Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 60

Автор: Viktor

В один момент я стала чужою у власному шлюбі, а свекруха – головною жінкою в нашій сім’ї

В один момент я стала чужою у власному шлюбі, а свекруха – головною жінкою в нашій сім’ї

Viktor
28 Грудня, 202528 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до В один момент я стала чужою у власному шлюбі, а свекруха – головною жінкою в нашій сім’ї

Ми з чоловіком добре жили. У нас своя квартира, автівка, обоє з хорошими зарплатами. Я працюю, не сиджу в нього…

Першого тижня Дмитро перебував в ейфорії. Антоніна спостерігала за ним із відстороненою цікавістю дослідника, який вивчає поведінку лабораторної миші. Чоловік приносив їжу з кафе та ресторанів. Замовляв піцу. Ходив із колегами на бізнес-ланчі. Гордо демонстрував їй чеки. – Сам собі господар, – примовляв він, витираючи жирні пальці після чергової коробки ролів. – Ніхто не контролює, не вказує.

Першого тижня Дмитро перебував в ейфорії. Антоніна спостерігала за ним із відстороненою цікавістю дослідника, який вивчає поведінку лабораторної миші. Чоловік приносив їжу з кафе та ресторанів. Замовляв піцу. Ходив із колегами на бізнес-ланчі. Гордо демонстрував їй чеки. – Сам собі господар, – примовляв він, витираючи жирні пальці після чергової коробки ролів. – Ніхто не контролює, не вказує.

Viktor
28 Грудня, 202528 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Першого тижня Дмитро перебував в ейфорії. Антоніна спостерігала за ним із відстороненою цікавістю дослідника, який вивчає поведінку лабораторної миші. Чоловік приносив їжу з кафе та ресторанів. Замовляв піцу. Ходив із колегами на бізнес-ланчі. Гордо демонстрував їй чеки. – Сам собі господар, – примовляв він, витираючи жирні пальці після чергової коробки ролів. – Ніхто не контролює, не вказує.

– А мене підвищили! – Дмитро жбурнув портфель на диван з виглядом людини, що тільки-но підкорила Еверест. – Тепер я…

– Треба попереджати, я нічого не готувала! Ви знаєте, скільки це коштує – приймати гостей?! – кричала свекруха

– Треба попереджати, я нічого не готувала! Ви знаєте, скільки це коштує – приймати гостей?! – кричала свекруха

Viktor
28 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Треба попереджати, я нічого не готувала! Ви знаєте, скільки це коштує – приймати гостей?! – кричала свекруха

Я невістка: звичайна, працююча, без корони на голові. Ми з чоловіком живемо у власній квартирі в місті, яку самі тягнемо…

Я вийшла заміж за принца, та минуло кілька років і йому в голову прийшла шалена ідея

Я вийшла заміж за принца, та минуло кілька років і йому в голову прийшла шалена ідея

Viktor
28 Грудня, 202528 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Я вийшла заміж за принца, та минуло кілька років і йому в голову прийшла шалена ідея

Я не могла натішитись, що зустріла такого чоловіка, як Андрій. У свої 32 роки він вже був впливовою людиною. Мав…

Вадим подав позов проти колишньої дружини, а все через мій будинок

Вадим подав позов проти колишньої дружини, а все через мій будинок

Viktor
28 Грудня, 202528 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Вадим подав позов проти колишньої дружини, а все через мій будинок

Ми з чоловіком усе життя гарували. По цеглині, по копійці збудували великий дім – двоповерховий, просторий, щоб було місце і…

– Люся ходила і лише підтверджувала міркування Васі. Підтверджувала, погоджувалась, а про себе міркувала. Вирішив – купуй. Хочеш дорогого – не відмовляй собі ні в чому. Подарунки – твоя рідня. Олень – сам ти олень. Черги до каси були великі. Вася знайшов, як йому здалося, найвдалішу позицію. П’ятеро людей, і візки у всіх особливо повні.

– Люся ходила і лише підтверджувала міркування Васі. Підтверджувала, погоджувалась, а про себе міркувала. Вирішив – купуй. Хочеш дорогого – не відмовляй собі ні в чому. Подарунки – твоя рідня. Олень – сам ти олень. Черги до каси були великі. Вася знайшов, як йому здалося, найвдалішу позицію. П’ятеро людей, і візки у всіх особливо повні.

Viktor
28 Грудня, 202528 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Люся ходила і лише підтверджувала міркування Васі. Підтверджувала, погоджувалась, а про себе міркувала. Вирішив – купуй. Хочеш дорогого – не відмовляй собі ні в чому. Подарунки – твоя рідня. Олень – сам ти олень. Черги до каси були великі. Вася знайшов, як йому здалося, найвдалішу позицію. П’ятеро людей, і візки у всіх особливо повні.

Васю, у мене грошей на карті мало. Перекажи п’ять тисяч, будь ласка. – Я? Гарна справа. Гості твої, день народження…

– Та хто ти така, щоб до мене йти?– Онучечко… яка ти гарна стала, доросла! …Чого ж ти стоїш, як вкопана?…Ходи, обійми бабусю! – щебетала свекруха через 17 років після свого ганебного вчинку два дні назад…

– Та хто ти така, щоб до мене йти?– Онучечко… яка ти гарна стала, доросла! …Чого ж ти стоїш, як вкопана?…Ходи, обійми бабусю! – щебетала свекруха через 17 років після свого ганебного вчинку два дні назад…

Viktor
28 Грудня, 202528 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Та хто ти така, щоб до мене йти?– Онучечко… яка ти гарна стала, доросла! …Чого ж ти стоїш, як вкопана?…Ходи, обійми бабусю! – щебетала свекруха через 17 років після свого ганебного вчинку два дні назад…

У 20 років я стала вдовою — моє сімейне щастя зруйнувала страшна автокатастрофа. В один момент я лишилась без чоловіка…

— Ключів немає біля воріт! Замки інші! Ми стали стукати, а там… там якийсь мужик вийшов у двір! Сивий такий! І величезний пес там у дворі! Він каже, що це його будинок! Олена, він якийсь дивний! Викликай поліцію, ми боїмося заходити у двір самі! — Він не дивний, Іра, — сказала я, дивлячись на своє відображення в темному вікні. — А який же тоді?! Хто це?! Чому він не пускає нас в наш будинок?! — Тому що це більше не “наш” будинок. 

— Ключів немає біля воріт! Замки інші! Ми стали стукати, а там… там якийсь мужик вийшов у двір! Сивий такий! І величезний пес там у дворі! Він каже, що це його будинок! Олена, він якийсь дивний! Викликай поліцію, ми боїмося заходити у двір самі! — Він не дивний, Іра, — сказала я, дивлячись на своє відображення в темному вікні. — А який же тоді?! Хто це?! Чому він не пускає нас в наш будинок?! — Тому що це більше не “наш” будинок. 

Viktor
28 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до — Ключів немає біля воріт! Замки інші! Ми стали стукати, а там… там якийсь мужик вийшов у двір! Сивий такий! І величезний пес там у дворі! Він каже, що це його будинок! Олена, він якийсь дивний! Викликай поліцію, ми боїмося заходити у двір самі! — Він не дивний, Іра, — сказала я, дивлячись на своє відображення в темному вікні. — А який же тоді?! Хто це?! Чому він не пускає нас в наш будинок?! — Тому що це більше не “наш” будинок. 

— Олено, чому ти не береш трубку? Ми вже на об’їзну виїхали! Залишилася десь годинка, тому став чайник! — голос…

— Не плач, мамо… Нехай іде. Нам буде краще без нього

— Не плач, мамо… Нехай іде. Нам буде краще без нього

Viktor
28 Грудня, 202528 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до — Не плач, мамо… Нехай іде. Нам буде краще без нього

Наталя йшла з магазину, несучи в руках повний пакет з продуктами. Чоловік в цей час спав вдома в нетверезому стані….

Вчинок дружини, після якого я не міг спати, нічого не їв і загнав себе в яму, з якої, думав, не виберусь

Вчинок дружини, після якого я не міг спати, нічого не їв і загнав себе в яму, з якої, думав, не виберусь

Viktor
28 Грудня, 202528 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Вчинок дружини, після якого я не міг спати, нічого не їв і загнав себе в яму, з якої, думав, не виберусь

Жонатий з Ларисою я вже понад 20 років. Мали двійко синів, які вже давно дорослі. Виросли, як на дріжджах. Одному…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • – Татусю, я так скучив! Мама мені набридла, коли ти прийдеш?
  • Ось, тримайте, — пані Наталя простягнула Марії воду. — Вибачте за таку поведінку вашого чоловіка. На жаль, великі статки часто витягують із людей найгірше. — Дякую, — Марія зробила кілька ковтків. — Я просто досі не можу усвідомити все це. Тітка Софія була такою… непублічною. — Вона була дуже передбачливою жінкою, — нотаріус дістала з папки невеликий конверт. — Це вона просила передати вам особисто. Прочитайте, коли будете наодинці. Марія вийшла з будівлі. Місто жило своїм життям: хтось поспішав на роботу, хтось гуляв із кавою. Вона сіла на лавку в сквері, де не було багато людей, і тремтячими руками розірвала конверт. Усередині був лист, написаний знайомим каліграфічним почерком
  • – Та що ти? Я пам’ятаю, як вона гостювала у нас тиждень п’ять років тому. Те не так поставив, це не так поклав. – Слово, а чого ти кран не полагодиш? – Слово, а чого ти так голосно дивишся телевізор? – Досить! Наївся! – Слава, це жорстоко. Вона ж людина, твоя теща та моя мама. Ви ж нормально спілкувалися!
  • У Італії я познайомилася з Алехандро. Він удівець, має доньку. Анджела одразу почала називати мене мамою. А от мої сини, коли дізналися про чоловіка, то такий скандал влаштували. Тепер боюся на Великдень додому повертатися.
  • У 45 вдруге вийшла заміж. Щиро сподівалася, що Степан хороший чоловік та все у нас буде добре. Однак, вже через декілька днів знову глибоко розчарувалася. Невже в Україні нема нормальних чоловіків? Чи то я якась не така?
  • Завів коханку, бо втомився від дружини. Ну втомив цей побут, чесно! А те, як виглядала жінка – то взагалі жах. Вів подвійне життя майже 5 років. А зараз зрозумів, що жодна з них не вартувала і мізинчика! Чому жінки зараз такі… ну культурних слів не можу підібрати!
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes