Польські медики повернули зір хлопчикам-близнюкам та їхній мамі, які постраждали від ракетного удару Росії по Сєвєродонецьку у березні. Після влучення російської ракети в житловий будинок і 5-річні діти, і їхня мати осліпли й дістали серйозні поранення.

Проте лікарям у Польщі, куди вдалося евакуювати постраждалу сім’ю, вдалося здійснити справжнє диво. Подробиці повідомляє ВВС.

П’ятирічні близнюки Назар та Тимур Селіжанові, а також їхня мама Олена із Сєвєродонецька дізналися, що таке “русскій мір” на початку березня 2022 року, коли в їхній будинок прилетіла російська ракета. Пізніше Олена розповідала, що намагалася прикрити малечу своїм тілом під час прильоту.

І діти, і жінка опинилися під завалами зруйнованого будинку. Коли їх вдалося звільнити, виявилося, що всі троє зазнали тяжких поранень і повністю осліпли.

Після стабілізації стану в місцевій лікарні Олену із синами відправили у небезпечну подорож завдовжки 1300 км – із Сєвєродонецька до Львова. А звідти, враховуючи серйозність стану поранених, за наполяганням окуліста Наталії Прейс із Львівської обласної лікарні, їх на машині швидкої допомоги відправили до Польщі, до міста Люблін, де сім’ю зустрів провідний очний хірург країни Роберт Рейдак. Він негайно розпочав лікування.

У Польщі, у Незалежній громадській клінічній лікарні №1 Люблінського медичного університету, Назар та Тимур перенесли кілька операцій – і лікування подіяло: малюки знову можуть бачити.

Назар унаслідок російського ракетного удару втратив праве око. І професор Рейдак імплантував йому сучасний протез американського виробництва, здатний рухатися так, що його дуже важко відрізнити від справжнього ока. Це було необхідно, за словами лікаря, для запобігання деформації обличчя хлопчика в міру його зростання.

Ліве око Назара професор Рейдак прооперував – і тепер у малюка ідеальний зір.

Його братові Тимуру оперували обидва ока. Праве було дуже пошкоджене. Його вдалося врятувати, але гострота зору цього ока становить зараз лише 10%.

На лівому оці Тимура після поранення виникли посттравматичні ускладнення – катаракта. На ньому вдалося відновити зір до 60%. Нині хлопчик змушений носити окуляри. Однак професор Рейдак оптимістичний: він вважає, що зір дитини покращиться настільки, що з віком Тимур зможе відмовитися від окулярів.

Мама близнюків також потроху приходить до тями. Зламана нога вже зажила. Їй видалили кілька зубів, пошкоджених внаслідок вибуху. На Олену також чекає пластична операція, яка допоможе позбутися шрамів на обличчі та шиї: вони дуже постраждали, коли вона прийняла на себе всю силу вибуху, прикривши синів власним тілом.

Олена розповіла виданню, що повністю довіряє професору Рейдаку та його команді і не може висловити, наскільки вона вдячна багатьом людям, що підтримали її сім’ю. Все, чого вона хоче, – щоб її діти одужали і жили мирним життям, – каже жінка.

“З хлопчиками все гаразд. Ви все ще можете бачити шрами від уламків, але діти дуже жваві – насправді їх буває занадто багато! Вони люблять грати з іншими дітьми. Хлопчики порівняно легко заводять друзів і стають довірливішими. Це дає мені надію, що ми зможемо впоратися з нашим важким досвідом. Я хочу сподіватися на це”, – розповіла журналісту ВВС Олена.

Сім’я в Польщі отримала і психологічну підтримку, і практичну допомогу: мерія Любліна надала Олені та її синам житло та допомогу на проживання. А інші українці, які постраждали від російського терору, тепер зможуть також звертатися до Медуніверситету Любліна: там вирішили приймати пацієнтів з України, насамперед дітей – і допомагати їм повертатися до повноцінного життя.

“Травматичний досвід сім’ї відкрив шлях для інших, хто отримав травми очей під час війни в Україні, щоб поїхати до Медичного університету Любліна для лікування. Його ректор, професор Войцех Залуска, дозволив цій установі приймати пацієнтів, особливо дітей, які щотижня прибувають у Польщу, особливо після того, як їх було спочатку обстежено в Україні. А професор Рейдак наголошує, що лікування пацієнтів з України проводиться у медичних закладах по всій Польщі”, – пише видання.

У ВВС також зазначили, що історія порятунку сім’ї Селіжанових із Сєвєродонецька унікальна тим, що їй дала старт співпраця між професором Рейдаком та його колишньою ученицею з України, Наталією Прейс, яка працює у Львівській обласній лікарні. Після порятунку Олени та її синів професор Рейдак, який є президентом Асоціації польських офтальмохірургів, доставив до Львова медичне обладнання на суму 1 млн злотих (209 000 євро). Очікує на реалізацію і новий телемедичний проєкт з використанням високоякісних камер, які дозволяють лікарям в Україні знімати травми навіть під час вимкнення електроенергії та відправляти відео фахівцям у Польщі, які можуть порадити, яке лікування необхідне, і навіть дистанційно керувати операціями.

“Так, рятівна подорож Олени та її маленьких хлопчиків вселила надію, хоч і дорого обійшлася їй у житті”, – пише видання.

Олена Селіжанова не може повернутися додому, до Сєвєродонецька, адже він перебуває під окупацією РФ. Вже два місяці вона не має зв’язку з батьками, що лишилися у місті – і лише сподівається, що вони й досі живі.

Джерело: Obozrevatel