Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Збирався у відпуcтку: на Донeччині загuнув мoлодий воїн із Київщини. Фото

Збирався у відпуcтку: на Донeччині загuнув мoлодий воїн із Київщини. Фото

Viktor
19 Липня, 2025 Коментарі Вимкнено до Збирався у відпуcтку: на Донeччині загuнув мoлодий воїн із Київщини. Фото

Захищаючи Україну, поліг у бою з ворогом молодий захисник з міста Обухів Київської області Богдан Карпович. На захист рідної землі він добровільно став ще в 2022-му році, воював під Бахмутом, на Харківщині та Донеччині.

За роки війни Богдан був не раз був поранений, але повертався до побратимів на передову, він кілька днів не дожив до відпустки. Про Героя розповіли в Обухівській громаді.

Збирався у відпустку: на Донеччині загинув молодий воїн із Київщини. Фото

“Обухівська громада провела в останню путь молодого воїна, солдата, водія кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр” Богдана Артемовича Карповича… Звістка про загибель Богдана відізвалась пекучим болем у серцях найрідніших та усіх, хто знав і поважав його. Адже цей хороший, привітний, веселий та комунікабельний хлопець любив свою родину, мав багато друзів і, звичайно, ще був тільки на самому початку свого життя”, – йшлося у повідомленні, опублікованому на сайті Обухівської міської ради.

Як розповіли на малій батьківщині Героя, народився він 19 травня 2002-го року в Обухові. Після завершення навчання в Обухівському академічному ліцеї №3 реалізував свою любов до точних наук – і вступив до Київського технікуму електронних приладів, який закінчив за спеціальністю “електронні комунікації та радіотехніка”.

Коли юнак служив строкову службу у Збройних силах України – Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Влітку 2022-го Богдан, як розповідають на його малій батьківщині, вирішив підписати контракт зі Збройними силами. Воював у районі Бахмута, де тоді точилися запеклі бої з росіянами.

“Бойові завдання виконував на посаді кулеметника, командира БТР. Був нагороджений медаллю “За службу Україні”. Під час бойових дій в одній з гарячих точок, на жаль, медаль згоріла в танку, а сам Богдан отримав поранення. Підлікувавшись, знову повернувся в зону бойових дій. Тепер вже на Харківський напрямок. Тут знову був нагороджений медаллю “Захиснику Вітчизни” і знову отримав поранення, а після лікування – ще одне. За станом здоров’я був направлений на реабілітацію. А далі – новий контракт, і знову Богдан потрапляє на фронт”, – розповіли в Обухівській громаді.

Після підписання нового контракту служив молодий обухівець на посаді водія підрозділу, пов’язаного з керуванням дронами. Він, розповідають земляки захисника, окрім інших задач вивозив з поля бою загиблих та поранених побратимів.

“Служив чесно, мав подяки від командування. Близьким не дуже розповідав про свою службу. Говорив, що все у нього добре. Збирався днями у відпустку. Останній раз виходив на зв’язок 4 липня, а 6-го липня загинув поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області. Ось і вся біографія. Бойовий шлях і лінія життя виявилися у Богдана занадто короткими. Він багато чого не встиг: мріяв стати кухарем, купити мотоцикл, любив дітей, але сім’ю також не встиг створити”, – кажуть в Обухівській міській раді.

У вічність Герой пішов 23-річним. Вдома на нього чекали батьки та дві сестрички.

Попрощалися з Богданом Карповичем в Обухові 14 липня.

Джерело

Навігація записів

Cьoгoднi, 19 ЛИПHЯ — Beлuкe Цepкoвнe cвятo! Kaтeгopuчнo ЗAБOPOHEHO poбuтu..
Сергій Притула висловився про навчання 16-річного сина за кордоном і перебування на обліку в ТЦК

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes