Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Пиріжки з вишнею, які не течуть і довго не черствіють. Вдала начинка для будь-якої випічки

Пиріжки з вишнею, які не течуть і довго не черствіють. Вдала начинка для будь-якої випічки

Viktor
30 Квітня, 202530 Квітня, 2025 Коментарі Вимкнено до Пиріжки з вишнею, які не течуть і довго не черствіють. Вдала начинка для будь-якої випічки

Сьогодні приготуємо дуже смачні пиріжки з вишнею. Пиріжки не течуть і така випічка довго не черствіє. Пиріжки виходять повітряними і м’якими як пух, з дуже смачною начинкою. Спробуйте приготувати.

Зміст

  1. Продукти:
  2. Як приготувати пиріжки з вишнею:
  3. Тісто «Водолаз»:
  4. Формуємо пиріжки:

Продукти:

Начинка:

  • Вишня (без кісточки) – 500 гр.
  • Цукор – 125 гр. (+ -) залежно від солодкості вишні
  • Кукурудзяний крохмаль – 25 гр.

Тісто «Водолаз»:

  • Молоко – 200 мл.
  • Дріжджі – 20 гр.
  • Цукор – 75 гр.
  • Курячі яйця – 2 шт. (1 жовток на змащування)
  • Ванільний цукор – 1 ч. л.
  • Сіль – 0,5 ч. л.
  • Вершкове масло – 40 гр.
  • Соняшникова олія – 30 гр.
  • Борошно – 600 гр.

Як приготувати пиріжки з вишнею:

У сотейник з товстим дном викладаємо вишню без кісточок, додаємо половину цукру і залишаємо на деякий час для того щоб вишня дала сік.

Змішуємо крохмаль з цукром, що залишився і все добре перемішуємо.

Ставимо сотейник з вишнею на невеликий вогонь.

Періодично перемішуючи, доводимо до легкого кипіння.

Тепер як тільки закипіло, висипаємо цукор з крохмалем, все перемішуємо і продовжуємо варити на невеликому вогні.

Весь час помішувати легкими рухами. Варимо начинку до загустіння.

Тісто «Водолаз»:

Дріжджі розводимо в теплому молоці (35-40 градусів). Додаємо 1 ч.ложку цукру і 1 ч. л. ванільного цукру + 2 ст. л борошна. Добре все перемішуємо і даємо дріжджам підійти.

У мисці з’єднуємо яйця (2 білки і 1 жовток), сіль, цукор, розм’якшене вершкове масло і 2 ст. ложки олії. Перемішуємо.

Дріжджі підійшли і тепер з’єднуємо обидві маси, добре перемішуємо і додаємо просіяне борошно. Замішуємо м’яке тісто. В кінці додаємо останню ложку олії і продовжуємо замішувати тісто. Можна тісто трохи відбити. Тісто виходить м’яке, але не липке.

Тісто скроплюємо олією і викладаємо в пакет. Потім поміщаємо пакет з тістом в воду (30-35 градусів) на 40 хв., іноді перевертаючи його в воді. Через 40 хв. виймаємо тісто.

Формуємо пиріжки:

Обробну поверхню злегка скроплюємо олією і викладаємо тісто.

Ділимо тісто на 18 шматочків, кожен шматочок вагою приблизно по 60 г.

Кожен шматочок тіста округлюємо роблячи з нього кульку.

Готові кульки накриваємо харчовою плівкою і залишаємо приблизно на 10 хвилин.

Потім шматочки тіста розкачуємо в великі коржі.

На кожен коржик з тіста розкладаємо одну чайну ложку вишневої начинки.

Защипуємо краї коржа, роблячи форму пиріжків.

На деко застелений пергаментним папером, викладаємо наші пиріжки на відстані один від одного, швом вниз.

Накриваємо пиріжки плівкою, і залишаємо приблизно на 30 хвилин для підняття.

Змащуємо пиріжки яйцем і нічим не накриваючи, залишаємо їх на кухні ще на 10 хвилин.

У добре розігріту до 180 градусів духовку, ставимо випікатися пиріжки на 20 хвилин.

Пиріжки готові. Смачного!

Смачного Вам! Друзі, якщо вам сподобався рецепт, пишіть в коментарях, буду вдячна всім за рекомендації чи доповнення, а також за Ваші цінні поради та рецепти!

Джерело

Навігація записів

Вeрховна Рaда прoдовжила можливість дoбровільно повeрнутися із CЗЧ до 30 сeрпня
Запечений хек — готуйте, не поширюючи неприємних запахів по дому!

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes