Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 56

Автор: Viktor

— О! Поскакав наш Коник! Значить, і нам на зміну пора! Господи, це ж треба природі так дитя образити! І навіщо вона його тільки залишила? Про те, що думають про неї та її сина сусіди, Катя, звісно, знала. Але лаятися вона не любила і вважала, що якщо вже людині Бог серця і душі не дав, то поводитися «по-людськи» її все одно не змусиш. А тому, годі й час витрачати на те, щоб зрозуміти, чому люди бувають такими. Краще витратити його на щось корисне. Наприклад, привести до ладу своє житло або посадити ще одну троянду біля свого ґанку

— О! Поскакав наш Коник! Значить, і нам на зміну пора! Господи, це ж треба природі так дитя образити! І навіщо вона його тільки залишила? Про те, що думають про неї та її сина сусіди, Катя, звісно, знала. Але лаятися вона не любила і вважала, що якщо вже людині Бог серця і душі не дав, то поводитися «по-людськи» її все одно не змусиш. А тому, годі й час витрачати на те, щоб зрозуміти, чому люди бувають такими. Краще витратити його на щось корисне. Наприклад, привести до ладу своє житло або посадити ще одну троянду біля свого ґанку

Viktor
20 Березня, 202620 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — О! Поскакав наш Коник! Значить, і нам на зміну пора! Господи, це ж треба природі так дитя образити! І навіщо вона його тільки залишила? Про те, що думають про неї та її сина сусіди, Катя, звісно, знала. Але лаятися вона не любила і вважала, що якщо вже людині Бог серця і душі не дав, то поводитися «по-людськи» її все одно не змусиш. А тому, годі й час витрачати на те, щоб зрозуміти, чому люди бувають такими. Краще витратити його на щось корисне. Наприклад, привести до ладу своє житло або посадити ще одну троянду біля свого ґанку

— Іди, іди звідси! Нема чого тобі тут! – Клавдія Матвіївна поставила на стіл під розлогою яблунею велике блюдо з…

Кішка щоночі будила свою власницю і змушувала її спати на дивані. Вона жаліалась на безсоння, поки одного разу довелося пройшла обстеження…З того дня вона все зрозуміла…

Кішка щоночі будила свою власницю і змушувала її спати на дивані. Вона жаліалась на безсоння, поки одного разу довелося пройшла обстеження…З того дня вона все зрозуміла…

Viktor
20 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Кішка щоночі будила свою власницю і змушувала її спати на дивані. Вона жаліалась на безсоння, поки одного разу довелося пройшла обстеження…З того дня вона все зрозуміла…

Кішка щоночі будила свою власницю і змушувала її спати на дивані. Вона скаржилася на безсоння, поки одного разу не пройшла…

Ігор з Оксаною обирали місце, щоб їм було зручно. Річка, ліс, школа, робота, щоби все було поруч. Знайшлася така ділянка і розпочалося будівництво. Плани трохи змінювалися у процесі роботи. До будинку додалося будівництво гаража для майбутньої машини, а також сарай. Сарай був побудований практично насамперед. Там вже жили кролики та курочки. Сім’я проводила на ділянці практично весь вільний час. А коли у хаті зробили опалення, вони переїхали. На місці зручніше все робити. Одразу влаштувалися працювати. Справи пішли швидше. Хоч і втомлювалися, але все для себе.

Ігор з Оксаною обирали місце, щоб їм було зручно. Річка, ліс, школа, робота, щоби все було поруч. Знайшлася така ділянка і розпочалося будівництво. Плани трохи змінювалися у процесі роботи. До будинку додалося будівництво гаража для майбутньої машини, а також сарай. Сарай був побудований практично насамперед. Там вже жили кролики та курочки. Сім’я проводила на ділянці практично весь вільний час. А коли у хаті зробили опалення, вони переїхали. На місці зручніше все робити. Одразу влаштувалися працювати. Справи пішли швидше. Хоч і втомлювалися, але все для себе.

Viktor
20 Березня, 202620 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ігор з Оксаною обирали місце, щоб їм було зручно. Річка, ліс, школа, робота, щоби все було поруч. Знайшлася така ділянка і розпочалося будівництво. Плани трохи змінювалися у процесі роботи. До будинку додалося будівництво гаража для майбутньої машини, а також сарай. Сарай був побудований практично насамперед. Там вже жили кролики та курочки. Сім’я проводила на ділянці практично весь вільний час. А коли у хаті зробили опалення, вони переїхали. На місці зручніше все робити. Одразу влаштувалися працювати. Справи пішли швидше. Хоч і втомлювалися, але все для себе.

Ігор з дружиною Оксаною закінчили будивати свій будинок, перевезли речі та переїхали. – Треба ж і новосілля відзначити! – сказав…

— Мамо, ти занадто багато їси! — безапеляційно заявив Славко. — Я?! — щиро здивувалася я, ледь не поперхнувшись чаєм. — Я багато їм? — Ну не я ж! От навіщо ти знову наш сир з’їла?! У Славковому голосі бриніло таке гидливе нерозуміння, ніби я не сир з’їла, а напрудила йому в капці

— Мамо, ти занадто багато їси! — безапеляційно заявив Славко. — Я?! — щиро здивувалася я, ледь не поперхнувшись чаєм. — Я багато їм? — Ну не я ж! От навіщо ти знову наш сир з’їла?! У Славковому голосі бриніло таке гидливе нерозуміння, ніби я не сир з’їла, а напрудила йому в капці

Viktor
20 Березня, 202620 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Мамо, ти занадто багато їси! — безапеляційно заявив Славко. — Я?! — щиро здивувалася я, ледь не поперхнувшись чаєм. — Я багато їм? — Ну не я ж! От навіщо ти знову наш сир з’їла?! У Славковому голосі бриніло таке гидливе нерозуміння, ніби я не сир з’їла, а напрудила йому в капці

— Мамо, ти занадто багато їси! — безапеляційно заявив Славко. — Я?! — щиро здивувалася я, ледь не поперхнувшись чаєм….

– Якщо ти не поїдеш на заробітки, я на старості тебе не доглядатиму! – Син не дає мені жити. Щодня скандали вдома

– Якщо ти не поїдеш на заробітки, я на старості тебе не доглядатиму! – Син не дає мені жити. Щодня скандали вдома

Viktor
20 Березня, 202620 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Якщо ти не поїдеш на заробітки, я на старості тебе не доглядатиму! – Син не дає мені жити. Щодня скандали вдома

Моє життя перетворилося на пекло, ніколи не думала, що матиму таке. Надзвичайно потребую допомоги, вашої поради.  Я живу зі своїм…

Пішла від чоловіка (37 років) до бізнесмена (45 років). Учора випадково зустріла колишнього — він на новому BMW, я стою на зупинці чекаю автобус

Пішла від чоловіка (37 років) до бізнесмена (45 років). Учора випадково зустріла колишнього — він на новому BMW, я стою на зупинці чекаю автобус

Viktor
20 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пішла від чоловіка (37 років) до бізнесмена (45 років). Учора випадково зустріла колишнього — він на новому BMW, я стою на зупинці чекаю автобус

Стою на автобусній зупинці, дивлюся на сіре небо, мрячить дощ. Вівторок, шоста вечора. Телефон повністю розряджений, парасольки немає, і я…

– Стривайте! – Вигукнула Оля і скривилася. – Я ще не все вам розповіла. Йому не можна мене кохати. У жодному разі не можна. І тому і ви маєте допомогти мені. Ви повинні відмовити його… Розумієте? – Ні… – пробурмотів здивовано Василь. – Чогось я не зрозумію, дівчино? Ви що, чимось серйозно хворієте? Що вас таку не можна любити. – Ну, чому одразу – хворію? – Оля зробила страждальне обличчя. – Не в цьому річ.

– Стривайте! – Вигукнула Оля і скривилася. – Я ще не все вам розповіла. Йому не можна мене кохати. У жодному разі не можна. І тому і ви маєте допомогти мені. Ви повинні відмовити його… Розумієте? – Ні… – пробурмотів здивовано Василь. – Чогось я не зрозумію, дівчино? Ви що, чимось серйозно хворієте? Що вас таку не можна любити. – Ну, чому одразу – хворію? – Оля зробила страждальне обличчя. – Не в цьому річ.

Viktor
20 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Стривайте! – Вигукнула Оля і скривилася. – Я ще не все вам розповіла. Йому не можна мене кохати. У жодному разі не можна. І тому і ви маєте допомогти мені. Ви повинні відмовити його… Розумієте? – Ні… – пробурмотів здивовано Василь. – Чогось я не зрозумію, дівчино? Ви що, чимось серйозно хворієте? Що вас таку не можна любити. – Ну, чому одразу – хворію? – Оля зробила страждальне обличчя. – Не в цьому річ.

-Вітаю, ви мама Семена? – Жінка, що стояла перед дверима наче заклякла. – Здрастуйте, – насторожено відповіла гості Тетяна. –…

Коли світ навколо руйнується, єдина річ, яка тримає їх на плаву — це тепло одне одного в тісній клітці переповненого притулку.

Коли світ навколо руйнується, єдина річ, яка тримає їх на плаву — це тепло одне одного в тісній клітці переповненого притулку.

Viktor
20 Березня, 202620 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Коли світ навколо руйнується, єдина річ, яка тримає їх на плаву — це тепло одне одного в тісній клітці переповненого притулку.

Сонце Дубаю колись здавалося ласкавим. Воно відбивалося у високих вікнах пентхауса, де на шовкових подушках спали вони. Майло, чорний лабрадор…

Він сказав: — Досить витрачати життя на дурниці. І за одну суботу зрізав у дворі все — півонії, чорнобривці, мальви, айстри. Коли я це побачила, в мені щось не просто заболіло. Щось обірвалося.

Він сказав: — Досить витрачати життя на дурниці. І за одну суботу зрізав у дворі все — півонії, чорнобривці, мальви, айстри. Коли я це побачила, в мені щось не просто заболіло. Щось обірвалося.

Viktor
20 Березня, 202620 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Він сказав: — Досить витрачати життя на дурниці. І за одну суботу зрізав у дворі все — півонії, чорнобривці, мальви, айстри. Коли я це побачила, в мені щось не просто заболіло. Щось обірвалося.

Коли я в суботу зранку приїхала на нашу дачу під Черкасами, повітря стояло густе, липке, ніби мед. Липень. Нерухомий жар….

— Сину, квартира ця не твоя, тож даруємо такий подарунок, щоб у разі чого ти просто закинув його на плече і пішов далі, — процідила сваха, застібаючи на шиї мого зятя масивний золотий ланцюг.

— Сину, квартира ця не твоя, тож даруємо такий подарунок, щоб у разі чого ти просто закинув його на плече і пішов далі, — процідила сваха, застібаючи на шиї мого зятя масивний золотий ланцюг.

Viktor
20 Березня, 202620 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Сину, квартира ця не твоя, тож даруємо такий подарунок, щоб у разі чого ти просто закинув його на плече і пішов далі, — процідила сваха, застібаючи на шиї мого зятя масивний золотий ланцюг.

— Сину, квартира ця не твоя, тож даруємо такий подарунок, щоб у разі чого ти просто закинув його на плече…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • Кохана, вибач, мама з сестрою Соломією вирішили заскочити до нас на чай. Я на важливій зустрічі, не зміг одразу попередити. Пригости їх чимось, будь ласка». Дарія глянула на годинник. Вечір робочого дня, час, коли найбільше хочеться простого людського спокою. Вона щойно прийшла з роботи, скинула незручне взуття і мріяла про теплу ванну та тиху вечерю. Завтра — відповідальний день у школі, де вона викладала біологію, потрібно було підготувати матеріали для відкритого уроку. — Даша! — це вже був дзвінкий голос Соломії, сестри чоловіка. — Ми знаємо, що ти вдома! Світло горить, і ми чули, як чайник закипів. Давай швидше, у нас новини! Дзвінок у двері пролунав знову. Не короткий «дзинь», а довгий, наполегливий сигнал, який наче свердлив простір квартири
  • Коли мені було шість, мого тата не стало. Відтоді мене виховувала— жінка, яку я згодом навчилася називати мамою. А через багато років я знайшла листа, який тато написав за день до того, як усе змінилося.
  • Двадцять два роки шлюбу. Виростили сина. Пережили його перехідний вік і її власні сорок років. А тепер, мабуть, починалися її справжні п’ятдесят.
  • — Ой, та що ви таке кажете! — заголосила свекруха. — Це ж онучок! Ви зараз так говорите, а як побачите те маля, як на руки візьмете — то одразу розтанете і по-іншому заспіваєте! Коли з’явився Кирилко, бабуся прийшла, вручила подарунок, із цікавістю зазирнула у візочок і спокійно відбула додому.
  • – Світлано, ти не ображайся, але я бабусину квартиру Наталці віддам, – сказала Ніна Петрівна. – Чому їй? Бо у тебе все добре складається, а у Наташі – все шкереберть. Хай уже в неї бодай квартира буде. Це якось урівноважить ситуацію, – пояснила мати
  • Степане! Що сталося? — Ольга відчула недобре. — У нас пожежа? Пограбування? Чому ти пакуєш валізи? Степан навіть не підняв очей. — Ні, Олю, спокійно. Просто обставини змінилися. Наша компанія, ну, та, на яку я працюю, вони вирішили повністю згорнути діяльність тут. Керівництво переносить офіс за кордон, і вони поставили умову: або я переїжджаю з ними зараз, або контракт розривають без виплат. Ольга розгублено сперлася на одвірок. — Почекай. Але ж криза в країні вже не перший рік. Чому вони вирішили тікати саме сьогодні? Чому ти не казав мені про це вранці? — Олю, не починай! — Степан нарешті випрямився, і вона побачила, що його руки злегка тремтять. — Звідки я знаю, що там у головах у топменеджерів? Мені прислали лист годину тому. Сказали: «Збирайся». — І коли ти маєш їхати? — голос жінки став тихим. — Завтра. О шостій ранку я маю бути на вокзалі. Квитки вже куплені фірмою, всі документи на виїзд фірма вже теж робить сама. Ольга примружилася. Щось у його словах звучало фальшиво. — Квитки вже куплені? Степане, ти хочеш сказати, що за годину тобі встигли прислати лист, ти встиг погодитися, а вони — забронювати й викупити квитки? Не бреши мені
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes