Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 57

Автор: Viktor

– Софійко, ну нащо? ..В мене он пенсія скоро буде. ..Коли мені було 4, мама втекла в Іспанію на пошуки нового чоловіка… А тиждень тому вирішила сьогодні вечоромвідновити спілкування!

– Софійко, ну нащо? ..В мене он пенсія скоро буде. ..Коли мені було 4, мама втекла в Іспанію на пошуки нового чоловіка… А тиждень тому вирішила сьогодні вечоромвідновити спілкування!

Viktor
30 Грудня, 202530 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Софійко, ну нащо? ..В мене он пенсія скоро буде. ..Коли мені було 4, мама втекла в Іспанію на пошуки нового чоловіка… А тиждень тому вирішила сьогодні вечоромвідновити спілкування!

Так склалося життя, що свою маму я не бачила роками. Коли я ще була мала, то тато і бабуся говорили,…

– Доню, ти пошкодуєш! ..Діти – то щастя, – Мамо,… у нас на тебе часу нема, зрозумій! – Ці слова, наче лезо врізалися мені в серце… Ніколи не думала, сьогодні вечоромщо почую таке від дітей…

– Доню, ти пошкодуєш! ..Діти – то щастя, – Мамо,… у нас на тебе часу нема, зрозумій! – Ці слова, наче лезо врізалися мені в серце… Ніколи не думала, сьогодні вечоромщо почую таке від дітей…

Viktor
30 Грудня, 202530 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Доню, ти пошкодуєш! ..Діти – то щастя, – Мамо,… у нас на тебе часу нема, зрозумій! – Ці слова, наче лезо врізалися мені в серце… Ніколи не думала, сьогодні вечоромщо почую таке від дітей…

Я сама з багатодітної родини, мабуть, тому змалку казала, що не хочу багато дітей. А мама тоді все переконувала: –…

– Ах ось значить як, женете? Ну що ж, я піду! Потім лікті будете кусати та назад кликати, а я не прийду! – Це навряд чи, – тихо сказала дружина

– Ах ось значить як, женете? Ну що ж, я піду! Потім лікті будете кусати та назад кликати, а я не прийду! – Це навряд чи, – тихо сказала дружина

Viktor
30 Грудня, 202530 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Ах ось значить як, женете? Ну що ж, я піду! Потім лікті будете кусати та назад кликати, а я не прийду! – Це навряд чи, – тихо сказала дружина

– Ах ось значить як, женете? Ну що ж, я піду! Потім лікті будете кусати та назад кликати, а я…

— Там все складно. – Туманно відповів Слава. – Вона ж і справді дуже любила того, першого, а він її зрадив з однією з подруг. Кохання з серця не так легко викинути, навіть якщо ти вже заміжня за іншим. Так і з нею сталося, мабуть. — Та не виправдовую її, але зрозуміти можу. Ніхто не застрахований від таких почуттів, коли ти сам собі не господар. – Задумливо відповів їй чоловік.

— Там все складно. – Туманно відповів Слава. – Вона ж і справді дуже любила того, першого, а він її зрадив з однією з подруг. Кохання з серця не так легко викинути, навіть якщо ти вже заміжня за іншим. Так і з нею сталося, мабуть. — Та не виправдовую її, але зрозуміти можу. Ніхто не застрахований від таких почуттів, коли ти сам собі не господар. – Задумливо відповів їй чоловік.

Viktor
29 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до — Там все складно. – Туманно відповів Слава. – Вона ж і справді дуже любила того, першого, а він її зрадив з однією з подруг. Кохання з серця не так легко викинути, навіть якщо ти вже заміжня за іншим. Так і з нею сталося, мабуть. — Та не виправдовую її, але зрозуміти можу. Ніхто не застрахований від таких почуттів, коли ти сам собі не господар. – Задумливо відповів їй чоловік.

— А де гроші за нашу машину, яку ти продав днями? – Запитала жінка. — Грошей немає, я її подарував….

– Ну і хамка в тебе виросла, Оксано! – Вибухнула тітка. – Ходімо, ні крихти в цьому будинку більше не візьму! Ще отруять, чого доброго…

– Ну і хамка в тебе виросла, Оксано! – Вибухнула тітка. – Ходімо, ні крихти в цьому будинку більше не візьму! Ще отруять, чого доброго…

Viktor
29 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Ну і хамка в тебе виросла, Оксано! – Вибухнула тітка. – Ходімо, ні крихти в цьому будинку більше не візьму! Ще отруять, чого доброго…

– Ну хороми, і справді хороми! – захоплено обводили поглядом будинок мати з тіткою. – Ось тут правда люстру поміняти…

Пустиш? – Запитала мати, не привітавшись.

Пустиш? – Запитала мати, не привітавшись.

Viktor
29 Грудня, 202529 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Пустиш? – Запитала мати, не привітавшись.

– Пустиш? – Запитала мати, не привітавшись. – Ні, – сказала Тамара. – Я на роботу йду, а більше вдома…

— Мені онука шкода! Очі дитині зіпсувала, бідний хлопчик в окулярах ходить! Я сама ним займатимуся, до школи підготую. — Я не переїду сюди, — відрізала Ганна. — І Артем ходитиме в садок. Мені не потрібна ваша квартира, у мене є власна! — Мама права, ти всіх провокуєш! Це через тебе в неї знову напад!

— Мені онука шкода! Очі дитині зіпсувала, бідний хлопчик в окулярах ходить! Я сама ним займатимуся, до школи підготую. — Я не переїду сюди, — відрізала Ганна. — І Артем ходитиме в садок. Мені не потрібна ваша квартира, у мене є власна! — Мама права, ти всіх провокуєш! Це через тебе в неї знову напад!

Viktor
29 Грудня, 202529 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до — Мені онука шкода! Очі дитині зіпсувала, бідний хлопчик в окулярах ходить! Я сама ним займатимуся, до школи підготую. — Я не переїду сюди, — відрізала Ганна. — І Артем ходитиме в садок. Мені не потрібна ваша квартира, у мене є власна! — Мама права, ти всіх провокуєш! Це через тебе в неї знову напад!

— На Новий рік ми їдемо до мами, і крапка! Саме після розмови з тобою вона так розхвилювалася, що довелося…

— А мені особливо й розповідати про себе нічого. Звичайна біографія ботаніка в школі, інституті. А тепер робота… Досі холостяк. Друзі вважають мене нетовариським. А ось тут з Вами… мені так легко. Сам собі дивуюся. Обидва замовкли. Їм стало сумно від того, що швидкий поїзд скорочує години їх випадкового і щасливого спілкування.

— А мені особливо й розповідати про себе нічого. Звичайна біографія ботаніка в школі, інституті. А тепер робота… Досі холостяк. Друзі вважають мене нетовариським. А ось тут з Вами… мені так легко. Сам собі дивуюся. Обидва замовкли. Їм стало сумно від того, що швидкий поїзд скорочує години їх випадкового і щасливого спілкування.

Viktor
29 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до — А мені особливо й розповідати про себе нічого. Звичайна біографія ботаніка в школі, інституті. А тепер робота… Досі холостяк. Друзі вважають мене нетовариським. А ось тут з Вами… мені так легко. Сам собі дивуюся. Обидва замовкли. Їм стало сумно від того, що швидкий поїзд скорочує години їх випадкового і щасливого спілкування.

Вагон заповнювався пасажирами. Іра пройшла до свого купе. Там уже сиділи бабуся зі стареньким і молодий чоловік. Іра присіла на…

Повертаючись від дочки, Алла зайшла по дорозі в супермаркет за продуктами.

Повертаючись від дочки, Алла зайшла по дорозі в супермаркет за продуктами.

Viktor
29 Грудня, 202529 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Повертаючись від дочки, Алла зайшла по дорозі в супермаркет за продуктами.

Повертаючись від дочки, Алла зайшла по дорозі в супермаркет за продуктами. Вона йшла до переходу, коли побачила Анну, постарілу і…

“Сьогодні ви цілеспрямовано приперлися, прекрасно знаючи, що у мене день народження і навмисно його зіпсували. Я більше не буду сидіти з цими дітьми і не хочу бачити вас в моєму домі. Все зрозуміло?

“Сьогодні ви цілеспрямовано приперлися, прекрасно знаючи, що у мене день народження і навмисно його зіпсували. Я більше не буду сидіти з цими дітьми і не хочу бачити вас в моєму домі. Все зрозуміло?

Viktor
29 Грудня, 202529 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до “Сьогодні ви цілеспрямовано приперлися, прекрасно знаючи, що у мене день народження і навмисно його зіпсували. Я більше не буду сидіти з цими дітьми і не хочу бачити вас в моєму домі. Все зрозуміло?

Кілька років тому, коли ми тільки купили цей будинок, мама і сестра чоловіка систематично занадилися до нас приїжджати у вихідні….

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • – Татусю, я так скучив! Мама мені набридла, коли ти прийдеш?
  • Ось, тримайте, — пані Наталя простягнула Марії воду. — Вибачте за таку поведінку вашого чоловіка. На жаль, великі статки часто витягують із людей найгірше. — Дякую, — Марія зробила кілька ковтків. — Я просто досі не можу усвідомити все це. Тітка Софія була такою… непублічною. — Вона була дуже передбачливою жінкою, — нотаріус дістала з папки невеликий конверт. — Це вона просила передати вам особисто. Прочитайте, коли будете наодинці. Марія вийшла з будівлі. Місто жило своїм життям: хтось поспішав на роботу, хтось гуляв із кавою. Вона сіла на лавку в сквері, де не було багато людей, і тремтячими руками розірвала конверт. Усередині був лист, написаний знайомим каліграфічним почерком
  • – Та що ти? Я пам’ятаю, як вона гостювала у нас тиждень п’ять років тому. Те не так поставив, це не так поклав. – Слово, а чого ти кран не полагодиш? – Слово, а чого ти так голосно дивишся телевізор? – Досить! Наївся! – Слава, це жорстоко. Вона ж людина, твоя теща та моя мама. Ви ж нормально спілкувалися!
  • У Італії я познайомилася з Алехандро. Він удівець, має доньку. Анджела одразу почала називати мене мамою. А от мої сини, коли дізналися про чоловіка, то такий скандал влаштували. Тепер боюся на Великдень додому повертатися.
  • У 45 вдруге вийшла заміж. Щиро сподівалася, що Степан хороший чоловік та все у нас буде добре. Однак, вже через декілька днів знову глибоко розчарувалася. Невже в Україні нема нормальних чоловіків? Чи то я якась не така?
  • Завів коханку, бо втомився від дружини. Ну втомив цей побут, чесно! А те, як виглядала жінка – то взагалі жах. Вів подвійне життя майже 5 років. А зараз зрозумів, що жодна з них не вартувала і мізинчика! Чому жінки зараз такі… ну культурних слів не можу підібрати!
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes