Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • З одного замісу – ціла гора! Довго не черствіють і залишаються мʼякенькими! Улюблені рогалики!

З одного замісу – ціла гора! Довго не черствіють і залишаються мʼякенькими! Улюблені рогалики!

Viktor
22 Жовтня, 202422 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до З одного замісу – ціла гора! Довго не черствіють і залишаються мʼякенькими! Улюблені рогалики!

Рогаликів за моїм рецептом з одного замісу виходить велика кількість, і вони залишаються свіжими та м’якими довгий час. Рогалики можна наповнювати різними начинками, такими як повидло, нутелла, горіхи, джем тощо, головне, щоб начинка була густою і не розтікалася.

Інгредієнти:

Тісто:

  • теплого молока 100 мл.
  • цукрової пудри або цукор 50 г
  • сухих дріжджів 5 г або живих 15 г
  • яйця 2 шт.
  • щіпка солі
  • ванільного цукру 1 п.
  • вершкового масла або маргарину 200 г
  • борошна 500 гр.

Начинка:

  • маку 100 г
  • вода кип’яток
  • цукру 80 г
  • горіхів 50 г
  • вершкового масла м’яке 20-30

Для змащування:

  • яйце 1 шт.
  • цукру 50 г

Приготування:

Начинка:

Заливаю мак окропом, перемішую, накриваю кришкою і залишаю настоюватись на 50 хвилин. Потім зливаю зайву воду, просушую мак на паперовому рушнику і подрібнюю його блендером. Додаю цукор і подрібнені і просушені в духовці горішки, а також м’яке вершкове масло. Все ретельно перемішую до однорідного стану.

Тісто:

До теплого молока додаю цукрову пудру і дріжджі, перемішую. Потім додаю яйця, щіпку солі, ванільний цукор і розтоплене вершкове масло кімнатної температури, ретельно змішую.

Починаю додавати борошно, спочатку трохи, перемішую лопаткою, а потім всипаю решту і замішую тісто руками. Накриваю харчовою плівкою і залишаю на 1,5 години.

Потім тісто злегка обминаю руками і ділю на 4 частини, формую кульки. Накриваю харчовою плівкою і залишаю ще на 10 хвилин. Розкатую кожну кульку в круглий пласт, нарізаю його на 16 трикутників. На кожен трикутник накладаю макову начинку і закручую рогалики.

Викладаю рогалики на деко, застелене пергаментом, накриваю харчовою плівкою і залишаю ще на 30 хвилин. Потім змащую збитим яйцем, посипаю цукром і випікаю в розігрітій до 200 градусів духовці протягом 15-17 хвилин.

Заварюю чай і смакую!

Навігація записів

Моєму другу вже 37 років, заробляє тисячі доларів, їздить на мерседесі і живе в центрі Львова. Але ніяк не може одружитися через одну причину
Я всім подругам розповіла, що моя невістка чудово готує. Тому й запросила їх на ювілей до себе. Та Настя мене так осоромила

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes