Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Єгор Сoболєв: “Син уклав контpакт з ЗСУ. Йому 18. Коли пoчалося втоpгнення, було 14. Він жив футболом та істоpією. У 15 син …”

Єгор Сoболєв: “Син уклав контpакт з ЗСУ. Йому 18. Коли пoчалося втоpгнення, було 14. Він жив футболом та істоpією. У 15 син …”

Viktor
31 Жовтня, 202531 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до Єгор Сoболєв: “Син уклав контpакт з ЗСУ. Йому 18. Коли пoчалося втоpгнення, було 14. Він жив футболом та істоpією. У 15 син …”

Подаємо мовою оригіналу:

Єгор Соболєв

Син уклав контракт з ЗСУ. Йому 18.

Коли почалося вторгнення, було 14. Він жив футболом та історією.

У 15 син залишив свою футбольну команду, де тренер ще у перші роки нагородив його прізвиськом Професор за вміння вести гру у центрі поля. Міхіни тренування перемістилися у ліси – на військові вишколи для молоді.

У 16 він відклав плани про історичний факультет і вгризся у математику та фізику. Я тоді очолював роту БпЛА і ділився з ним аналізом війни дронів, яку ми винаходили.

У 17 Міха подарував моєму підрозділу перший власноруч зібраний і облітаний дрон, влаштувався на їхнє виробництво та вступив до Могилянки на щойно відкриту там спеціальність “Робототехніка”.

У свій 18 день народження він попросив мене мобілізувати його до нашого підрозділу. Я відповів тоді, що роль пілотів зменшуватиметься, а конструкторів – буде зростати. Та запропонував продовжувати вчитися, розробляти дрони, а за потреби – випробовувати їх з нами на Запоріжжі. Він почав їздити допомагати нашій прифронтовій майстерні і… зник. Ще й залишив свою роботу у Mil-tech компанії, де його сфокусували на R&D та весь час хвалили.

Я п’ять місяців намагався дізнатися що відбувається в його житті, отримуючи односкладні відповіді що все добре. Місяць тому Міха зізнався, що з травня літає з одним добровольчим підрозділом і зробив вже сотню місій на розвідниках літакового типу на Запорізькому, Сумському та Донецькому напрямках. І що у жовтні він укладе офіційний контракт.

Я порадив йому йти до Сили безпілотних систем ЗС України. Він так і хотів, приєднавшися до одного зі славетних полків СБС.

Пишаюся. Молюся. Думаю, як важко Марічка Падалко, якiй тепер доводиться переживати за двох.

Удачі, Михайло Соболєв

Навігація записів

На Львівщині сталася ДТП: загинуло четверо військових
Дуже смачний салат “Мексика”: нічого варити не треба змішали і готово

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…
  • Як там мій синочок? — з порога запитувала свекруха у Ірини, пильно роздивляючись навколо. — Він так зблід, схуд, очі зовсім сумні. Ти ж дивись, підтримуй його, не пиляй через цю роботу. Чоловікам зараз дуже важко. — Я роблю все, що в моїх силах, Тамаро Петрівно, — спокійно відповідала Ірина. — Труднощі бувають у всіх, це тимчасово. Максим шукає варіанти. — Ой, знаю я вашу підтримку, — зітхала свекруха. — Головне — не тисни на нього своїм авторитетом. Чоловіча психіка дуже тонка, йому потрібен час, щоб прийти до тями й відчути себе впевнено. Одного разу Ірина повернулася з роботи трохи раніше, ніж зазвичай. Зайшовши до коридору, вона почула голоси, що лунали з кухні. Максим та його матір розмовляли, не чуючи, що вхідні двері відчинилися. — Синку, ти повинен розуміти одну річ, — повчальним тоном говорила Тамара Петрівна. — Твоя Ірина — жінка, звісно, працьовита, але аж занадто владна. Вона все сама вирішує, все тримає під своїм контролем. Хіба це нормально для сім’ї? Чоловікові потрібен простір для розвитку, йому треба відчувати себе лідером, а не сидіти під крилом у дружини
  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
  • Ключі від хати давай швидше, Аліно, діти змерзли, а в нас ще м’ясо на вогні не дійшло! — дядько Степан сказав це таким буденним тоном, ніби я була не господаркою садиби, а випадковою людиною, яка просто завадила його планам.
  • – Я не прошу тебе любити мене, – сказав він. – І не збираюся купувати твою згоду. Можу допомогти із лікарнею, відвезти, зустріти. Можу взагалі зникнути, якщо тобі так легше. Але малюка шкода. І тебе також. – Мене не треба шкодувати! – Тоді не буду. Але чай запропоную. Олена несподівано засміялася. Вперше за кілька тижнів.
  • — Зачекай, — я перегородив їй шлях до машини. — Ти розумієш, що ти зараз робиш? Ти просто кидаєш дітей і тікаєш. Ми з мамою не наймалися на безкоштовних нянь без попередження. У нас теж були плани на ці дні
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes