Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 8

Автор: Viktor

10 xв тoмy! Тe, щo зpoбuв ГAЛКІН для yкpaїнцiв пpocтo ВPAЖAЄ…

10 xв тoмy! Тe, щo зpoбuв ГAЛКІН для yкpaїнцiв пpocтo ВPAЖAЄ…

Viktor
25 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до 10 xв тoмy! Тe, щo зpoбuв ГAЛКІН для yкpaїнцiв пpocтo ВPAЖAЄ…

Російський гуморист Максим Галкін, який після початку повномасштабного вторгнення РФ активно підтримує Україну, опублікував великий пост в Instagram, у якому критично…

Мене звати Галина, у мене є син, однак хто його батько, окрім мене, ніхто не знає. Це те, що ніяк не дає мені спокою усе життя. Зізнатися чи далі мовчати?

Мене звати Галина, у мене є син, однак хто його батько, окрім мене, ніхто не знає. Це те, що ніяк не дає мені спокою усе життя. Зізнатися чи далі мовчати?

Viktor
25 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мене звати Галина, у мене є син, однак хто його батько, окрім мене, ніхто не знає. Це те, що ніяк не дає мені спокою усе життя. Зізнатися чи далі мовчати?

Мене звати Галина, у мене є син, однак хто його батько, окрім мене, ніхто не знає. Це те, що ніяк…

Одного холодного зимового ранку я йшов майже порожньою вулицею. Раптом щось темне впало на сніг — і в мені ніби зупинилося серце.

Одного холодного зимового ранку я йшов майже порожньою вулицею. Раптом щось темне впало на сніг — і в мені ніби зупинилося серце.

Viktor
25 Січня, 202625 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Одного холодного зимового ранку я йшов майже порожньою вулицею. Раптом щось темне впало на сніг — і в мені ніби зупинилося серце.

Того холодного зимового ранку я йшов майже порожньою вулицею. Раптом щось темне впало на сніг — і в мені ніби…

– Ви сюди онука ходите няньчити чи нас обжирати? Вам тут не ресторан, годі пхатися до холодильника постійно! – нарікала невістка так, що всі сусіди чули

– Ви сюди онука ходите няньчити чи нас обжирати? Вам тут не ресторан, годі пхатися до холодильника постійно! – нарікала невістка так, що всі сусіди чули

Viktor
25 Січня, 202625 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ви сюди онука ходите няньчити чи нас обжирати? Вам тут не ресторан, годі пхатися до холодильника постійно! – нарікала невістка так, що всі сусіди чули

Місяць тому невістці дуже закортіло, аби я бавила онука замість неї: – Я обійшла 3 садки, в жодній групі нема…

— А у нас що, грошей багато? — Олена сіла навпроти чоловіка, нахилилася вперед. — Чи ти забув, що Вірі потрібні нове взуття для танців? Що комунальні платежі зросли в півтора рази? Андрій знав ці цифри напам’ять. Щомісяця сімейний бюджет тріщав по швах, але якось вдавалося зводити кінці з кінцями.

— А у нас що, грошей багато? — Олена сіла навпроти чоловіка, нахилилася вперед. — Чи ти забув, що Вірі потрібні нове взуття для танців? Що комунальні платежі зросли в півтора рази? Андрій знав ці цифри напам’ять. Щомісяця сімейний бюджет тріщав по швах, але якось вдавалося зводити кінці з кінцями.

Viktor
25 Січня, 202625 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — А у нас що, грошей багато? — Олена сіла навпроти чоловіка, нахилилася вперед. — Чи ти забув, що Вірі потрібні нове взуття для танців? Що комунальні платежі зросли в півтора рази? Андрій знав ці цифри напам’ять. Щомісяця сімейний бюджет тріщав по швах, але якось вдавалося зводити кінці з кінцями.

— Навіщо ти це купив? — Олена стояла посеред вітальні, засунувши руки в боки, і дивилася на коробку, яку наче…

– Скільки я з нею сварилася, скільки вчила, нічого не допомогло. Ось і двоє чоловіків від неї втекли. Я б і сама все зробила та не бачу. Вчора спробувала… та що розповідати, ти сама все бачиш. А ти чого прийшла? Давно не була.

– Скільки я з нею сварилася, скільки вчила, нічого не допомогло. Ось і двоє чоловіків від неї втекли. Я б і сама все зробила та не бачу. Вчора спробувала… та що розповідати, ти сама все бачиш. А ти чого прийшла? Давно не була.

Viktor
25 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Скільки я з нею сварилася, скільки вчила, нічого не допомогло. Ось і двоє чоловіків від неї втекли. Я б і сама все зробила та не бачу. Вчора спробувала… та що розповідати, ти сама все бачиш. А ти чого прийшла? Давно не була.

Оля стояла на порозі квартири бабусі та думала, що їй робити. Начебто й шляху назад немає і … Квартира була…

Синку, у нас сюрприз. Ми з батьком купили будиночок у вашому місті.

Синку, у нас сюрприз. Ми з батьком купили будиночок у вашому місті.

Viktor
25 Січня, 202625 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Синку, у нас сюрприз. Ми з батьком купили будиночок у вашому місті.

— Синку, у нас сюрприз. Ми з батьком купили будиночок у вашому місті. Продали бабусин будинок, додали грошей і ось…

— Ні копійки на екскурсії! Сиди в готелі! — заявив чоловік, замикаючи гроші в сейфі. Але він не знав, що моя відповідь уже лежить на кредитній картці.

— Ні копійки на екскурсії! Сиди в готелі! — заявив чоловік, замикаючи гроші в сейфі. Але він не знав, що моя відповідь уже лежить на кредитній картці.

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Ні копійки на екскурсії! Сиди в готелі! — заявив чоловік, замикаючи гроші в сейфі. Але він не знав, що моя відповідь уже лежить на кредитній картці.

Сьогодні я розповім вам історію про жадібність. Не ту, коли шкода копійки, а ту, яка випалює душу і перетворює близьку…

– А ти моїх грошей не рахуй! У нас вдома завжди варення та компоти на зиму варили. Це зараз з’явилися ваші новомодні рецепти. Але я якось сама розберуся, що мені зі своїх ягід робити, – відповіла Валентина Іванівна. – Вибачте. Ви, звичайно, маєте рацію, – сказала Віка і пішла до машини, де на неї вже чекав чоловік.

– А ти моїх грошей не рахуй! У нас вдома завжди варення та компоти на зиму варили. Це зараз з’явилися ваші новомодні рецепти. Але я якось сама розберуся, що мені зі своїх ягід робити, – відповіла Валентина Іванівна. – Вибачте. Ви, звичайно, маєте рацію, – сказала Віка і пішла до машини, де на неї вже чекав чоловік.

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти моїх грошей не рахуй! У нас вдома завжди варення та компоти на зиму варили. Це зараз з’явилися ваші новомодні рецепти. Але я якось сама розберуся, що мені зі своїх ягід робити, – відповіла Валентина Іванівна. – Вибачте. Ви, звичайно, маєте рацію, – сказала Віка і пішла до машини, де на неї вже чекав чоловік.

– Віка, мама давно на дачу кликала, може, поїдемо в неділю? – Запитав у дружини Анатолій. – Давай. Провітримося, на…

– Оксано, якось це все… Не по-людськи чи що. Мати нам завжди варення, соління приносила, онукам – гостинці. І все робила від душі, а ми її в будинок для людей похилого віку… – Миколо, думаєш у мене душа на місці? Ми не маємо виходу. – Думала хату її продати. Адже мама її на мене переписала. Так, хто її купить. Та й скільки заплатять за цю розвалюху?

– Оксано, якось це все… Не по-людськи чи що. Мати нам завжди варення, соління приносила, онукам – гостинці. І все робила від душі, а ми її в будинок для людей похилого віку… – Миколо, думаєш у мене душа на місці? Ми не маємо виходу. – Думала хату її продати. Адже мама її на мене переписала. Так, хто її купить. Та й скільки заплатять за цю розвалюху?

Viktor
24 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Оксано, якось це все… Не по-людськи чи що. Мати нам завжди варення, соління приносила, онукам – гостинці. І все робила від душі, а ми її в будинок для людей похилого віку… – Миколо, думаєш у мене душа на місці? Ми не маємо виходу. – Думала хату її продати. Адже мама її на мене переписала. Так, хто її купить. Та й скільки заплатять за цю розвалюху?

– Миколо, сідай! Треба терміново поговорити! – жінка сіла за стіл, на її обличчі було видно рішучість. Чоловік сів поруч….

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • Братику! Ну ти даєш, який палац відгрохав! А можна в тебе пару днів пожити? У відрядженні недалеко, а в готелі гроші віддавати шкода
  • Минув рік. Настя і Богдан більше не вигадували казок про ремонт. Якщо телефонував хтось із тих, хто хотів просто пожити на дурняк, Настя спокійно відповідала: — Вибачте, ми цього року приймаємо гостей тільки за попередньою домовленістю і на платній основі, бо витрати дуже зросли. Більшість відсіювалася сама собою. На диво, Олена та Люда більше не дзвонили — мабуть, образа була сильнішою за бажання безкоштовного моря. Мама Насті спочатку трохи побурчала, але побачивши, що донька стала спокійнішою і щасливішою, теж заспокоїлася. А в серпні до них знову приїхав Сашко. Цього разу сам. Він підпрацював на канікулах, зібрав трохи грошей і привіз Насті величезний букет її улюблених лілій та купу делікатесів для Богдана. — Я просто хотів подякувати, — сказав він, ніяковіючи. — Те літо врятувало мої стосунки з батьками. Я зрозумів, як це — коли тебе поважають, і як важливо поважати інших
  • — Сьогодні п’ятниця, де твоя зарплата?! — незадоволено запитав чоловік у Зої, зайшовши до кухні. — Мені вона потрібна. Жінка завмерла біля плити, де помішувала овочеве рагу і готувала млинці. Дерев’яна ложка застигла в її руці, а погляд втупився в киплячу суміш перців і баклажанів. Третій місяць поспіль Данило задавав їй одне й те саме питання.
  • – Мені захотілося чогось іншого, а ми з тобою багато років прожили і кохання пішло, залишилася звичка. Так що Іринко прощавай, іду я. Дітям я сам поясню, думаю, що вони зрозуміють мене, а якщо ні, то не знаю… Хай як хочуть. Жінка не повірила своїм вухам. Але Вадим таки пішов…
  • — Що, подобається дивитися, як діти плачуть? — дорікнула Кірі якась жінка в норковій шубці, — сама, мабуть, жере в три горла, а дітям якісь копійки на льодяник шкодуєш? — Ось він, приклад сучасної матусі! Зовсім безсердечні, — підтримала даму інша презентабельно одягнена покупниця, — вони для себе живуть!
  • – Я ж так і не робив подарунків своїй Валі. Все ніколи було. Та й пустощами це вважав. А ти дивися, Сергій готовий жити надголодь, аби радість доставити дружині. – Отже, і справді любить. А я сам люблю Валю? До весілля, здавалося, любив. А потім якось усе стерлося. Жили, як живемо. Згадати нічого. Одна метушня. Ех, життя-буття!
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes