Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Збирався у відпуcтку: на Донeччині загuнув мoлодий воїн із Київщини. Фото

Збирався у відпуcтку: на Донeччині загuнув мoлодий воїн із Київщини. Фото

Viktor
19 Липня, 2025 Коментарі Вимкнено до Збирався у відпуcтку: на Донeччині загuнув мoлодий воїн із Київщини. Фото

Захищаючи Україну, поліг у бою з ворогом молодий захисник з міста Обухів Київської області Богдан Карпович. На захист рідної землі він добровільно став ще в 2022-му році, воював під Бахмутом, на Харківщині та Донеччині.

За роки війни Богдан був не раз був поранений, але повертався до побратимів на передову, він кілька днів не дожив до відпустки. Про Героя розповіли в Обухівській громаді.

Збирався у відпустку: на Донеччині загинув молодий воїн із Київщини. Фото

“Обухівська громада провела в останню путь молодого воїна, солдата, водія кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр” Богдана Артемовича Карповича… Звістка про загибель Богдана відізвалась пекучим болем у серцях найрідніших та усіх, хто знав і поважав його. Адже цей хороший, привітний, веселий та комунікабельний хлопець любив свою родину, мав багато друзів і, звичайно, ще був тільки на самому початку свого життя”, – йшлося у повідомленні, опублікованому на сайті Обухівської міської ради.

Як розповіли на малій батьківщині Героя, народився він 19 травня 2002-го року в Обухові. Після завершення навчання в Обухівському академічному ліцеї №3 реалізував свою любов до точних наук – і вступив до Київського технікуму електронних приладів, який закінчив за спеціальністю “електронні комунікації та радіотехніка”.

Коли юнак служив строкову службу у Збройних силах України – Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Влітку 2022-го Богдан, як розповідають на його малій батьківщині, вирішив підписати контракт зі Збройними силами. Воював у районі Бахмута, де тоді точилися запеклі бої з росіянами.

“Бойові завдання виконував на посаді кулеметника, командира БТР. Був нагороджений медаллю “За службу Україні”. Під час бойових дій в одній з гарячих точок, на жаль, медаль згоріла в танку, а сам Богдан отримав поранення. Підлікувавшись, знову повернувся в зону бойових дій. Тепер вже на Харківський напрямок. Тут знову був нагороджений медаллю “Захиснику Вітчизни” і знову отримав поранення, а після лікування – ще одне. За станом здоров’я був направлений на реабілітацію. А далі – новий контракт, і знову Богдан потрапляє на фронт”, – розповіли в Обухівській громаді.

Після підписання нового контракту служив молодий обухівець на посаді водія підрозділу, пов’язаного з керуванням дронами. Він, розповідають земляки захисника, окрім інших задач вивозив з поля бою загиблих та поранених побратимів.

“Служив чесно, мав подяки від командування. Близьким не дуже розповідав про свою службу. Говорив, що все у нього добре. Збирався днями у відпустку. Останній раз виходив на зв’язок 4 липня, а 6-го липня загинув поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області. Ось і вся біографія. Бойовий шлях і лінія життя виявилися у Богдана занадто короткими. Він багато чого не встиг: мріяв стати кухарем, купити мотоцикл, любив дітей, але сім’ю також не встиг створити”, – кажуть в Обухівській міській раді.

У вічність Герой пішов 23-річним. Вдома на нього чекали батьки та дві сестрички.

Попрощалися з Богданом Карповичем в Обухові 14 липня.

Джерело

Навігація записів

Cьoгoднi, 19 ЛИПHЯ — Beлuкe Цepкoвнe cвятo! Kaтeгopuчнo ЗAБOPOHEHO poбuтu..
Сергій Притула висловився про навчання 16-річного сина за кордоном і перебування на обліку в ТЦК

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…
  • Як там мій синочок? — з порога запитувала свекруха у Ірини, пильно роздивляючись навколо. — Він так зблід, схуд, очі зовсім сумні. Ти ж дивись, підтримуй його, не пиляй через цю роботу. Чоловікам зараз дуже важко. — Я роблю все, що в моїх силах, Тамаро Петрівно, — спокійно відповідала Ірина. — Труднощі бувають у всіх, це тимчасово. Максим шукає варіанти. — Ой, знаю я вашу підтримку, — зітхала свекруха. — Головне — не тисни на нього своїм авторитетом. Чоловіча психіка дуже тонка, йому потрібен час, щоб прийти до тями й відчути себе впевнено. Одного разу Ірина повернулася з роботи трохи раніше, ніж зазвичай. Зайшовши до коридору, вона почула голоси, що лунали з кухні. Максим та його матір розмовляли, не чуючи, що вхідні двері відчинилися. — Синку, ти повинен розуміти одну річ, — повчальним тоном говорила Тамара Петрівна. — Твоя Ірина — жінка, звісно, працьовита, але аж занадто владна. Вона все сама вирішує, все тримає під своїм контролем. Хіба це нормально для сім’ї? Чоловікові потрібен простір для розвитку, йому треба відчувати себе лідером, а не сидіти під крилом у дружини
  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
  • Ключі від хати давай швидше, Аліно, діти змерзли, а в нас ще м’ясо на вогні не дійшло! — дядько Степан сказав це таким буденним тоном, ніби я була не господаркою садиби, а випадковою людиною, яка просто завадила його планам.
  • – Я не прошу тебе любити мене, – сказав він. – І не збираюся купувати твою згоду. Можу допомогти із лікарнею, відвезти, зустріти. Можу взагалі зникнути, якщо тобі так легше. Але малюка шкода. І тебе також. – Мене не треба шкодувати! – Тоді не буду. Але чай запропоную. Олена несподівано засміялася. Вперше за кілька тижнів.
  • — Зачекай, — я перегородив їй шлях до машини. — Ти розумієш, що ти зараз робиш? Ти просто кидаєш дітей і тікаєш. Ми з мамою не наймалися на безкоштовних нянь без попередження. У нас теж були плани на ці дні
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes