Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Пиріжки з вишнею, які не течуть і довго не черствіють. Вдала начинка для будь-якої випічки

Пиріжки з вишнею, які не течуть і довго не черствіють. Вдала начинка для будь-якої випічки

Viktor
30 Квітня, 202530 Квітня, 2025 Коментарі Вимкнено до Пиріжки з вишнею, які не течуть і довго не черствіють. Вдала начинка для будь-якої випічки

Сьогодні приготуємо дуже смачні пиріжки з вишнею. Пиріжки не течуть і така випічка довго не черствіє. Пиріжки виходять повітряними і м’якими як пух, з дуже смачною начинкою. Спробуйте приготувати.

Зміст

  1. Продукти:
  2. Як приготувати пиріжки з вишнею:
  3. Тісто «Водолаз»:
  4. Формуємо пиріжки:

Продукти:

Начинка:

  • Вишня (без кісточки) – 500 гр.
  • Цукор – 125 гр. (+ -) залежно від солодкості вишні
  • Кукурудзяний крохмаль – 25 гр.

Тісто «Водолаз»:

  • Молоко – 200 мл.
  • Дріжджі – 20 гр.
  • Цукор – 75 гр.
  • Курячі яйця – 2 шт. (1 жовток на змащування)
  • Ванільний цукор – 1 ч. л.
  • Сіль – 0,5 ч. л.
  • Вершкове масло – 40 гр.
  • Соняшникова олія – 30 гр.
  • Борошно – 600 гр.

Як приготувати пиріжки з вишнею:

У сотейник з товстим дном викладаємо вишню без кісточок, додаємо половину цукру і залишаємо на деякий час для того щоб вишня дала сік.

Змішуємо крохмаль з цукром, що залишився і все добре перемішуємо.

Ставимо сотейник з вишнею на невеликий вогонь.

Періодично перемішуючи, доводимо до легкого кипіння.

Тепер як тільки закипіло, висипаємо цукор з крохмалем, все перемішуємо і продовжуємо варити на невеликому вогні.

Весь час помішувати легкими рухами. Варимо начинку до загустіння.

Тісто «Водолаз»:

Дріжджі розводимо в теплому молоці (35-40 градусів). Додаємо 1 ч.ложку цукру і 1 ч. л. ванільного цукру + 2 ст. л борошна. Добре все перемішуємо і даємо дріжджам підійти.

У мисці з’єднуємо яйця (2 білки і 1 жовток), сіль, цукор, розм’якшене вершкове масло і 2 ст. ложки олії. Перемішуємо.

Дріжджі підійшли і тепер з’єднуємо обидві маси, добре перемішуємо і додаємо просіяне борошно. Замішуємо м’яке тісто. В кінці додаємо останню ложку олії і продовжуємо замішувати тісто. Можна тісто трохи відбити. Тісто виходить м’яке, але не липке.

Тісто скроплюємо олією і викладаємо в пакет. Потім поміщаємо пакет з тістом в воду (30-35 градусів) на 40 хв., іноді перевертаючи його в воді. Через 40 хв. виймаємо тісто.

Формуємо пиріжки:

Обробну поверхню злегка скроплюємо олією і викладаємо тісто.

Ділимо тісто на 18 шматочків, кожен шматочок вагою приблизно по 60 г.

Кожен шматочок тіста округлюємо роблячи з нього кульку.

Готові кульки накриваємо харчовою плівкою і залишаємо приблизно на 10 хвилин.

Потім шматочки тіста розкачуємо в великі коржі.

На кожен коржик з тіста розкладаємо одну чайну ложку вишневої начинки.

Защипуємо краї коржа, роблячи форму пиріжків.

На деко застелений пергаментним папером, викладаємо наші пиріжки на відстані один від одного, швом вниз.

Накриваємо пиріжки плівкою, і залишаємо приблизно на 30 хвилин для підняття.

Змащуємо пиріжки яйцем і нічим не накриваючи, залишаємо їх на кухні ще на 10 хвилин.

У добре розігріту до 180 градусів духовку, ставимо випікатися пиріжки на 20 хвилин.

Пиріжки готові. Смачного!

Смачного Вам! Друзі, якщо вам сподобався рецепт, пишіть в коментарях, буду вдячна всім за рекомендації чи доповнення, а також за Ваші цінні поради та рецепти!

Джерело

Навігація записів

Вeрховна Рaда прoдовжила можливість дoбровільно повeрнутися із CЗЧ до 30 сeрпня
Запечений хек — готуйте, не поширюючи неприємних запахів по дому!

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • – О, це моя улюблена частина історії! – Іра сплеснула руками. – Розкажи мені ще раз, як твоя сестра, твоя «свята» Оленка, оформила новий будинок на свого недолугого чоловіка, бо він пригрозив, що інакше піде від неї? – Чому ти мовчиш? – не вгамовувалася Іра. – Тобі соромно за них? Чи тобі шкода їх настільки, що ти готовий забути, як твоя мати називала наших дітей байстрюками тільки тому, що я їх тобі народ ила?
  • — Розкішно влаштувалась, бачу! — усміхнувся колишній, хоча сам досі переказує жалюгідні копійки на аліменти.
  • Теща зі своїм городом, капає на мозок. Знову 50 соток засадила. Ще й погрожувати почала. Вже не знаю, що й думати
  • Через твою впертість моя рідна сестра може залишитися без копійки, а її дитина — без нормального майбутнього? Павло стояв посеред кухні, навіть не знявши куртку. Він щойно повернувся з роботи, але замість того, щоб обійняти дружину, одразу почав важку розмову, яку вони відкладали вже тиждень. Олена повільно відставила горнятко з чаєм. — Я все розумію, Павло. Я просто не розумію, чому вирішення проблем твоєї сестри має проходити через мою власність, — відповіла вона максимально спокійно. — Та яка різниця, чия це власність, ми ж сім’я! — Павло емоційно змахнув руками, зачепивши край підвісної полиці. — Марині просто потрібна реєстрація. Тимчасово. Щоб дитину в хороший садочок оформити і самій на державну службу вийти. Ти ж знаєш, там без цього ніяк. Їй треба зачепитися за місто, Олено. Ти ж сама казала, що родичі мають допомагати
  • Ларисо, не карай себе, — почувся тихий, трохи тремтливий голос бабусі Надії. — Ми щось придумаємо. Я пенсію отримаю, сусіди допоможуть. Операція — це не вирок, це просто шлях до одужання. Але де взяти таку суму?
  • Стривай. Тобто ти хочеш загнати мене в кредитну кабалу на двадцять років, щоб я «подорослішала»? Я правильно тебе зрозуміла? – Та не так усе! – Геннадій ляснув себе по колінах. – Тобі двадцять п’ять, Ірино! Час уже зрозуміти, що життя – штука жорстка! Ніхто тобі нічого на блюдечку не принесе, треба самій ворушитись, що незрозумілого!
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes