Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Комaндир морпіхів звeрнувся до Пaпи Римcькoгo – прoсить врятувaти людeй з Мaріупoля

Комaндир морпіхів звeрнувся до Пaпи Римcькoгo – прoсить врятувaти людeй з Мaріупoля

admin
18 Квітня, 202218 Квітня, 2022 Коментарі Вимкнено до Комaндир морпіхів звeрнувся до Пaпи Римcькoгo – прoсить врятувaти людeй з Мaріупoля

Командир 36-ї окремої бригади морської піхоти майор Сергій Волина написав листа Папі Франциску, аби той допоміг врятувати людей з Маріуполя.

Джерело: лист Волини, наданий “Українській правді”

Пряма мова Волини: “Ваша Святосте, Папо Франциску!

Я не є католиком, я православний. Я вірю в Бога і знаю, що світло завжди перемагає темряву.

Я не бачив Ваших звернень до світу і не читав всіх останніх Ваших заяв, я воюю понад 50 днів в повному оточенні і все, на що в мене є час , – це запеклий бій за кожен метр оточеного ворогом міста.

Я воїн. Я офіцер, який дав присягу на вірність своїй країні. І я готовий битися до кінця. Попри переважаючу силу ворога, попри нелюдські умови на полі битви, постійні артилерійські та ракетні обстріли, брак води, їжі та медикаментів.

Ви, мабуть, бачили багато що в своєму житті. Але впевнений, що ніколи не бачили те, що зараз відбувається в Маріуполі. Бо саме так виглядає пекло на землі.

В мене мало часу, щоби описати всі жахи, які я бачу тут щодня. На заводі в бункерах живуть жінки з дітьми, з немовлятами. В голоді та холоді. Щодня під прицілом ворожою авіації. Щодня помирають поранені, бо немає медикаментів, немає води, немає їжі.

Я звертаюся до вас по допомогу. Бо настав час, коли не молитвами єдиними. Допоможіть врятувати їх. Після бомбардування драмтеатру вже ні в кого не лишилося віри російським окупантам. Донесіть світу правду, евакуюйте людей та врятуйте їхні життя від рук сатани, який хоче спалити все живе”.

Українська правда

Навігація записів

Україні потрібне вaжке oзбрoєння, щоб звільнuтu окупoвaні терuторії. Крим тeж – Будaнов
Росiя готується до 9 трaвня: зaлучuлa бaгaто вiйськовuх тa тeхнiкu до рeпeтuцiї пaрaду.

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Ганно, — тихо сказала Людмила, нахиляючись до сусідки майже до самого вуха, — глянь на мене… Може, в мене щось не так? Може, волосся розтріпалося, чи я десь у бруді замастилася, поки за автобусом бігла? Ганна скоса глянула на подругу, трохи примружила очі, в яких танцювали веселі іскорки, і хитро всміхнулася: — Ой, Людо, тільки не прикидайся. Думаєш, я одна така дурна і нічого не знаю? Все село вже на вухах стоїть! — Та що ви всі знаєте? — зовсім розгубилася Людмила, поправляючи стару хустку, яка постійно сповзала на лоб. — Я зранку в місті була, по господарству крутилася, потім на базар… Що могло статися за пів дня? — Та про того пана під твоєю брамою! — Ганна аж підскочила на місці від задоволення, що саме вона розповідає цю новину. — У селі тільки про це й говорять! Баби біля колодязя ледь відрами не побилися, гадаючи, звідки він взявся! — Якого ще пана?.. — голос Людмили став зовсім тихим, а в грудях з’явилося дивне передчуття
  • – Сергію, ну скільки можна? Ми ж домовилися заначку без крайньої потреби не чіпати! Ти за місяць половину перетягав!
  • — Ми з мамою вирішили, що ти віддаси її нам, — відчеканила Ася завченою фразою. Було чути, що слова не її. — Це справедлива компенсація за те, що ти вкрала моє дитинство. Ми стільки років поневірялися по чужих кутках через тебе, поки ти тут у трикімнатній квартирі розкошувала.— Виставили. Мамин знайомий рієлтор займається. За оціночною вартістю піде швидко. — Це ж удвічі дешевше за ринкову.
  • Дверцята поштової скриньки ще гойдалися, коли пані Бондаренко нахилилася через живопліт і сказала так буденно, ніби говорила про погоду:— Ваші батьки, мабуть, спокійно сплять, коли знають, що цей дім повністю їхній. сусідка випадково кинула фразу, що будинок давно виплачений.На мить я усміхнулася, бо подумала, що вона має на увазі колись. У майбутньому. того ж вечора… я знайшла документи які привели мене прямо до моєї сестри, її заручин у закритому клубі й мікрофона, який вони дарма дали мені в руки.
  • Лідія лише пару хвилин тому вклала свою доньку Ельзу спати. Вона вже хотіла сама прилягти відпочити, насолоджуючись тишею затишної квартири. Але тієї ж миті у двері подзвонили. Мелодійний дзвінок сповістив про візит.
  • – Може, даремно ми сюди стільки вбухали, Ларо? Я повернулася до нього, хотіла відповісти, але побачила, як він тре ліве плече, болісно морщиться, і промовчала. Тільки подумала, а якби ми й справді ті гроші, що пішли на ремонт цієї розвалюхи, вклали у своє? Наскільки правильніше це було б? Ірина Сергіївна викликала мене на кухню вранці у суботу. Стояла біля плити, у своїй сукні з комірцем, каре укладено ідеально. 
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes