Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Ющенко про переговори на Алясці: Укрфїна не повинна приймати умови Пyтіна

Ющенко про переговори на Алясці: Укрфїна не повинна приймати умови Пyтіна

Viktor
15 Серпня, 202515 Серпня, 2025 Коментарі Вимкнено до Ющенко про переговори на Алясці: Укрфїна не повинна приймати умови Пyтіна

«Путін святкує найбільшу свою за останні 25 років перемогу. Бо коли він, почавши війну, «зайшов за лінію», йому ніхто не повинен подавати руки, не сідати з ним за стіл (переговорів)», – таку думку про заплановану 15 серпня на Алясці зустріч лідерів США та Росії висловив третій президент України Віктор Ющенко під час зустрічі з журналістами, що відбулася в мистецькому комплексі «Код нації» неподалік Києва. Про це повідомляє «Главком».

«На Хрещатику висять оголошення: «Якщо ви побачите десь кримінального злочинця Володимира Путіна, повідомляйте в секретаріат Міжнародного кримінального суду в Гаазі, щоб його арештували». Майже чотири роки (світові лідери – «Главком») не знали його номер телефону – ніхто йому не дзвонив. Він не має ніякої договороздатності», – мотивував Ющенко своє ставлення до перспектив зустрічі Дональда Трампа з Путіним.

Третій президент України вважає: жоден політик –  ні український, ні зарубіжний – не має права поступатися суверенними територіями України: «Стосовно порядку денного, який, як очікується, розглядатиметься кримінальним злочинцем Путіним і президентом великої країни Америки, то (…) це суверенна українська земля, і ні в кого немає мандата сказати: ну ви знаєте, якщо обставини такі, то ми готові п’ять територій (областей – «Главком») віддати».

Відповідаючи на уточнююче запитання, Ющенко зазначив, що Україна не повинна приймати умови домовленостей про втрату своїх територій, якщо такі домовленості будуть укладені під час перемовин Трампа та Путіна.

Віктор Ющенко нагадав, що до вторгнення в Україну РФ не пред’являла територіальних претензій Україні і завжди визнавала непорушність наших кордонів, а Україна не давала жодних підстав для агресії, ретельно дотримуючись міжнародного права.

Мир від Путіна – загарбання українських територій

«Україна – одна з країн-засновниць ООН, ми виконуємо її Статут, ми пройшли унікальну школу ядерного роззброєння, до слова, на прохання Сполучених Штатів. Не Росії, а Сполучених Штатів. Що ми натомість отримали? Меморандум про гарантії (Будапештський меморандум 1995 року  ). Єдина країна, яка виконала меморандум, – це Україна. Запитання до світу: яку вину має за собою Україна за взятими міжнародними зобов’язаннями? Чи ми зробили щось комусь із сусідів, що загрожує їхній безпеці? Ні. Більше того – кожен сантиметр державного кордону було делімітовано на землі та на морі. Ніхто нам не пред’явив, і Росія зокрема, претензій територіального характеру. Натомість Росія почала війну», – нагадав третій президент.

Заплановані переговори на Алясці, каже Ющенко, повертають нас думками до Мюнхенської змови 1938 року: «З трагічного – у мене виникає паралель з Мюнхенською угодою: щоб умиротворити Гітлера, Чемберлен і Деладьє (прем’єр-міністри Великої Британії та Франції – «Главком») прилетіли до Гітлера в Мюнхен, президента Чехословаччини посадили в коридорі, і в ім’я миру фіналізували угоду тим, що віддали Гітлеру частину суверенної території Чехословаччини. Чемберлен, повернувшись у Лондон, вийшов з літака і показав журналістам папірець формату А4: «Я вам привіз мир». Через певний час  Черчилль сказав: «Ти привіз не мир, а війну і ганьбу». А через 9 місяців після Мюнхена починається найбільша в історії людства бійня – Друга світова війна».

Віктор Ющенко підкреслив, що за терміном «мир» сторони бачать цілковито протилежні речі: Путін уявляє собі загарбання українських територій, Україна говорить про справедливий мир, «зараз виник термін – чесний мир». «Що таке мир? Якщо ми маємо спільне розуміння з Європою та Америкою, що таке мир, то нам легко говорити: наші дії відповідають цьому плану чи не відповідають. Якщо ця категорія девальвується, то починають говорити про припинення вогню. А що далі? (…) Ми бачили вже багато перемовин про припинення вогню під час Мінського процесу, і це ні до чого не привело, Путін вторгся в Україну (в лютому 2022 року – «Главком»)», – нагадав Ющенко.

Експрезидент порахував, що нинішня війна є 24-ю війною «з часів Середньовіччя, відтоді, як з’явилося слово «Росія» навзамін Московського цартсва», оскільки Московія завжди намагалася колонізувати Україну.

Дипломатичний формат – це пуста дорога

Ющенко нагадав, що до антипутінського альянсу входять 54 країни, що продукують більше 60% світового ВВП, тоді як до антигітлерівської коаліції входило 53 країни. «Якщо економіка – кров війни, то в цьому союзі фінансів, ресурсів значно більше, ніж у путінської Росії. (…) Дипломатичний формат – це пуста дорога. Що, у нас не було припинення вогню, переговорів? (…) Якщо ми закінчимо війну половинчастим рішенням, то ви вчините нечесно щодо своїх дітей і онуків – передасте поколінням, які йдуть після вас, складніші задачі. Це буде не рішення – це погіршення ситуації, яка невдовзі стане ще складнішою», – застеріг Ющенко.

Навігація записів

Щoйно! Гоpдон впeвнено нaзвав дату закiнчення вiйни. Нaзвав джеpела. Вiдео
Смачний сметанник на сковороді. Дуже простий і швидкий спосіб

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Ти знущаєшся? Мені немає в чому йти! Сергій почервонів. Було видно, як у нього всередині закипає обурення. — Одягни ті, що є. Або випери сам. Там лише дві кнопки, ти ж казав. — Це твій обов’язок — стежити за речами! — Був мій обов’язок, — виправила я його, ставлячи чашку в мийку. — Поки ти не пояснив мені, що це взагалі не праця. От я і вирішила змінити вид дозвілля. Все, любий, я побігла. Автобус не чекатиме. Я символічно цьомнула ошелешеного чоловіка в щоку і вийшла з квартири. Увечері я вирішила не поспішати додому. Зайшла в кафе з подругою, ми довго теревенили про всяке жіноче. Додому я прийшла близько дев’ятої. В квартирі стояв специфічний запах підгорілої їжі та… безладу. На кухні виросла гора посуду. У мийці, на столі, навіть на підвіконні стояли брудні тарілки, сковорідка з присохлим жиром, чашки з-під чаю. Син, Микита, сидів у своїй кімнаті в навушниках. Сергій лежав на дивані в тій самій футболці, в якій був учора
  • Мій новий «залицяльник» щотижня просить гроші «для мами».. І тут у мене заркалися сумніви — чи не потрапила я на «гачечок»..Я ще не знала з ким зв’язалася.
  • Лаялися вони майже щоночі. Виявилося, що любити одне одного дуже легко, коли в холодильнику делікатеси, а в планах – відпустка у Туреччині. Але коли треба ділити одну сосиску на двох, ніжність якось одразу випаровується. Життя почало налагоджуватися так само раптово, як і звалилося. Саші запропонували місце в логістиці, а Лариса, зневірившись знайти роботу «на дядька», відкрила невелику агенцію з організації корпоративних свят.
  • – Розлучений, з трьома дітьми? Про що ти думаєш? Він же кличе тебе заміж тільки для того, щоб отримати безкоштовну прислугу! Ти будеш готувати для них усіх, прати, прибирати… Навіщо тобі це
  • – Ой, дівчино, даремно ти його вітаєш, не одружиться. А як і одружиться, то намучишся з ним. Як літо настане, понаїдуть міські красуні, що робитимеш? Згориш від ревнощів. Не такого тобі треба хлопця, – вимовляла їй тітка Марія. Та хіба ж закохана молодість слухає мудру старість?
  • – Кохала. І ненавиджу себе за це, – я жбурнула йому в обличчя його дурні модні сорочки. – Забирайся геть! І не смій повертатися! Цього разу я не плакала, коли зачиняла за ним двері. Усередині була тільки порожнеча. І дивне, зле полегшення – ніби прокинулася від довгого, кошмарного сну.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes