В мене є сестра Наталя. Сім років вона прожила в щасливому шлюбі. Як згадаю яке в них з Антоном було весілля. Він її з РАЦСу на руках виносив. Кожен рік вони їздили на відпочинки, привозили мені сувеніри і розповідали як за кордоном класно. 

– Марино, на морі так класно! Ти обов’язково маєш поїхати. 

– Та в мене і закордонного паспорта немає. 

Сестра звісно пообіцяла, що зробимо, але після того чаювання успішно про те забула. Та і мені було вже не до того. В той момент познайомилась зі своїм чоловіком. Ми прозустрічались два роки перш ніж одружитись. Знаєте, у нас з Олексієм звісно був не такий шлюб, як у моєї сестри, але кохання здається в ньому навіть більше. 

А тепер уявіть моє здивування, коли Наталя заявилась на порозі моєї квартири вся в сльозах і з валізою.

– Наталю, що сталось? Ти чому плачеш? 

– Він мене покинув…

– Так, ходімо у квартиру, поговоримо за чашкою чаю.

Виявилось, що Антон їй зрадив і Наталя не змогла витерпіти такої ганьби, тому влаштувала йому скандал і пішла, гучно грюкнувши дверима. 

– Марин, можна я поживу поки в тебе? 

– Звісно, чого питаєш? Залишайся скільки потрібно. 

Я думала, що життя з рідною сестрою буде легким і невимушеним. Натомість Наталя побула золотою гостею тільки тиждень, а потім показала своє справжнє обличчя. Готую я не так, прибираю погано.

– Чого так пилу багато на поверхнях? В мене взагалі-то алергія. Могла б і прибрати.

– Ну то візьми і сама прибери! То ж в тебе алергія. 

– В мене манікюр. 

Словом ні прибирати, ні готувати Наталя не збирається, так ще й мені дорікає, що щось не так роблю. Це при тому, що живе сестра на повному нашому з Олексієм забезпеченні. Я маю встигати ходити на роботу, а потім ще й прийти і поприбирати і наготувати їсти на всю родину. Добре, хоч у Наталі дітей немає, а то і їх би треба було утримувати. 

Якось я повернулась з роботи раніше, ніж потрібно. Керівник відпустив нас всіх з нагоди його дня народження. То ж звісно пішла додому, ще й зайшла в магазин, щоб купити продуктів на обід.

Вже вдома застала цікаву картину. Наталя стоїть в одному шовковому халатику і намагається звабити Олексія.

– Та припини, Марина нічого не дізнається! Та і подивись на неї. Вона ж вже стара і тіло дрябле в неї. От інша справа я: підтягнута, молода. 

– Цікаво, а що тут відбувається? Наталю, геть совість втратила? 

– А що тут такого? Ми ж сестри і повинні усім ділитись одна з одною. 

– Ти взагалі усвідомлюєш, що говориш? Чим ділитись? В тебе є свій чоловік от йди і зваблюй його. Наскільки мені відомо ти ще не розлучена? 

– Ти що забула, що він мені зрадив? 

– А я тепер не впевнена, хто кому зрадив. А ти чого стоїш? Чому ти взагалі не на роботі? 

– У мене сьогодні вихідний, ти забула? 

– Наталю, попереджаю останній раз, ще раз я побачу, як ти лізеш до мого чоловіка – вижену на вулицю з квартири.  

І ця погроза подіяла на Наталю. І дні три вона навіть допомагала мені з побутовими справами. Однак потім знову все пішло по колу. Наталя всім не задоволена, їжа їй моя не подобається, прибираю погано. 

А на минулих вихідних взагалі Наталя перевершила саму себе. Повертаюсь я ввечері з роботи і чую дивні звуки зі спальні. Там я і побачила характерну картину. Наталя з Олексієм в всім відомій позі зраджують мене. Сказати, що я була шокована, нічого не сказати. 

– Щоб через п’ять хвилин вас обох тут не було. Я ж попереджала. 

– Марино, ти все не так зрозуміла. 

– У вас обох є п’ять хвилин. Щоб і ноги-то вашої тут не було. 

Олексій і Наталя пішли з моєї квартири. Знаєте, від чоловіка можна було очікувати такого, але ж від рідної сестри? Як вона могла так вчинити? Я ж її підтримала, не кинула в скрутній ситуації, а тут таке? Та і чоловік мені клявся в вічному коханні,  а сам при першій ліпшій