Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Я вийшла заміж за принца, та минуло кілька років і йому в голову прийшла шалена ідея

Я вийшла заміж за принца, та минуло кілька років і йому в голову прийшла шалена ідея

Viktor
28 Грудня, 202528 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Я вийшла заміж за принца, та минуло кілька років і йому в голову прийшла шалена ідея

Я не могла натішитись, що зустріла такого чоловіка, як Андрій. У свої 32 роки він вже був впливовою людиною. Мав власну компанію, котра займалась програмуванням. Справжній принц на білому коні. Лиш в нього був гарний дорогий позашляховик. 

Ми зустрічались рік, а тоді Андрій зробив мені пропозицію. Відвіз мене за місто і показав чудовий сучасний будинок. А тоді сказав:

 – Цей дім я збудував для нас! Тут ми будемо жити й ростити наших дітей!

Звісно, я сказала йому “Так”. Ми побрались і я була надзвичайно щаслива. Я могла не працювати та облаштовувати наше домашнє гніздечко. 

Все було, наче в казці. Ми багато подорожували, насолоджувались життям. А потім я завагітніла. Тоді в голові Андрія і змінилося щось. Він зациклився на дітях, не дозволяв мені розважатись і слідкував за нашим харчуванням. Так сталося, що якраз після пологів почалась війна. Чоловік забрав мене зі столиці та вивіз на Закарпаття. Якийсь час ми винаймали квартиру в невеличкому місті. А тоді він зізнався:

 – Я не хочу повертатися в Київ.

 – Чому? Всі наші друзі вже повернулись. Там безпечно!

 – Ти не розумієш, я взагалі не хочу ростити дітей в великому місті. Я вирішив все продати і купити хатину в селі. 

 – Що ми там будемо робити?

 – Жити, як і інші люди. Заведемо худобу, засадимо город, діти зростатимуть на лоні природи, якомога далі від поганих компаній і всіх цих шкідливих технологій.

 – Я не хочу жити в селі!

 – Тобі сподобається, ось побачиш.

Він не слухав мене. Продав наш будинок мрій і купив страшну стару халупу в селі. Ми тут не живемо, а виживаємо. А Андрій тішиться, як дитина.

 – Я ніколи не думав, що в селі так добре! Це було найкраще рішення в нашому житті!

Не знаю, як бути. Я не хочу так все життя. Вставати з півнями, годувати худобу і копирсатися в землі. Моя донька не може відвідувати гарну школу і всілякі гуртки. Порадьте, що мені робити? Невже варто розлучитися?

Навігація записів

Вадим подав позов проти колишньої дружини, а все через мій будинок
– Треба попереджати, я нічого не готувала! Ви знаєте, скільки це коштує – приймати гостей?! – кричала свекруха

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes