Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Є у мене один такий товариш Олег. При грошах, має власний бізнес, житло, подорожує багато. Однак, у свої 40 з хвостиком досі не одружився. Я перше думав, що то в нас такі жінки-українки кепські пішли, що вже не можна нормальної пари знайти. А потім виявилося, що товариш має спеціальні 7 пунктів перевірки жінок. І щоб ви розуміли, ще жодна кандидатка не пройшла перевірку. КОЛИ Я ПОЧУВ ЦІ ПРАВИЛА, ТО ПОДУМАВ, ЩО ДРУГ НЕСПОВНА РОЗУМУ!

Є у мене один такий товариш Олег. При грошах, має власний бізнес, житло, подорожує багато. Однак, у свої 40 з хвостиком досі не одружився. Я перше думав, що то в нас такі жінки-українки кепські пішли, що вже не можна нормальної пари знайти. А потім виявилося, що товариш має спеціальні 7 пунктів перевірки жінок. І щоб ви розуміли, ще жодна кандидатка не пройшла перевірку. КОЛИ Я ПОЧУВ ЦІ ПРАВИЛА, ТО ПОДУМАВ, ЩО ДРУГ НЕСПОВНА РОЗУМУ!

Viktor
16 Грудня, 202416 Грудня, 2024 Коментарі Вимкнено до Є у мене один такий товариш Олег. При грошах, має власний бізнес, житло, подорожує багато. Однак, у свої 40 з хвостиком досі не одружився. Я перше думав, що то в нас такі жінки-українки кепські пішли, що вже не можна нормальної пари знайти. А потім виявилося, що товариш має спеціальні 7 пунктів перевірки жінок. І щоб ви розуміли, ще жодна кандидатка не пройшла перевірку. КОЛИ Я ПОЧУВ ЦІ ПРАВИЛА, ТО ПОДУМАВ, ЩО ДРУГ НЕСПОВНА РОЗУМУ!

А ви теж помітили, що головний страх переважної більшості чоловіків – ніби жінкам від них потрібні лише гроші? Якісь фантомні гроші, яких у них зроду не було. От ніби – то всі жінки світу прокидаються, і перше про що думають, – де ж ти мій “тисячіонер” ?

Та цей страх, як на мене, повністю обґрунтований: ну уявіть, що ви винні комусь 100 тисяч яких у вас навіть немає.

Тож, від таких створінь треба застерігатися, як від шахраїв на базарі. Тому я тут накидала нашвидкуруч алгоритм дій, як на початку знайомства вберегти себе від меркантильних жінок, які жадають ваших грошиків, яких ви і самі жадаєте.

Обирайте жінку, що пахне піджаркою, котлетами або, на крайній випадок, туалетною водичкою ейвон, а не якимсь там буржуйським Монталем, “шанелем” чи, борони Боже, – томфордами.

Зверніть увагу на її телефон: якщо він розміром з совкову лопату і на задній панелі красуються три величезні ока, що зверхньо дивляться вам прямо в душу – до біса таку кандидатку. Ідеально, щоб в неї був кнопочний, розкладушка або якийсь бюджетний китаєць з тріснутим екраном.

Зайдіть до її соцмереж: якщо там фото з гламурних ресторанів, багатих курортів, небо в ілюмінатор літака і купа її селфачів, кожен в різному ошатному аутфіті (не запам’ятовуйте це слово), добре подумайте, чи потягнете ви такий контент, бо максимум, чим ви можете стати їй в нагоді- це робити гарні фото.

Запросіть її в парк. Взимку. Коли лиє крижаний дощ, а вітер вириває дерева з корінням. На каву чи морозиво. Тут-то і перевірите: їй потрібні ВИ, чи дюжина устриць під бокал вінтажного брюту.

На побачення приїздіть на тролейбусі на крайній випадок – маршрутці. Нехай не очікує, що ви будете везти її назад на комфортному сидінні з підігрівом. Їй любов чи покатушки, врешті-решт? Назад теж відправляйтесь на «рогатому» і її не забудьте провести на зупинку. Бо комендантська година, як-не-як.

Якщо вона заслужила своєю поведінкою на їжу, і ви все-таки перемістились з парку – в ресторан, на березі окресліть бюджет. Ну, мовляв, ми тут не “пажраць”, а для спілкування. Скажіть наприклад: «я не голодний, щойно у мами поїв, так шо можем випити кави… чи ти шось інше хотіла?». Тут буде тест на наглість: якщо хотіла, то це не ваша пасажирка – така по світу з протягнутою рукою пустить зі своїм цезарем та лососем сувід.

Запропонуйте розділити рахунок. Не знаєте як? Підказую :просунутий рівень: «дорогенька, з тебе 800 грн.»

Середній рівень: «так, за каву можеш не платити, я пригощаю!» – про крутони з фуагрою ні слова: не ти замовляв не тобі і оплачувати. І початковий рівень для новачків: щойно приносять рахунок- миттю біжи у вбиральню. Можна кинути наостанок щось типу: «ну, ти поки розрахуйся, а я щас!». Далі – спостерігайте.

Якщо ви не помилились з вибором і вона ще не злилася сама, запропонуйте поїхати… до неї. Це ідеально: подивитесь заодно, яка вона хазяйка, чи є в неї чоловік, діти, кіт та великий телевізор.

Шкарпетки з діркою. Я не жартую – це тест. Якщо ви не підготувавались – ніколи не пізно піти у вбиральню і прогризти в них стратегічну дірку. Нормальна баба запропонує вам заштопати або купити нову пару. І лише меркантильна мразь подивиться на вас зверхньо, як на ніщеброда, мовляв даже шкарпетки не може собі купити, який там Мейсон Марджела?!

Розкажіть, якою меркантильною була ваша колишня: як вона вимагала кожен сезон нові черевики, каталась з роботи на таксі (хоча там нещасних 10 зупинок по кільцю) і примушувала вас знайти роботу, поки ви ШУКАЛИ СЕБЕ !

І головне – ніяких широких жестів! Навіть, якщо у вас раптово виникає імпульсивне бажання прислати їй квіти, замовити доставку їжі або презентувати новий парфюм- женіть його геть! А то ще звикне, борони Боже, і думатиме, що так буде завжди! А вам як потім жити? У вічному страху, що вас полюбили за бабки, а не за те, який ви у мами умнічок?! 

Daryna

Навігація записів

Пoверталася з гастролей у Європі: у ДТП на Львівщині загuнула скрипалька, донька відомої української співачки та телеведучої. Фото
Багато хто шукають, але не знають, як це смачно. Салат по-королівськи!

Related Articles

Прокидаючись щоранку під мамин голос і запах свіжого сніданку, Вітя щоразу ловив себе на одному й тому самому відчутті: ніби він живе не власним життям, а чиїмось чужим сценарієм. Його дратувало все. Абсолютно все. Здавалося, ще трохи і він просто вибухне від цих нескінченних турбот, порад і запитань.

Viktor
12 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Прокидаючись щоранку під мамин голос і запах свіжого сніданку, Вітя щоразу ловив себе на одному й тому самому відчутті: ніби він живе не власним життям, а чиїмось чужим сценарієм. Його дратувало все. Абсолютно все. Здавалося, ще трохи і він просто вибухне від цих нескінченних турбот, порад і запитань.

Я більше так не можу, Катю, це вже не дім, а якась безкоштовна їдальня на виїзді, — Михайло стояв посеред кухні, дивлячись на гору брудного посуду так, ніби це були руїни його власного життя.

Viktor
12 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я більше так не можу, Катю, це вже не дім, а якась безкоштовна їдальня на виїзді, — Михайло стояв посеред кухні, дивлячись на гору брудного посуду так, ніби це були руїни його власного життя.

Ірина відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було жодної пари чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки! Вона перечитала текст тричі. Повільно до неї почав доходити зміст написаного.

Viktor
12 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ірина відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було жодної пари чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки! Вона перечитала текст тричі. Повільно до неї почав доходити зміст написаного.

Цікаве за сьогодні

  • Прокидаючись щоранку під мамин голос і запах свіжого сніданку, Вітя щоразу ловив себе на одному й тому самому відчутті: ніби він живе не власним життям, а чиїмось чужим сценарієм. Його дратувало все. Абсолютно все. Здавалося, ще трохи і він просто вибухне від цих нескінченних турбот, порад і запитань.
  • Я більше так не можу, Катю, це вже не дім, а якась безкоштовна їдальня на виїзді, — Михайло стояв посеред кухні, дивлячись на гору брудного посуду так, ніби це були руїни його власного життя.
  • Ірина відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було жодної пари чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки! Вона перечитала текст тричі. Повільно до неї почав доходити зміст написаного.
  • Чоловік так раптом перейшов на «ти» і сунув бутерброд в руку Ларисі Андріївні. Вона хотіла відмовитися, але раптом зрозуміла, що страшенно хоче їсти
  • Тю, Олено, ти що, з собою цей старий сервант на той світ забереш? — ці слова племінника пролунали на моїй затишній кухні так буденно, ніби він питав про погоду, а не вирішував долю мого життя. Я ледь не випустила з рук тарілку, яку саме витирала. — Максиме, ти про що? — я нарешті знайшла голос, намагаючись вгамувати дивне хвилювання, що піднялося в грудях. — Та я про будинок твій, — продовжив він, підливаючи собі ще чаю, наче він тут уже господар. — Сама ж бачиш, Олено Степанівно, роки йдуть. Не ображайся, але ти не молодшаєш. Тобі важко тут одній. Город величезний, сад потребує догляду, дах он у кутку в сінях підтікає — Михайло покійний латав, а воно знову проситься. Хто тобі допоможе? Я відчула, як пальці самі собою почали зминати край фартуха. Його слова були дошкульні. — Я ще даю собі раду, Максиме. І сусіди допомагають, якщо щось важке треба
  • — Добрий вечір, — тихо почав Павло. — Моя дружина сьогодні була у вас. Така… тендітна, з темним волоссям, у неї ще погляд завжди трохи замислений. Вона купила велику скляну вазу. Випадково перекинув, треба таку саму.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes