Ми звикли думати, що в кожній родині діти шанують батьків і знають, як з ними поводитися. Однак ця історія показує, що це далеко не так …

Вчора ввечері, повертаючись з роботи, я зустріла свою сусідку. Вона була дуже нервова, і я вирішила питати, що з нею сталося. Виявилося, що причина цього — її рідна мати.

Аня стала скаржитися і розповідати, як важко жити з матір’ю. Нібито вона їй заважає, пече торти і продає їх. А їй хочеться прийти додому і спокійно випити чашечку кави на кухні. До того ж мати постійно забирає онуків зі школи і дитячого садка.

Дочка каже, що присутність матері її бісить.

Крім того, Аня скаржилася на те, що мати «жере всю ковбасу», яку Аня купує. А ще її не влаштовувало те, що мати спить на дивані, і вранці вона не може дивитися телевізор.

Я запитала, чому вона не дала їй окрему кімнату, адже є порожня. Аня каже, що ліжко там нове, а вона його зламає… Мені стало дуже неприємно від такої розмови, і я вирішила піти. Але Аня тримала мене за руку, щоб до кінця розповісти всю історію.

Тоді я не змогла змовчати і сказала, що вона неправа. Звичайно, це не моя справа, що у них відбувається в родині, але те, що Аня розповіла — справжній абсурд.

Вона стала на мене кричати і сказала, щоб я не втручалася в її сімейні справи. Нормально? Сама мене тримає, не відпускає, сторонній людині скаржиться на рідну матір, а тепер так…

А у вас є такі сусіди, які розповідають вам про усе своє життя, хоч ви і не питаєте, а потім самі на вас кидаються, як тільки слово скажете?