години він вийшов на кухню, його чекав сюрприз. За столом сиділа не лише Катя, а й тітка Ганна — його рідна тітка, яка завжди славилася своїм вмінням «вирішувати питання» за чужий рахунок. — Тітко Ганно? Ви теж тут? Сподіваюся, таксі до вокзалу зараз не дуже дороге, бо вам обом пора їхати. — Нічого, Ромчику, — сухо відрізала тітка. — Заради такого випадку я якось переживу витрати на дорогу, бо маю до тебе серйозну розмову

Viktor
25 Квітня, 202625 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Катерино! Це що тут робиться? — здивувався Роман. — Я просив тебе наглянути за квітами та пил протерти, а не перетворювати мою вітальню на гуртожиток. Він не був удома майже три тижні. Але замість спокою його зустріли розкидані дитячі іграшки в коридорі та запах чужої вечері. — Ну, так уже склалося, Ромчику. Обставини сильніші за нас. У мене біда трапилася, — відповіла Катерина, його двоюрідна сестра. — Мені не цікаво слухати про обставини, — Роман похитав головою. — Потім якось розкажеш. — Ромо, почекай, ми, — Катя затнулася, побачивши, як брат дивиться на другу пару взуття біля дверей. — Ти тут не одна? — він припідняв брову. — У будь-якому разі, Катю, до побачення. Поговоримо завтра. Коли через пів години він вийшов на кухню, його чекав сюрприз. За столом сиділа не лише Катя, а й тітка Ганна — його рідна тітка, яка завжди славилася своїм вмінням «вирішувати питання» за чужий рахунок. — Тітко Ганно? Ви теж тут? Сподіваюся, таксі до вокзалу зараз не дуже дороге, бо вам обом пора їхати. — Нічого, Ромчику, — сухо відрізала тітка. — Заради такого випадку я якось переживу витрати на дорогу, бо маю до тебе серйозну розмову

Це місто Моршин, де серед столітніх дубів та лагідного прикарпатського сонця час, здається, уповільнює свій біг. Тут, у затишних вуличках…

– І що ж так турбує тебе? – Запитала Катя, зайшовши на кухню, де Марина заварювала чай. – Сідай. Зараз чай зроблю та розповім. Марина зробила чай і сіла навпроти подруги. – Ой, Катю, мені здається, що у мого Сашка хтось з’явився

– І що ж так турбує тебе? – Запитала Катя, зайшовши на кухню, де Марина заварювала чай. – Сідай. Зараз чай зроблю та розповім. Марина зробила чай і сіла навпроти подруги. – Ой, Катю, мені здається, що у мого Сашка хтось з’явився

Viktor
25 Квітня, 202625 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І що ж так турбує тебе? – Запитала Катя, зайшовши на кухню, де Марина заварювала чай. – Сідай. Зараз чай зроблю та розповім. Марина зробила чай і сіла навпроти подруги. – Ой, Катю, мені здається, що у мого Сашка хтось з’явився

Ось вже майже місяць молода жінка Марина переживала від тривожних думок та підозр. Марині здавалося, що її чоловік Сашко зраджує…

Ользі було п’ятнадцять, коли батько показав «на двері» … Через тринадцять років її батьки сиділи на випускному молодшої доньки, усміхалися для фото й не здогадувалися, що жінка з їхнім прізвищем у програмці зараз вийде до мікрофона — і ровзор.ушить усе, що вони так старанно ховали.

Ользі було п’ятнадцять, коли батько показав «на двері» … Через тринадцять років її батьки сиділи на випускному молодшої доньки, усміхалися для фото й не здогадувалися, що жінка з їхнім прізвищем у програмці зараз вийде до мікрофона — і ровзор.ушить усе, що вони так старанно ховали.

Viktor
25 Квітня, 202625 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ользі було п’ятнадцять, коли батько показав «на двері» … Через тринадцять років її батьки сиділи на випускному молодшої доньки, усміхалися для фото й не здогадувалися, що жінка з їхнім прізвищем у програмці зараз вийде до мікрофона — і ровзор.ушить усе, що вони так старанно ховали.

Історія Ольги Степаненко почалася не з тріумфу, а з тиші, у якій чужа образа завжди звучала голосніше за її правду….

-Це? Та я не знаю. Пам’ятаю, після свята, коли я вже переодягався, зайшла завучка і попросила знову надіти костюм…

-Це? Та я не знаю. Пам’ятаю, після свята, коли я вже переодягався, зайшла завучка і попросила знову надіти костюм…

Viktor
25 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до -Це? Та я не знаю. Пам’ятаю, після свята, коли я вже переодягався, зайшла завучка і попросила знову надіти костюм…

До весілля Олена і Сергій разом не жили. Дівчина бувала в холостяцькій квартирі майбутнього чоловіка, але на всі його пропозиції…

Iгор підійшов до дитячого ліжечка і почав гукати із сестрою. Він відчував відповідальність за неї, за маму. Дитинство закінчилося

Iгор підійшов до дитячого ліжечка і почав гукати із сестрою. Він відчував відповідальність за неї, за маму. Дитинство закінчилося

Viktor
25 Квітня, 202625 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Iгор підійшов до дитячого ліжечка і почав гукати із сестрою. Він відчував відповідальність за неї, за маму. Дитинство закінчилося

– Ольго, ну куди ти лізеш? Навіщо тобі чужу дитину виховувати? Мало чоловіків бездітних, чи хоча б щоб дружини колишні…

Зоя вирішила зайти в кафе пообідати, як раптом на вулиці зустріла свого однокласника. – Зоя? Прекрасно виглядаєш! А ти це… лотерею виграла, чи що? Ти ж… це…, – сказав Олег і зупинився. – Що з тобою? Ти дар мови втратив? Яка я маю бути? Якщо хочеш поговорити, ходімо в кафе, – здивувалася Зоя такій реакції. – А ти бачу ділова. Як і вибратися спромоглася, зазвичай звідти не повертаються, – Олег підозріло глянув на жінку. – Ти про що? Звідки не повертаються? – Зоя здивовано дивилася на Олега, не розуміючи, що відбувається

Зоя вирішила зайти в кафе пообідати, як раптом на вулиці зустріла свого однокласника. – Зоя? Прекрасно виглядаєш! А ти це… лотерею виграла, чи що? Ти ж… це…, – сказав Олег і зупинився. – Що з тобою? Ти дар мови втратив? Яка я маю бути? Якщо хочеш поговорити, ходімо в кафе, – здивувалася Зоя такій реакції. – А ти бачу ділова. Як і вибратися спромоглася, зазвичай звідти не повертаються, – Олег підозріло глянув на жінку. – Ти про що? Звідки не повертаються? – Зоя здивовано дивилася на Олега, не розуміючи, що відбувається

Viktor
25 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Зоя вирішила зайти в кафе пообідати, як раптом на вулиці зустріла свого однокласника. – Зоя? Прекрасно виглядаєш! А ти це… лотерею виграла, чи що? Ти ж… це…, – сказав Олег і зупинився. – Що з тобою? Ти дар мови втратив? Яка я маю бути? Якщо хочеш поговорити, ходімо в кафе, – здивувалася Зоя такій реакції. – А ти бачу ділова. Як і вибратися спромоглася, зазвичай звідти не повертаються, – Олег підозріло глянув на жінку. – Ти про що? Звідки не повертаються? – Зоя здивовано дивилася на Олега, не розуміючи, що відбувається

Зоя вирішила зайти в кафе пообідати, як раптом на вулиці зустріла свого однокласника. – Зоя? Прекрасно виглядаєш! А ти це……

— Після всього, що зробила твоя мати, я ще маю купувати їй дорогий подарунок? Ти моїх батьків навіть привітати забуваєш!

— Після всього, що зробила твоя мати, я ще маю купувати їй дорогий подарунок? Ти моїх батьків навіть привітати забуваєш!

Viktor
25 Квітня, 202625 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Після всього, що зробила твоя мати, я ще маю купувати їй дорогий подарунок? Ти моїх батьків навіть привітати забуваєш!

— Після всього, що зробила твоя мати, я ще маю купувати їй дорогий подарунок? Ти моїх батьків навіть привітати забуваєш!…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • — Я думала, приїду відпочити, — продовжила свекруха, — а тут, як на кухні залишилась. Готуй, прибирай, обслуговуй. Ірина застигла з ганчіркою в руках. Увесь світ перевернувся з ніг на голову. Вона — на кухні? Вона готує й прибирає? А хто ж тоді Ірина? — Вибачте, — голос її звучав напрочуд спокійно. — Але готую й прибираю тут я. Щодня. Уже два тижні поспіль.
  • Спочатку постаріла, тепер ще й захворіла. Я подаю на розлучення! — Чоловік голосно грюкнув дверима, навіть не підозрюючи, як сильно прорахувався
  • – Але ти ж не хочеш жити зі мною? Я навіть тепер не знаю, як вчинити. Може, ще раз спробуєш напроситися до тата
  • – Будь ласка, Сили Небесні, допоможіть Барсіку, якщо він ще тут! А якщо він на веселці, – нехай йому там буде легко та радісно! – Молилася Ольга
  • Цілий тиждень Родіон із Катею засмагали, гуляли, висипалися. Бабуся надала молодятам окрему кімнату. Готувала їм смачну їжу. Ніяких вишуканих страв. Ніякого м’яса по-французьки. Родіон не терпів це м’ясо, яке з таким урочистим виглядом подавала теща. Все просто і смачно. – Бабусю, ти нас розкормила своїми борщами, окрошками, котлетами, компотами, млинцями, пиріжками. Ми скоро в двері не вліземо, не треба стільки готувати, – бурчала Катя.
  • — Тепер ти заживеш! Знайдеш собі гідну пару. Дівчину з нашого кола, освічену, з приданим. А ця… нехай дякує, що п’ять років прожила в розкоші
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes